Рішення № 14409427, 24.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.11 Справа № 5/10/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до Комунального підприємства «Служба замовника», м. Кіровськ Луганської області

про стягнення 110 050 грн. 23 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Сенюта О.А., довіреність № 31 від 01.01.2011;

від відповідача - Чуднов М.І., довіреність № 1251 від 04.01.2011

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 97531 грн. 85 коп., пені у сумі 8907 грн. 31 коп., індексу інфляції у сумі 2945 грн. 89 коп. та річних у сумі 665 грн. 18 коп.

У судовому засіданні 22.02.2011 представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог б/н та дати, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлену електричну енергію у сумі 97531 грн. 85 коп., яка виникла за період з червня по листопад 2010 року, пені за порушення строків оплати боргу у сумі 3675 грн. 53 коп., індексу інфляції у сумі 2945 грн. 89 коп., 3% річних у сумі 665 грн. 18 коп. та 5231 грн. 78 коп. пені за порушення строків сплати боргу за період з лютого по серпень 2010р.

Дана заява відповідала вимогам ст. 22 ГПК України, тому прийнята судом і подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 65 від 22.02.2011 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до рішень Кіровської міської ради від 26.08.2010 № 483, від 06.09.2010 № 503 та від 06.09.2010 № 504 весь житловий фонд було передано у господарське відання КП «Міського житлового управління»Кіровської міської ради, КП «Донецьке»Кіровської міської ради та КП ЖРЕО «Промінь»Кіровської міської ради відповідно, а також на те що відповідачем було направлено лист від 09.09.2010 № 911 на адресу позивача з вимогою про розірвання договору про постачання електричної енергії від 03.04.2008 №А4798, у зв‘язку з прийняттям зазначених рішень міської ради.

В судовому засіданні 01.02.2011 в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 22.02.2011р. до 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 10.03.2011 на підставі клопотання позивача в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України був продовжений строк розгляду даного спору на 15 днів до 26.03.2011р. та призначено розгляд справи на 24. 03.2011р.

У судове засідання 24.03.2011 прибули повноважні представники сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” (позивач, постачальник) та комунальним підприємством «Служба замовника»(відповідач, споживач) 03.04.2008 року був укладений договір про постачання електричної енергії №А4798, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 566,2 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатків до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. п. 2.3.3 договору споживач зобов’язався для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 01-го числа згідно з додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії”, та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Серговської філії (РЕМ) за адресою: м. Кіровськ, вул. Орджонікідзе, 2 для подання акту про зняття показів розрахункових засобів обліку за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому додатком „Порядок розрахунків” (п. 7.9 договору). Зокрема, пунктом 8 додатку „Порядок розрахунків” до договору сторони передбачили, що розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов’язання за вищевказаним договором, забезпечував постачання електроенергії на визначені відповідачем в договорі електричні установки за період червень - листопад 2010 року на загальну суму 97531 грн. 85 коп., що підтверджено актами про використану електроенергію (а. с. 27 - 29 т.1 та а.с. 98 –126 т.2).

Натомість, відповідачем умови договору по сплаті поставленої електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за період з червня по листопад 2010р. в сумі 97531 грн. 85 коп., на сплату якої позивачем було виставлено рахунки №А4798/6/1 від 01.07.2010, отриманий відповідачем 01.07.2010, №А4798/7/1 від 01.08.2010, отриманий відповідачем 05.08.2010, №А4798/8/1 від 01.09.2010, отриманий відповідачем 01.09.2010, №А4798/9/1 від 01.10.2010, направлений відповідачу 06.10.2010, №А4798/10/1, направлений відповідачу 02.11.2010, №А4798/11/1, направлений відповідачу 03.12.2010.

У зв‘язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не оплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість за поставлену електричну енергію у сумі 97531 грн. 85 коп., яка виникла за період з червня по листопад 2010 року, пені за порушення строків оплати боргу у сумі 3675 грн. 53 коп., індексу інфляції у сумі 2945 грн. 89 коп., 3% річних у сумі 665 грн. 18 коп. та 5231 грн. 78 коп. пені за порушення строків сплати боргу за період з лютого по серпень 2010р.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до рішень Кіровської міської ради від 26.08.2010 № 483, від 06.09.2010 № 503 та від 06.09.2010 № 504 весь житловий фонд було передано у господарське відання КП «Міського житлового управління»Кіровської міської ради, КП «Донецьке»Кіровської міської ради та КП ЖРЕО «Промінь»Кіровської міської ради відповідно, а також на те що відповідачем було направлено лист від 09.09.2010 № 911 на адресу позивача з вимогою про розірвання договору про постачання електричної енергії від 03.04.2008 №А4798 у зв‘язку з прийняттям зазначених рішень міської ради.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт постачання позивачем електроенергії на визначені відповідачем в договорі електричні установки за період червень - листопад 2010 року та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з оплати активної електроенергії в сумі 97531 грн. 85 коп.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та виходячи з того, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов’язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 2945 грн. 89 коп. та 3% річних у сумі 665 грн. 18 коп. Відповідні рахунки на оплату інфляції та 3% річних направлялись відповідачу, але оплачені не були.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Проте, оскільки під час підрахунку загальної суми інфляційних втрат, нарахованої у заявлений період, позивачем була допущена арифметична помилка, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в суму 665 грн. 17 коп. Вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, в силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У пункті 4.4.1 договору, в редакції викладеній у додатковій угоді від 03.04.2008 №3, сторони визначили, що у разі порушення Споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати перевищення договірних величин споживання електричної енергії, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань споживачу надаються окремі рахунки.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за період з червня по листопад 2010 року йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 4.4.1 договору нараховано за період по 15.12.2010, згідно наданого розрахунку (а.с. 84 т.2), та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої електроенергії у розмірі 3675 грн. 53 коп. Відповідний рахунок на оплату пені направлявся відповідачу, але оплачений не був.

