Рішення № 14409196, 16.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/3516.02.11 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю"Райффайзен Лізинг Аваль"

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"

2) товариства з обмеженою відповідальністю"Лотуре-Зернопром"

про стягнення 62 492,95 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Лекарь А.С. (дов. від 27.12.2010 №27-12/10-4)

Від відповідача-1: Крупник А.В.(дов. від 10.01.2011)

Від відповідача-2: не прибув

В судовому засіданні 16.02.2011 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю"Райффайзен Лізинг Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Зернопром" про стягнення заборгованості за неналежне виконання договору фінансового лізингу № L 1890-03/08 від 11.03.2008 в розмірі 62492,95 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.12.2010 порушено провадження у справі № 50/35 та призначено її до розгляду на 26.01.2011.

Представники відповідачів в судове засідання 26.01.2011 не з’явились, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В судове засідання з’явився представник позивача та надав пояснення по суті спору.

В зв’язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 16.02.2011.

В судове засідання 16.02.2011 з’явились представники позивача та відповідача-1, надали докази та дали пояснення по справі, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача-1 надав пояснення по суті спору, відповідно до яких визнав заявлені позовні вимоги.

Відповідач-2 в судові засідання 26.01.2011 та 16.02.2011 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач-2 клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача-2 за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(далі –позивач, лізингодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" (далі –відповідача, лізингоодержувач за договором) був укладений договір фінансового лізингу № L 1890-03/08 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

У відповідності до положень розділу 4 договору сторони узгодили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку.

Як встановлено судом, лізингодавець свої зобов’язання виконав - згідно акту приймання-передачі предмету лізингу (згідно додатку № 4 до договору) передав, а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу.

У зв’язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до договору, про що укладена Угода від 01.06.2009 про внесення змін до договору фінансового лізингу № L 1890-03/08 від 11.03.2008.

Відповідно до п. 2 Угоди сторони домовились внести зміни до договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції. З моменту підписання угоди та договору в новій редакції попередня редакція договору втратила чинність.

01.06.2009 між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір фінансового лізингу № LC 1890-03/08 (надалі - договір у новій редакції) за умов, передбачених угодою. До договору у новій редакції були підписані додатки 1, 2 та 4 до нього.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 договору у новій редакції, лізингоодержувач сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

На підставі ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони погодили додатково до визначення зобов’язання у гривні, визначити зобов’язання в грошовому еквіваленті іноземної валюти –долар США (п. 1.8 договору).

Згідно з п. 4.3 договору у новій редакції, лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Згідно п.4.6 договору у новій редакції, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.8 договору у новій редакції передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в загальних умовах (додаток 4 до цього договору), а також ті, які не визначені договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розмішеними на офіційному сайті лізингодавця.

Згідно із загальними умовами фінансового лізингу - додаток № 4 до договору у новій редакції (надалі - загальні умови), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі у новій редакції електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3, п.5.4 загальних умов).

Крім того, відповідно до положень 6 розділу загальних умов до договору, лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

- у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставкина період 3 місяці (якщо в п. 1.8 договору сторони обрали валюту - євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8. договору сторони обрали валюту долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал; - у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за договором;

- у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення;

- в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.3 загальних умов змінений за правилами п.п. 6.1, 6.2 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Як встановлено судом, у кожному рахунку-фактурі повторно зазначена дата його сплати, та вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс USD Libor ЗМ (або EURIBOR ЗМ), ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до обраної сторонами іноземної валюти.

Умовами п. 4.1 договору у новій редакції та п. 8.1.4 загальних умов встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як стверджує позивач, відповідач-1 в порушення умов договору у новій редакції та норм чинного законодавства не виконує взяті на себе зобов’язання по сплаті лізингових платежів. Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за фінансового лізингу № LC1890-03/08 від 01.06.2009 становить 62492,95 грн., що визнається самим відповідачем-1 та підтверджується наявними в матеріалах справи, виставленими та неоплаченими рахунками фактури, а саме:

--03/08/12 від 05.05.2010 на суму 7 854,66 грн.;

--03/08/13-002 від 01.06.2010 на суму 7 806,48 грн.;

--03/08/ev-003 від 22.06.2010 на суму 408,82 грн.;

--03/08/14-006 від 01.07.2010 на суму 7 743,82 грн.;

--03/08/15-007 від 02.08.2010 на суму 7 723,49 грн.;

--03/08/16-009 від 01.09.2010 на суму 7 739,37 грн.;

--03/08/ev-010 від 30.09.2010 на суму 407,88 грн.;

--03/08/17-011 від 01.10.2010 на суму 7 641,61 грн.;

--03/08/18-013 від 01.11.2010 на суму 7 606,43 грн.;

--03/08/19-015 від 01.12.2010 на суму 7 560,39 грн.

Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно положень п.3 ч.2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч.1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Враховуючи вищенаведене, позов у частині стягнення 62492,95 грн. боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, з метою забезпечення виконання товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» умов договору лізингу між товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(лізингодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»(поручитель за договором) 17.06.2009 був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача, які виникають за договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Згідно п. 2.1. договору поруки, сторони погодили, що у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

У випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед лізингодавцем за договором лізингу, лізингодавець має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині (п. 2.4. договору поруки).

У відповідності до положень п. 2.5. договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем боргових зобов’язань перед лізингодавцем за договором лізингу поручитель приймає на себе зобов’язання здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі заявленому лізингодавцем, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги лізингодавця.

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»07.12.2010 та 03.02.2011 направило поручителю вимоги№ 2660-12/10 від 05.12.2010 та № 308-02/11 від 03.02.2011 про виконання зобов’язань за договором поруки від 17.06.2009 року. Однак зазначені вимоги відповідачем-2 залишені без відповіді та задоволення.

У відповідності до умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина 2 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором фінансового лізингу № LC1890-03/08 від 01.06.2009, в період з 05.05.2010 року по 01.12.2010 року у відповідача-1 перед позивачем в сумі 62492,95 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем-1 не спростований, тому враховуючи положення договору поруки від 17.06.2009 позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованість за договором фінансового лізингу № LC1890-03/08 від 01.06.2009 в сумі 62 492,95 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, ЦК України та Закону України «Про фінансовий лізинг», суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро»(03022, м. Київ, пров. В.Жуковського, 13/16; код ЄДРПОУ 34287465) та з товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Зернопром»(02094, м. Київ, бул. Праці, 8, код ЄДРПОУ 33299286) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, пр.-т. Московський, 9, корпус 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість в сумі 62 492 (шістдесят дві тисячі чотириста дев’яносто дві) грн. 95 коп., державне мито в сумі 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 24.02.2011