Рішення № 14409072, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/62421.02.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ДОБРЕ»

Простягнення 20343,63 грн.                     Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача :           Дейнега І.В. –дов. № 9 від 25.04.09 р.          

Від відповідача :           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ««ТД «ДОБРЕ»про стягнення 7000, 00 грн. основного боргу, 700,00 грн. десяти відсотків від простроченої суми, 12260,21 грн. пені, 275,61 грн. інфляційних нарахувань та 107,81 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 63/10 від 01.01.10 р.

Ухвалою суду від 21.12.10 р. було порушено провадження у справі № 37/624 та призначено її розгляд на 07.02.11 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.02.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 24.12.10 р. надав витребувані судом документи, а також пояснення до позовної заяви та акт зведення взаєморозрахунків між сторонами.

Представник відповідача у судове засідання 07.02.11 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.12.10 р., яке підтверджує отримання відповідачем 30.12.10 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 21.12.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/624 на 21.02.11 р.; повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 21.02.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 21.02.11 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01030 1335843 9 від 14.02.11 р., згідно з яким відповідач 17.02.11 р. отримав ухвалу суду від 07.02.11 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «ДОБРЕ»(покупець) був укладений договір № 63/10 від 01.01.10 р., відповідно до умов якого постачальник поставляє, а покупець приймає та зобов’язується сплатити на умовах, визначених даним договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, які свідчать про передачу-прийом товару від постачальника до покупця і є невід’ємною частиною даного договору. Сукупність всіх сум, вказаних в накладних за поставлений товар, є ціною даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1.2. договору № 63/10 від 01.01.10 р., право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка встановлює момент передачі товару.

На виконання вищезазначених умов договору ТОВ «СОММЕЛЬЄ»поставило ТОВ «ТД «ДОБРЕ»товар за видатковими накладними № С-01142 від 12.03.10 р. на суму 523,38 грн., № С-01003 від 05.03.10 р. на суму 1678,81 грн., № С-01266 від 22.03.10 р. на суму 2260,28, № С-01671 від 10.04.10 р. на суму 930,59 грн., № С-01666 від 07.04.10 р. на суму 250,90 грн. та № С-01842 від 21.04.10 р. на суму 1695,53 грн. (належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи). Загальна сума поставки складає 7339,49 грн.

Відповідачем поставлений товар був прийнятий, про що свідчать підписи його уповноважених осіб, засвідчені штампами ТОВ «ТД «ДОБРЕ».

Згідно з п. 3.3. договору № 63/10 від 01.01.10 р. постачальник поставляє товар покупцю на умовах відстрочки оплати 60 (шістдесят) календарних днів з моменту поставки товару. Покупець здійснює оплату товару в гривнях, переказом суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання щодо поставки товару, тоді як ТОВ «ТД «ДОБРЕ»зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконало частково, у зв’язку з чим у відповідача станом на 01.12.2010 р. виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом зведення взаєморозрахунків за період з 01.07.10 р. до 30.09.10 р. (належним чином засвідчена копія даного акту додана до матеріалів справи).

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 7000, 00 грн. основного боргу, 700,00 грн. десяти відсотків від простроченої суми, 12260,21 грн. пені, 275,61 грн. інфляційних нарахувань та 107,81 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 63/10 від 01.01.10 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «СОММЕЛЬЄ»щодо стягнення з ТОВ «ТД «ДОБРЕ»основного боргу за договором № 63/10 від 01.01.10 р. у розмірі 7000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «СОММЕЛЬЄ»просить суд також стягнути з відповідача 275,61 грн. інфляційних нарахувань та 107,81 грн. трьох річних процентів, у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за поставлений товар за договором № 63/10 від 01.01.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця –червня.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, то з нього за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню відповідно 275,61 грн. інфляційних нарахувань та 107,81 грн. трьох відсотків річних.

