Рішення № 14410274, 09.03.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" березня 2011 р.Справа № 16/5025/270/11 За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Закритого акціонерного товариства агрофірми „Авіс”, с. Гуменці Кам`янець-Подільський район

про стягнення 111 171,85 грн., з яких 90 434,00 грн. основного боргу, 4 521,70 грн. штрафу, 7 149,20 грн. пені, 5 154,70 грн. інфляційних витрат, 1 412,25 грн. 3% річних, 2 500,00 грн. збитків на юридичні послуги

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 111 171,85 грн., з яких 90 434,00 грн. основного боргу, 4 521,70 грн. штрафу, 7 149,20 грн. пені, 5 154,70 грн. інфляційних витрат, 1 412,25 грн. 3% річних, 2 500,00 грн. збитків на юридичні послуги за невиконання відповідачем зобовязань по договору купівлі-продажу від 08.06.2010р. №08/06.2.

Представник позивача в засідання суду 09.03.2011р. не прибув, проте на адресу суду направлено письмове клопотання від 01.03.2011р., згідно якого позивач просить розглядати справу за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі документів, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представник в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, хоча про слухання справи повідомлявся із направленням ухвал від 14.02.2011р., від 28.02.2011р. із відміткою про отримання відповідачем ухвали згідно поштового повідомлення про вручення 17.02.2011р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення сторін про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

ОСОБА_1, м. Київ як фізична особа-підприємець зареєстрована Голосіївською районною у місті Києві держадміністрацією 20.06.2001р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, знаходиться на обліку як платник податків згідно довідки податкового органу №8667 від 26.06.2001р.

08.06.2010р. між субєктом підприємницькою діяльністю ОСОБА_1 (продавець) та ЗАТ агрофірма „Авіс” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №08/06.2, відповідно до якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця товар (аерозоль генератор U40HDE), а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити йог на умовах цього договору. Загальна вартість товару становить 100434,0 грн. (п.п.1.1,1.2 договору).

Згідно п.п.2.1-2.3 договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний зробити передплату (10%) за товар не пізніше п'яти банківських днів після одержання рахунку. Продавець зобов'язаний передати вищезазначений товар після одержання грошових коштів згідно п.2.1. на розрахунковий рахунок на протязі 1 (одного) місяця після одержання коштів. Покупець робить остаточний розрахунок за товар після отримання товару.

Покупець зобовязаний розрахуватись за отриманий товар на протязі 3 (трьох) банківських днів після відвантаження товару. Оплата вартості товарів відбувається за ціною домовленості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.п 2.4, 2.5 договору).

Відповідно до п.п.3.4, 3.5 договору сторони передбачили, що за несвоєчасний розрахунок за товар покупець виплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. За несвоєчасну поставку товару згідно пункту 2.3 продавець виплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день.

Позивач, на виконання умов договору купівлі-продажу від 08.06.2010р. №08/06.2 та рахунку-фактури №СФ-08/6.2 від 08.06.2010р. провів поставку товару (аерозоль генератор U40HDE), що підтверджено видатковою накладною №РН-31 від 23.07.2010р. та довіреністю №6 від 23.07.2010р. на отримання товару на загальну суму 100434,00 грн.

Відповідач на виконання п.п.2.1 договору провід передоплату на суму 10000,00 грн., що підтверджено випискою по особовому рахунку від 22.06.2010р., решту заборгованості в сумі 90434,00 грн. відповідач не сплатив.

У звязку із наявною заборгованістю, позивач направив на адресу відповідача претензію від 22.10.2010р.із вимогою сплатити борг в сумі 90434,00 грн., а також штраф в розмірі 280 345,40 грн. із відміткою про отримання претензії відповідачем 26.10.2010р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідь на претензію позивач не отримував, докази про сплату боргу у суду відсутні.

Внаслідок невиконання відповідачем зобовязань по оплаті за товар, позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого, просить стягнути з відповідача 111 171,85 грн., з яких 90 434,00 грн. основного боргу, 4 521,70 грн. штрафу в розмірі 5% від суми заборгованості, 7 149,20 грн. пені за період з 29.07.2010р. по 29.01.2011р., 5 154,70 грн. інфляційних витрат (серпень 2010р. грудень 2010р.), 1 412,25 грн. 3% річних та 2 500,00 грн. збитків на юридичні послуги.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору. В силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, тобто сплати боргу.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності із нормами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу від 08.06.2010р. №08/06.2, при цьому зобовязання щодо поставки товару (аерозоль генератор U40HDE) позивач виконав в повному обсязі, що підтверджено видатковою накладною №РН-31 від 23.07.2010р. та довіреністю №6 від 23.07.2010р. на отримання товару на загальну суму 100434,00 грн. із відмітками про отримання товару представником відповідача. Відповідачем частково сплачено 10000,00 грн. як сума попередньої оплати, що підтверджено витягом із банківського рахунку від 22.06.2010р.

При цьому, доказів про сплату відповідачем решти заборгованості за поставлений товар в сумі 90434,00 грн. суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом приймається до уваги, що заявлені позивачем 5 154,70 грн. інфляційних витрат за період серпень 2010р. по грудень 2010р., 1 412,25 грн. 3% річних за період прострочення з 29.07.2010р. по 03.02.2011р., тобто за 190 днів, відповідають вимогам ч.2 ст.625 ЦК, підтверджено відповідними розрахунками, тому суд вважає їх правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу в сумі 90 434,00 грн., також пеню в сумі 7 149,20 грн. за період прострочення з 29.07.2010р. по 29.01.2011р. та штраф в сумі 4521,70 грн. 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, сторони в договорі купівлі-продажу від 08.06.2010р. №08/06.2, зокрема в п.п 3.4 договору, передбачили, що за несвоєчасний розрахунок за товар покупець виплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Судом в даному випадку перевірено нарахування позивачем пені за період з 29.07.2010р. по 29.01.2011р. в сумі 7149,20 грн. відповідно до поданого розрахунку, який приймається як належний.

