Рішення № 14409153, 10.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/51210.02.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛТД»

до Приватного підприємства «Гроссмейстер»

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: Івко А.В. (довіреність від 20.01.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 10 лютого 2011 року в порядку, встановленому статтею 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛТД»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Гроссмейстер»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 35 018,29 грн. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором поставки виконав не в повному обсязі, вартість поставленого товару оплатив частково.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 27.12.2010р. розгляд справи було призначено на 24.01.2011р.

В судове засідання 24.01.2011р. представники сторін не зявились, від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду спору.

Враховуючи викладені обставини, розгляд справи було відкладено до 10.02.2011р.

В судовому засіданні 10.02.2011р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 19 427,42 грн. заборгованості, витрати на юридичні послуги та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

6 липня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 95/07-10 (надалі Договір), згідно якого позивач зобовязався передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобовязався прийняти цю продукцію та сплатити за неї визначену грошову суму (ціну) (п.п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється окремим партіями протягом дії терміну цього договору. Періоди поставки, найменування, асортимент і кількість партії товару, що підлягає поставці кожної окремої партії товару визначаються заявками відповідача.

Позивач у відповідності до умов договору поставив відповідачу продукцію на загальну суму 32 018,29 грн. про що свідчать видаткові накладні № 329 від 07.07.2010р., № 331 від 08.07.2010р., № 493 від 09.09.2010р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи). Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами представника відповідача та печатками відповідного підприємства.

Згідно із п. 6.1 Договору оплата товару відповідачем здійснюється по факту його реалізації.

Пунктом 6.4 Договору на відповідача покладено обовязок звітувати перед позивачем про обсяги фактичної реалізації товару.

Всупереч положенням статті 33 ГПК України відповідачем не було надано суду жодних доказів чи пояснень щодо обсягів фактичної реалізації отриманого від позивача товару.

Як стверджує позивач та підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленої продукції на суму 4 000,00 грн. та 4 300,00 грн.

Крім того, позивач звернувся до суду з заявою, відповідно до якої відповідачем було повернуто частину нереалізованого товару на загальну суму 12 290,87 грн.

Згідно наданої позивачем довідки № 188/01-11 від 21.01.2011р. розмір заборгованості відповідача за отриману продукцію становить 19 427,42 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 19 427,42 грн.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, повязаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обовязковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права. Крім того, суд звертає увагу на відсутність адвоката ОСОБА_1 (особа на користь якої позивачем було сплачено 3 000,00 грн.) в судових засіданнях у даній справі. Тому позовні вимоги про стягнення збитків - витрат на послуги адвоката у розмірі 3 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 194,27 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В іншій частині витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИ Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гроссмейстер»(ідентифікаційний код 33829639, адреса: 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 5, прим. № 145А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛТД»(ідентифікаційний код 35151485, адреса: 83108, м. Донецьк, вул. Новочеркаська, 54; 83082, м. Донецьк, вул. Артема, 143, р/р 26006290023000в ЗАО «Донгорбанк», МФО 334970) 19 427,42 грн. (девятнадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 42 копійки) та судові витрати у сумі 430,27 грн. (чотириста тридцять гривень 27 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 28.02.2011р.