Також ТОВ «СОММЕЛЬЄ»просить суд стягнути з відповідача 12260,21 грн. пені та 700,00 грн. штрафу за порушення договірного зобов’язання щодо оплати отриманих товарів за договором № 63/10 від 01.01.10 р.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, на підставі пункту 3.4. договору № 63/10 від 01.01.2010 р., позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, які за своєю правовою природою є пенею, в розмірі 12260,21 грн., виходячи з встановленого договором їх розміру 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

При цьому позивачем не було взято до уваги вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», згідно зі ст. 3 якого розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У преамбулі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За таких обставин суд, з урахуванням вимог статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», виконав власний розрахунок пені, у відповідності до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ДОБРЕ»підлягає стягненню пеня в розмірі 528,93грн., виходячи з наступного.

Розрахунок розміру пені:

Номер видаткової накладноїСума заборгованості, грн. Облікова ставка НБУ Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума пені,

грн.

С-01003 від 05.03.10 р. 1339,3210,25 %04.05.10 р. –07.06.10 р.3526,33 9,50 %08.06.10 р. –07.07.10 р.3020,92 8,50 %08.07.10 р. –09.08.10 р.3320,59 7,75 %10.08.10 р. –03.11.10 р.8648,91 С-01142 від 12.03.10 р. 523,38 10,25 %11.05.10 р. –07.06.10 р.288,23 9,50 %08.06.10 р. –07.07.10 р.308,17 8,50 %08.07.10 р. –09.08.10 р.338,04 7,75 %10.08.10 р. –10.11.10 р.9320,67 С-01266 від 22.03.10 р. 2260,2810,25 %21.05.10 р. –07.06.10 р.1822,85

9,50 %08.06.10 р. –07.07.10 р.3035,30

8,50 %08.07.10 р. –09.08.10 р.3334,74

7,75 %10.08.10 р. –20.11.10 р.10398,86

С-01666 від 07.04.10 р. 250,9010,25 %06.06.10 р. –07.06.10 р.20,28

9,50 %08.06.10 р. –07.07.10 р.303,92

8,50 %08.07.10 р. –09.08.10 р.333,86

7,75 %10.08.10 р. –01.12.10 р.11412,15

С-01671 від 10.04.10 р. 930,599,50 %09.06.10 р. –07.07.10 р.209,69

8,50 %08.07.10 р. –09.08.10 р.3314,30

7,75 %10.08.10 р. –01.12.10 р.11445,05

С-01842 від 21.04.10 р. 1695,539,50 %20.06.10 р. –07.07.10 р.1815,89

8,50 %08.07.10 р. –09.08.10 р.3329,13

7,75 %10.08.10 р. –01.12.10 р.11441,05

ВСЬОГО:528,93

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 528,93 грн. за прострочення грошового зобов’язання за договором № 63/10 від 01.01.10 р.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання за договором № 63/10 від 01.01.10 р. в розмірі 7000,00 грн., то з нього, згідно з пунктом 3.4. даного договору, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню відповідно штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості –700,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, позов ТОВ «СОММЕЛЬЄ»до ТОВ «ТД «ДОБРЕ»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі даного позову ТОВ «СОММЕЛЬЄ»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 1513 від 02.12.10 р. в сумі 204,00 грн. та , тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 203,44 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 0,56 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 614, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ДОБРЕ»(03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 25, код ЄДРПОУ 35977487) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»(04071, м. Київ, провулок Електриків, 13, код ЄДРПОУ 35877773) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 61 коп. інфляційних нарахувань, 107 (сто сім) грн. 81 коп. трьох процентів річних, 528 (п’ятсот двадцять вісім) грн. 93 коп. пені, 700 (сімсот) грн. 00 коп. штрафу, 86 (вісімдесят шість) грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          На підставі даного рішення повернути Товариствауз обмеженою відповідальністю «СОММЕЛЬЄ»(04071, м. Київ, провулок Електриків, 13, код ЄДРПОУ 35877773) з Державного бюджету України державне мито в сумі 0 (нуль) грн. 56 коп., що перераховане платіжним дорученням № 1513 від 02.12.10 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4.          У решті позовних вимог відмовити.

5.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.