Втім, арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за заявлений позивачем період, враховуючи дати отримання відповідачем рахунків на оплату електроенергії та строків поштового перебігу, становить 3557 грн. 52 коп., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3675 грн. 53 коп. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 3557 грн. 52 коп. (рахунок від 01.07.2010 № А4798/6/1, сума 17147,50 грн., з 08.07.2010 по 15.12.2010 = 1187,64 грн.; рахунок від 01.08.2010 № А4798/7/1, сума 17719,22 грн., з 10.08.2010 по 15.12.2010 = 955,62 грн.; рахунок від 01.09.2010 № А4798/8/1, сума 17719,22 грн., з 08.09.2010 по 15.12.2010 = 737,41 грн.; рахунок від 01.10.2010 № А4798/9/1, сума 16712,42 грн., з 14.10.2010 по 15.12.2010 = 440,02 грн.; рахунок від 01.11.2010 № А4798/10/1, сума 14346,83 грн., з 10.11.2010 по 15.12.2010 = 213,24 грн.; рахунок від 01.12.2010 № А4798/11/1, сума 13886,22 грн., з 11.12.2010 по 15.12.2010 = 23,59 грн.).

Окрім того, оскільки відповідачем не погашена заборгованість за період з лютого по серпень 2010 року, яка стягнута рішенням господарського суду Луганської області від 16.09.2010 № 6/225, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії у розмірі 5231 грн. 78 коп.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від 16.09.2010 № 6/225 між тими ж сторонами задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електроенергію у сумі 102 765 грн. 35 коп., 3% річних у сумі 627 грн. 04 коп., інфляційні нарахування у сумі 1 599 грн. 68 коп. та пеню в сумі 10 573 грн. 71 коп., яка була нарахована по 31.05.2010р. включно.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Отже, в частині з’ясування факту наявності боргу за період з лютого по серпень 2010 року має місце преюдиція у вигляді рішення у справі № 6/225, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на час розгляду даної справи, борг, стягнутий рішенням суду № 6/225 від 16.09.2010 відповідачем не погашений, тому суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога про стягнення пені за порушення строків оплати боргу за період з лютого по серпень 2010 року, яка, з урахуванням передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України строку, згідно наданого розрахунку, нарахована за період з 01.06.2010 по 15.11.2010.

Втім, арифметично вірний розмір пені, обрахований судом за вказаний позивачем період, виходячи з зазначеної позивачем кількості днів прострочки та зважаючи на те, що облікова ставка НБУ з 12.08.2009 по 07.06.2010 становила 10,25%, з 8.06.2010 по 07.07.2010 –9,5%, з 08.07.2010 по 09.08.2010 –8,5%, а з 10.08.2010 –7,75%, становить 4133 грн. 19 коп., а не 5231 грн. 78 коп., як визначив позивач, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 4133 грн. 19 коп. (рахунок від 01.03.2010 № А4798/2/1, сума 15703,43 грн., з 01.06.2010 по 20.08.2010 = 612,86 грн.; рахунок від 01.04.2010 № А4798/3/1, сума 17433,48 грн., з 01.06.2010 по 01.10.2010 = 991,32 грн.; рахунок від 01.05.2010 № А4798/4/1, сума 17147,50 грн., з 01.06.2010 по 08.11.2010 = 1251,77 грн.; рахунок від 01.06.2010 № А4798/5/1, сума 17719,22 грн., з 01.06.2010 по 15.11.2010 = 1277,24 грн.;).

Згідно з вимогами ст. 43, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву до уваги не приймаються, оскільки факт прийняття рішення про передачу об‘єктів договору іншим особам, не звільняє відповідача від виконання взятих на себе зобов‘язань за договором, який діяв у спірний період.

27.09.2010 сторони у справі уклали додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 03.04.2008 № А4798, згідно п. 1 якої, у зв’язку з припиненням споживачем електричної енергії виробничої діяльності та передачею житлового фонду сторони прийшли до взаємної згоди вважати договір про постачання електричної енергії від 03.04.2008 №А4789 розірваним. При цьому, в п. 2 даної угоди сторони встановили, що додаткова угода вступає в дію з 11.10.2010, але не раніше ніж після повного відключення всіх об’єктів за договором.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи актів про обмеження електропостачання, які підписані відповідачем (а. с. 127-135, т. 2), останні об’єкти було відключено від електромережі 01.02.2011.

Відтак, суд вважає, що позивач правомірно звернувся з даним позовом саме до відповідача, як особи, яка взяла на себе відповідні зобов’язання за договором від 03.04.2008 № А4798, який був чинний у період за який виникла спірна заборгованість, виходячи з умов п. 2 додаткової угоди, а в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Служба замовника”, вул. Ціолковського, буд. 22, м. Кіровськ Луганської області, ідентифікаційний код 32938986 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок зі спеціальним режимом використання №260333259060 у філії ЛОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665 заборгованість за активну електроенергію у сумі 97 531 грн. 85 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Комунального підприємства “Служба замовника”, вул. Ціолковського, буд. 22, м. Кіровськ Луганської області, ідентифікаційний код 32938986 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок №2600418745 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007 пеню у сумі 7690 грн. 71 коп., інфляційні нарахування у сумі 2945 грн. 89 коп., 3% річних у сумі 665 грн. 17 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1088 грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 233 грн. 39 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 28.03.2011

Суддя Т.В.Васильченко