Постанова № 14407148, 10.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 березня 2011 року 11:47 № 2а-19452/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал"

до Державна податкова інспекція в місті Полтаві

проскасування повідомлення - рішення № 0003861505/0 від 20.05.2010року, № 0005441505/1 від 30.07.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: Михайленко Л.С. (дов.від 05.11.10 №Ф-95)

від відповідача - клопотання про розгляд справи за його відсутності

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»до Державної податкової інспекції у м. Полтава про скасування податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.03.2011 року в 11 год. 47 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень від 20.05.10 №0003861505/0, та від 30.07.10 №0005441505/1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення з сумою визначених податкових зобовязань, та вказані зобовязання щодо донарахування платнику податків на підставі висновків ґрунтуються на довільному та неправильному застосуванні норм загального та податкового законодавства.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку позивачем порушено ст.19 та 21 Закону України від 06.10.98р. №161 «Про оренду землі», п.7 рішення позачергової сорок сьомої сесії пятого скликання Полтавської міської ради від 24.12.09р. та пп.4.1. п.4 договору оренди землі №71-П позивачем не обчислено суму зобовязання з орендної плати за період з 24.12.2009р. по 15.02.2010р. включно. Тому, прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами матеріали справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог, з огляду про наступне.

Державної податковою інспекцією у м. Полтава (надалі - відповідач) проведено невиїзну документальну перевірку нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»(надалі позивач).

За результатами перевірки складено Акт від 06.05.2010р. №3980-1505-31871186, яким встановлено порушення ст.19 та 21 Закону України «Про оренду землі», п.7 рішення позачергової сорок сьомої сесії пятого скликання Полтавської міської ради від 24.12.09.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.05.10 №0003861505/0, та від 30.07.10 №0005441505/1.

З огляду на зазначене, суд акцентує увагу на наступному.

Пунктом 1.2. статті 1 Закону України від 21.12.00 №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами встановлено: податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України».

В свою чергу пп.2.1.4 п.2.1. ст.2 Закону України №2181 визначає, що контролюючими органами є податкові органи стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у п.2.1.1 2.1.3. цього пункту.

Відповідно до ч.8 п.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251 визначає плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності) як загальнодержавний податок (обовязків платіж).

Стаття 2 Закону України №1251 визначає, що під податок та збором (обовязковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обовязків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснювати платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Таким чином, законодавство України надає право відповідачу формувати податкові-повідомлення рішення на суму податків (обовязкових платежів), які в свою чергу, повинні обраховуватись у суворій відповідальності до спеціального Закону з питань оподаткування.

Так, 22 січня 2010 року між позивачем та Полтавською міською радою був підписаний договір оренди землі. Предметом договору оренди є земельна ділянка, що розташована за адресою:м. Київ, вул. Половки, 99А та має кадастровий номер 5310136400:13:003:0141.

У відповідності до положень договору позивач отримував земельну ділянку в строкове платне користування при умові внесення орендної плати за її користування в грошовій формі у розмірі 18127,82 грн. за календарний рік використання земельної ділянки.

Вказаний договір було зареєстровано у Полтавській області міському управління земельних ресурсів та земельного кадастру. Про факт державної реєстрації договору оренди землі, у книзі реєстрації записів державної реєстрації договорів оренди землі, вчинено запис за №71-П від 16.02.2010р. Саме з цією дати позивачем були обраховані податкові зобовязання з орендної плати за земельну ділянку та була надіслана до контролюючого органу податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, позивач як платник податку у вигляді орендної плати за земельну ділянку, виконав свій конституцій обовязок в повному обсязі.

Закон України «Про плату за землю»встановлює, що обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з актом приймання-передачі в оренду земельної ділянки за адресою м. Полтава вул. Половки, 99А, «орендодавець»передав, а «орендар»прийняв під забудову земельну ділянку 22.01.2010р. Договір оренди зареєстровано у Полтавському місткому управління земельних ресурсів та земельного кадастру 16.02.2010р. Першим податковим періодом протягом якого виникає обовязок сплати орендної плати в межах договору від 22.01.10р., є лютий 2010р.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Стаття 18 Закону України «Про оренду землі»визначає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже орендна плата за земельні ділянки нараховується з моменту реєстрації договорів оренди землі.

Підпунктом 17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.00 №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у п.»б»пп.4.2.2. п.4.2. ст.4 цього закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк несплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В свою чергу вимога Закону України «Про оплату за землю»передбачає, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за ново відведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарних днем звітного (податкового) місяця.

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що відповідач, як субєкт владних повноважень не довів обставини, якими виявлено порушення, тому дії вчинені ним є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтування заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтава від 20.05.10р. №0003861505/0.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтава від 30.07.10р. №0005441505/1.

4.Судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Капітал»за рахунок державного бюджету України.

5.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур