Рішення № 14409025, 24.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/4024.02.11 За позовомЗаступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та Центру

«Здоровя»Печерського району міста Києва

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лікон-ЛТД»

Про стягнення 30614,80 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури Половенко Л.В. посвідчення НОМЕР_1 від 30.03.2007

Від позивача 1 Богомаз А.К. по дов. № 1110/1 від 23.02.2011

Від позивача 2 Шпак О.М. по дов. № 22 від 22.02.2011

Від відповідача Жуков Д.О. по дов. № б/н від 21.02.2011

Ярмолінський І.П. по дов. № б/н від 21.02.2011

Ярмолінський Ю.П. по дов. № б/н від 21.02.2011

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної в м. Києві державної адміністрації та Центру «Здоровя»Печерського району міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лікон-ЛТД»30614,80 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобовязань згідно договору оренди № б/н від 23.10.2003.

Прокуратура позовні вимоги в судовому засіданні 24.02.2011 підтримала повністю.

Позивач 1 в судовому засіданні 24.02.2011 позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.

Позивач 2 в судовому засіданні 24.02.2011 позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 24.02.2011 письмовому відзиві проти позову заперечує з наступних підстав. Відповідно до положень п. 3 додаткової угоди від 02.01.2009 до договору оренди № Б/Н від 23.10.2003 орендна плата визначена в твердій сумі в розмірі 4 839,86 грн. В той же час, як в розрахунках позивача 2 розмір орендної плати змінюється щомісячно як в більшу, так і в меншу сторону і завжди перевищує суму зазначену в договорі оренди. Зважаючи на викладене, незрозуміло з яких підстав виходив позивач 2 надаючи суду розрахунки в даній позовній заяві, оскільки подані розрахунки не підтверджуються жодною первинною фінансовою документацією і не відповідають вартості орендної плати, зафіксованої в додатковій угоді до договору оренди. Вважає, що позивач 2 не має повноважень нарахування податків на землю, оскільки такий обовязок лежить на відповідних органах податкової служби. Стосовно нарахування комунальних платежів зазначає, що позивачем не доведено надання таких послуг відповідачу, а тому їх нарахування є безпідставним. Враховуючи викладене просить в позові прокуратури відмовити повністю.

Відповідачем 22.02.2011 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на 20 днів. Клопотання мотивовано тим, що відповідач позовну заяву не отримував, а тому необхідний час для ознайомлення з позовною заявою та надання відповіді на неї.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач 22.02.2011 ознайомився з матеріалами справи та зняв необхідні йому копії документів. Крім того, відповідачем виконано вимоги суду та подано письмовий відзив на позов.

В судовому засіданні 24.02.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»обєктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону), орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування щодо нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.10.2003 між Центром «Здоровя»Печерського району міста Києва (орендодавець) та Товарством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лікон-ЛТД» (орендар) було укладено договір оренди майна № б/н(далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 164/1037 від 23.10.2003 передав, а орендар прийняв в орендне користування нежиле приміщення для надання медичних послуг з контактної корекції зору, за адресою м. Київ, вул. Московська, 38, загальною площею 29,3 кв. м.

Спір виник в звязку з тим, що прокуратура вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з липня по грудень 2009 року, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем 2 в розмірі 30614,80 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацем 1 п. 10. договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його реєстрації в Головному управлінні охорони здоровя м. Києва та підписання сторонами тексту договору.

З відмітки на договорі вбачається, що договір зареєстрований в книзі записів договорів оренди майна Головного управління охорони здоровя медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації 02.02.2004 за № 1245/8.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно абз. 2 п. 10. договору термін договору встановлено сторонами до 23.10.2004.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За відсутності заяв жодної із сторін про припинення дії договору та враховуючи те, що 02.01.2009 сторонами було укладено додаткову угодо до договору про внесення до його умов змін, суд приходить до висновку, що договір в силу чинного законодавства України був неодноразово пролонгований.

Пункт 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3. додаткової угоди від 02.01.2009 розмір орендної плати на 02.01.2009 складає 4839,86 грн.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем 2 кожного місяця нараховану різний розмір орендної плати, тоді як згідно додаткової угоди розмір є фіксованим не приймаються судом до уваги, оскільки абзацем 2 п. 3.7. договору визначено, що оплата орендної плати, що провадиться за місячними розрахунками, коригується відповідно до індексу інфляції, визначеного за місяць, що передує місяцю, в якому провадиться оплата.

Отже, розмір орендної плати за лютий 2009 року становить розмір орендної плати за січень 2009 року (4839,86 грн.) на який нараховано індекс інфляції за січень 2009 року та за розрахунками суду становить 4 980,22 грн. За наступні місяці за такими ж розрахунками суду, здійснивши індексацію, розміри орендної плати становлять: за березень 2009 року становить 5054,92 грн., за квітень 2009 року 5125,69 грн., за травень 2009 року 5171,82 грн., за червень 2009 року 5197,68 грн., за липень 2009 року 5254,85 грн., за серпень 2009 року 5249,60 грн., за вересень 2009 року 5239,10 грн., за жовтень 2009 року 5281,01 грн., за листопад 2009 року 5328,54 грн. та за грудень 2009 року 5387,15 грн.

Таким чином, розмір орендної плати за період з липня по грудень 2009 року за розрахунками суду складає 31740,25 грн.

Однак, позивачем 2 розмір орендної плати за липень 2009 року нараховано в розмірі 5 135,20 грн., за серпень 2009 року 4 994,216 грн., за вересень 2009 року 5114.,68 грн., за жовтень 2009 року 5074,36 грн., за листопад 2009 року 5120,04 грн., за грудень 2009 року 5176,36 грн., що загалом за цей період складає 30614,80 грн.

Пунктом 4 додаткової угоди від 02.01.2009 плату за орендну майна слід проводити щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасного внесення орендної плати в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку позивача 2 становить 30614,80 грн.

Оскільки, у суду відсутні повноваження виходити за межі предявлених позовних вимог суд погоджується із заявленим прокуратурою розміром боргу по орендній платі в сумі 30614,80 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 30614,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Твердження відповідача про неправомірність нарахування податку на землю та комунальних послуг не приймаються судом до уваги, оскільки прокуратурою не предявлено вимоги про стягнення зазначених платежів.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Заступника прокурора Печерського району міста Києва обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лікон-ЛТД»(м. Київ, вул. Тарасівська, 10, кв. 2, код ЄДРПОУ 16462079) на користь Центру «Здоровя»Печерського району міста Києва (м. Київ, вул. Московська, 38, код ЄДРПОУ 05496885) 30614 (тридцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 80 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Лікон-ЛТД»(м. Київ, вул. Тарасівська, 10, кв. 2, код ЄДРПОУ 16462079) в доход Державного бюджету України 306 (триста шість) грн. 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 28.02.2011