Рішення № 14409436, 23.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.11                                                                                 Справа № 19/23/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпостач», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-Трейдінг», м.Луганськ

про стягнення 159211 грн. 80 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Любимцев Д.А., довіреність № 01-02/11 від 01.02.2011;

від відповідача –Туревський Л.Д., довіреність № 22/03 від 22.03.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 162052,88 грн., у тому числі: 126440,92 грн. –сума попередньої оплати, 12102,03 грн. –пеня; 23509,93 грн. –сума інфляції.

Заявою від 02.03.2011 позивач відмовився від суми пені у розмірі 12102,03 грн., повідомив, що з наслідками відмови ознайомлений, та просить стягнути з відповідача на його користь основний борг у сумі 126440,92 грн., інфляційні нарахування у сумі 23509,93 грн., 3% річних у сумі 7943,69 грн.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні 02.03.2011, встановлено, що вона не суперечить нормам діючого законодавства, на підставі чого вона судом прийнята до розгляду.

22.03.2011 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на його користь 159211,80 грн., у тому числі: 126440,92 грн. –суми попередньої оплати, 24647,90 грн. –суму інфляції, 8122,98 грн. –3% річних.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні 23.03.2011, встановлено, що вона не суперечить нормам діючого законодавства, на підставі чого вона судом прийнята до розгляду. Тобто справа розглядається з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 23.03.2011 відповідач усно повідомив, що позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі, на підтвердження надав лист № 22/03 від 22.03.2011, в якому зазначив, що борг зобов’язується погасити після отримання заборгованості від іншого підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецпостач»(замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквілон-Трейдінг»(постачальник, відповідач) 12.09.2008 був укладений договір № 7 постачання вугільної продукції, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити замовнику вугільну продукцію (далі –вугілля) у кількості, якості, строках, цінах, по реквізитах, асортименті і з якісними характеристиками, наведеними в договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору замовник зобов’язується прийняти вугілля, яке відповідає показникам якості вугілля встановлених за договором, та оплатити його у строки та на умовах договору.

Постачальник зобов’язується поставити вугілля у кількості обумовленій у відповідній додатковій угоді до договору. Форма додаткової угоди наведена у додатку № 1 до договору. Додаток № 1 є невід’ємною частиною договору (п.1.3 договору).

Як вбачається з п.5.4 договору замовник оплачує постачальнику 100% вартості вугілля, узгодженої для кожної партії у додатковій угоді, та залізничний тариф шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 15 банківських діб з моменту отримання хімічного аналізу (проб вугілля) лабораторії замовника та виконання постачальником умов п.2.6 договору.

З п.8.1 договору вбачається, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008, а в частині проведення розрахунків –до повного виконання зобов’язань.

На виконання умов договору позивач протягом вересня-жовтня 2008 року здійснив попередню 100% оплату вартості вугільної продукції на загальну суму 950000,00 грн., шляхом банківського переказу зазначеної суми на поточні рахунки відповідача, що підтверджується банківськими виписками по поточному рахунку № 26006028 від 24.09.2008, від 06.10.2008 та від 09.10.2008 (а.с.21-23).

Відповідач, в свою чергу, фактично поставив позивачу вугільну продукцію на загальну суму 823559,08 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі вугілля, актами перерахунку вартості вугілля (а.с.24-38).

У зв’язку з вищевикладеним за відповідачем утворилась заборгованість у вигляді вартості оплаченого але непоставленого товару у сумі 126440,92 грн., про що свідчить підписаний між сторонами акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2009 (а.с.39).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з приписів ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з вимогами № 12-01/2009 від 12.01.2009 та № 02-02/2011 від 02.02.2011 стосовно повернення суми передплати (а.с.40-41, 54), але дані вимоги були залишені останнім без відповідей та задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З приписів ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем обґрунтовано нараховані відповідачу 3% річних у розмірі 8122 грн. 98 коп. за період з 01.02.2009 по 18.03.2011 та інфляційні нарахування у розмірі 24647 грн. 90 коп. за період з лютого 2009 року по лютий 2011 року.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам (з урахуванням часткової відмови позивача), згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.03.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон-Трейдінг», м.Луганськ, кв.Мирний, б.1, кв.10, код 34720834 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпостач», м.Київ, вул.Лейпцігська, б.6, кв.2, код 30634160 суму попередньої оплати у розмірі 126440 грн. 92 коп., інфляційні нарахування у розмірі 24647 грн. 90 коп., 3% річних у сумі 8122 грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1592 грн. 12 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 219 грн. 33 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 28.03.2011.

Суддя                                                             Т.В. Косенко