Тому, суд вважає вимогу про стягнення пені в сумі 7 149,20 грн. обґрунтованою, підтвердженою відповідними доказами та проведеним розрахунком із врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України щодо застосування 6-ти місячного строку нарахування пені.

Стосовно нарахування штрафу в сумі 4 521,70 грн. судом враховується, що договором №08/06.2, зокрема п.п.3.4 передбачено, що покупець виплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Натомість, при проведенні перерахунку суми штрафу сум прийнято до уваги період прострочення, який визначив позивач, а саме: з 29.07.2010р. по 03.02.2011р., тобто за 190 днів прострочення за наступним розрахунком: 90434,00 грн.*5%*190дн.:360=2353,76 грн. Тому, вимогу про стягнення з відповідача решти штрафу в сумі 2167,94 грн. суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Із позовної заяви слідує, що позивач також просить стягнути з відповідача 2 500,00 грн. як додаткові збитки (витрати на юридичні послуги) із посиланням на п.1 ст.623 ЦК України, як збитки. На підтвердження збитків суду подано договір про надання комерційних (юридичних) послуг №02/11 від 28.01.2011р., який укладено між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавцем) та позивачем (замовником), а також платіжні доручення №30 від 08.02.2011р. на суму 2 000,00 грн. та №38 від 19.02.2011р. на суму 3 000,00 грн., одержувачем коштів є фізична особа-підприємець ОСОБА_2.

Суд оцінивши наявні матеріали справи та письмові обґрунтування позивача, вважає, що 2 500,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.224 ГПК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.2 ст.22 ЦК України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з абз.2 п.1 Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” (від 01.04.19994 року №02-5/215, викладене в новій редакції на підставі рекомендацій президії ВГС України від 29.12.2007 року №04-5/239) вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому, необхідно відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України)”.

В даній справі, як вважає позивач, збитки завдано неналежним виконанням зобов'язання по оплаті відповідачем коштів в сумі 90434,00 грн., що випливає з договору купівлі-продажу від 08.06.2010р. №08/06.2. При цьому, за твердженням позивача, останній був змушений звернутись до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за юридичною допомогою, вартість якої становить 2500,00 грн.

При цьому, судом приймається до уваги, що ч. 1,2 ст.623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за завдані збитки є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність збитків; б) протиправна поведінка заподіювача; в) причинний зв'язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

При цьому, вимоги про стягнення завданих збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення. Таких доказів в порядку ст.33 ГПК України позивачем суду не подано.

Із врахуванням вищевикладеного, суд не вбачає правових підстав у стягненні 2500,00 грн. додаткових збитків (витрати на юридичні послуги).

Крім того, суд також не вбачає підстав у стягненні наданих позивачу юридичних послуг в сумі 2 500,00 грн. як судових витрат, зважаючи на наступне:

Стаття 28 ГПК України, визначаючи підстави представництва юридичних осіб та громадян у господарському суді, не обмежує їх у виборі тих осіб, які здійснюватимуть таке представництво. Водночас у вирішенні питань, пов'язаних з розглядом вимог сторін та третіх осіб про відшкодування їх витрат на послуги представників у господарському суді, слід враховувати таке.

За приписом ч.3 ст. 48 ГПК України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про адвокатуру” адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь яких інших представників. Натомість, доказів про здійснення адвокатських послуг суду не подано.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 106503,91 грн., в тому числі 90 434,00 грн. основного боргу, 2353,76 грн. штрафу, 7 149,20 грн. пені, 5 154,70 грн. інфляційних витрат, 1 412,25 грн. 3% річних. В решті позову щодо стягнення 2167,94 грн. штрафу та 2500,00 грн. збитків на юридичні послуги суд вважає за необхідне відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ до Закритого акціонерного товариства агрофірми „Авіс”, с. Гуменці Кам`янець-Подільського району про стягнення 111 171,85 грн., з яких 90 434,00 грн. основного боргу, 4 521,70 грн. штрафу, 7 149,20 грн. пені, 5154,70 грн. інфляційних витрат, 1 412,25 грн. 3% річних, 2500,00 грн. збитків на юридичні послуги, задовольнити частково.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства агрофірми „Авіс”, Кам`янець-Подільський район с. Гуменці, вул. Вербецьке шосе,1 (код ЗКПО 21332083) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 90 434,00 грн. (девяносто тисяч чотириста тридцять чотири гривні 00 коп.) основного боргу, 2353,76 грн. (дві тисячі триста пятдесят три гривні 76 коп.) штрафу, 7 149,20 грн. (сім тисяч сто сорок дев`ять гривень 20 коп.) пені, 5 154,70 грн. (пять тисяч сто пятдесят чотири гривні 70 коп.) інфляційних витрат, 1 412,25 грн. (одна тисяча чотириста дванадцять гривень 25 коп.) 3% річних, 1065,04 грн. (одна тисяча шістдесят пять гривень 04 коп.) витрат по оплаті державного мита та 226,09 грн. (двісті двадцять шість гривень 09 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові про стягнення 2167,94 грн. штрафу та 2500,00 грн. збитків на юридичні послуги відмовити.

СуддяВ.В. Магера

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи; 2,3-сторонам