Постанова № 14407918, 22.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10559/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю: Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р., Петрика Ю.П.,

Петриченко Ю.П.,

Представника позивача Сметанюк І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника відповідача субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва (далі позивач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 (далі відповідач, СПД ОСОБА_6Г.), в якому просила стягнути з відповідача податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 42454,40 грн. та зарахувати кошти на податок з доходів фізичних осіб на р/р 33210801700006 УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задоволено.

Стягнуто з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 суму податкового боргу податку з доходів фізичних осіб в розмірі 42454,40 грн. на р/р 33210801700006 УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Оболонському районі міста Києва № 0001441704/0 від 14.05.2009 року відповідачу було визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників в загальному розмірі 56 480,40 грн. (у тому числі 18 826,80 грн. за основним платежем та 37 653,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем було прийняте на підставі акту «Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СПД ОСОБА_6 за період із січня 2006 року по грудень 2008 року № 263-17-4-2173607148 від 08.05.2009.

Згідно висновків акту перевірки відповідачем було порушено вимоги:

- ст.2 Указу Президента України «Проспрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№792/98 від 03.07.98р. та п.4 Порядку видачісвідоцтва про сплату єдиного податку за період, що перевірявся у розмірі 4 800,00грн. в тому числі по періодах: 2006 рік 12 000, 00 грн., 2007 рік 1 200,00 грн., 2008 рік 2 400,00 грн.;

- п.1 ст.17, п.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого відповідачем не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів найманих працівників у 2006р, 2007р, 2008р. в загальному розмірі 18 826,80 грн.;

- Інструкції «Про прибутковий податок з громадян»від 21.04.93 №12 тап.8 Наказу ДПА України №599 від 29.10.99р., в частині належного ведення книги обліку доходів та витрат ;

- п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в частині порушення сплати єдиного податку з порушенням граничних строків у 2008 році.

За наявності виявлених порушень позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001441704/0 від 14.05.10 року про визначення СПД ОСОБА_6 суми податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників в загальному розмірі 56480,40 грн..

Єдиною підставою для донарахування відповідачу податкових зобов'язань став висновок позивача про те, що у відповідача в період з січня 2006 року по грудень 2008 року працювали три неоформлених належним чином працівники, яким відповідно до норм діючого законодавства підлягала нарахуванню заробітна плата та утримання з неї (з подальшим перерахуванням до бюджету) прибуткового податку, як податку з доходів найманих працівників.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи та аналізуючи правомірність заявлених позивачем вимог, колегія суддів зважає на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що з визначеним позивачем податковим зобовязанням ОСОБА_6 не погодилася і оскаржила його в судовому порядку.

В провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходилася адміністративна справа № 2а-12810/09/2670 за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 14 травня 2009 року № 0001441704/0.

Постановою цього суду від 02 червня 2010 року задоволено позовні вимоги субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 0001441704/0 від 14.05.2009 року.

За результатами апеляційного перегляду вищевказаного судового рішення, Київським апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу від 17 лютого 2011 року, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва було залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2010 року без змін.

В своєму рішенні колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було надано належних, обґрунтованих та підтверджених доказами пояснень щодо підстав та бази розрахунку штрафних санкцій, які визначені оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки використання податковою службою бази нарахування не відповідає мінімальній заробітній платі за вказаний період. При цьому, суд звернув увагу на те, що відповідачем на надано жодних обґрунтувань з приводу нарахування основного платежу та штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не врахував того, що податковий борг не був узгоджений, а податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку.

За наявності вказаних обставин суд мав би застосувати положення пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України, де передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким в задоволені позову Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 про стягнення податкового боргу слід відмовити.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника відповідача субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

суддя:

суддя:

Г.Г. Федорова

Т.Р. Вівдиченко

І.Й. Петрик Повний текст постанови складено та підписано 28.02.11 р.