Постанова № 14407025, 10.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

10.03.2011 р. №2а-15/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання Макогон Н.О.

за участю: представника позивача Мажара С.В., представника відповідача Воловельської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства "АССЕДО"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

прозобов'язання вчинити певні дії та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "АССЕДО" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просить суд зобов'язати відповідача прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданому приватним підприємством "АССЕДО" 18 серпня 2010 року до декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року як належним чином оформлений; визнати нечинним податкове повідомлення - рішення № 0009161510/0 від 16 грудня 2010 року винесене ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що працівниками ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт №8328-15-109/32673573 від 16.12.2010 року, яким встановлені порушення п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року. Позивач зазначив, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не мала підстав для винесення податкового повідомлення-рішення №0009161510/0 від 16.12.2010 року, оскільки ПП "АССЕДО" в декларації за перше півріччя 2010 року показав прибуток, сума податку з якого склала 13 366,00 грн., але в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок поданому 18.08.2010 року показана переплата з цього податку в розмірі 13 366,00 грн. ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова листом №13437/10Є15-103 від 18.08.2010 року зазначила, що уточнюючий розрахунок оформлений неналежним чином, оскільки в ньому не зазначено обов'язкових реквізитів, і запропоновано надати нову звітність, при цьому відповідачем не вказано, саме яких реквізитів не вистачає у розрахунку.

Представник позивача Мажара С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на зазначені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача Воловельська Т.В. у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що податкова звітність позивача оформлена неналежним чином, оскільки заповнена всупереч п.п. 1.6 п. 1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, тобто відсутні прокреслення у значеннях показників, що не заповнені через відсутність інформації, а також наявний тільки підпис керівника підприємства, другий підпис відсутній. Згідно акту виїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету № 8328-15-109/32673573 від 16.12.2010 року кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання склала 92 дні. На підстав цього акту ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0009161510/0 від 16.12.2010 року на суму 6 537 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно свідоцтва серія А00 №175726 від 09.09.2003 року про державну реєстрацію ПП "АССЕДО" зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради за №14801200000004916.

Згідно довідки №363 від 10.05.2007 року позивач знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у ДПІ у Червонозаводському району міста Харкова.

Судом встановлено, що позивач ПП "АССЕДО" є платником податку на прибуток підприємств.

Позивачем подана до ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова декларація з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року від 06.08.2010 року (а.с. 10-11), згідно якої сума податку на прибуток склала 13366,00 грн.

18.08.2010 року ПП "АССЕДО" надало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 20-21), в якому зазначено переплату з податку на прибуток в розмірі 13366,00 грн.

У відповідь на подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.08.2010 року, відповідачем надіслано позивачу листа №13437/10/15-103 від 18.08.2010 року (а.с. 22), в якому відповідач зазначив, що уточнюючий розрахунок від 18.08.2010 року оформлений неналежним чином, оскільки у звітності не зазначено обов'язкових реквізитів, та повідомлено, що в електронній базі даних звітний документ отримав статус "до відома", посилаючись на ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Також відповідачем запропоновано позивачу надати нову звітність, оформлену згідно з діючим законодавством.

25.08.2010 року позивачем надано інший уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому позивач не зазначив переплату з податку на прибуток в розмірі 13366,00 грн. Цей розрахунок прийнято відповідачем як податкову звітність.

19.11.2010 року позивачем подано до ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2010 року (а.с. 31-32), якою погашено податковий борг шляхом зменшення податкових зобовязань.

16.12.2010 року працівниками ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт №8328-15-109/32673573 від 16.12.2010 року, яким встановлено порушення п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за перше півріччя 2010 року у розмірі 13074,00 грн., визначено 92 дні затримки.

На підставі акту перевірки заступником керівника ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова складено податкове повідомлення-рішення № 0009161510/0 від 16 грудня 2010 року, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств зобовязано позивача сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 6537,00 грн.

Суд зазначає, що спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

На підстав наведених норм Закону, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Форма декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання затверджено Наказом ДПА України від 29.03.2003, № 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за N 271/7592.

Згідно п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

З наданого до матеріалів справи уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 20-21), вбачається, що поданий позивачем розрахунок має всі необхідні реквізити, ті рядки декларації, які не заповнені через відсутність операції (суми), прокреслені, розрахунок підписаний посадовою особою позивача.

Щодо відсутності підпису головного бухгалтера підприємства, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що згідно штатного розкладу ПП "АССЕДО" посада головного бухгалтера на підприємстві не передбачена. Позивачем укладено договір №2/2009 від 01.12.2009 року з ФО-П ОСОБА_3 щодо комп'ютерної обробки первинних бухгалтерських документів.

З пояснень допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_3 судом встановлено, що керівник ПП «АССЕДО»не надавав ОСОБА_3 довіреності на підписання податкової звітності, до її обовязків відповідно договору входить підготовка та надання, зокрема, податкових декларацій та розрахунків, проте вона не має права підписувати зазначену звітність.

Таким чином, суд зазначає, що посилання відповідача у листі №13437/10/15-103 від 18.08.2010 року на п.п.1.6 п.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток не є обґрунтованими, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що у підприємства позивача не передбачена посада бухгалтера, директор не мав права поставити другий підпис у уточнюючому розрахунку від 18.08.2010 року, оскільки він не є бухгалтером підприємства, а ФО-П ОСОБА_3, яка складала зазначену податкову звітність, не має довіреності на право підпису. При цьому суд зазначає, що печатка підприємства, яка є обовязковим реквізитом податкової звітності, ставиться виключно на підпис посадової особи підприємства.

За наведених обставин та на підставі зазначених правових норм, дії відповідача щодо невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.08.2010 року, про які зазначено у листі ДПІ №13437/10/15-103 від 18.08.2010 року, суд вважає неправомірним.

Щодо посилання в листі ДПІ у Червнонозаводському районі м. Харкова на Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року № 827, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою Методичні рекомендації носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і, відповідно, не можуть містити норм права, тим більше змінювати або доповнювати положення діючих Законів України з питань оподаткування. Проте, пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України розширено визначений абзацом п'ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим фактично встановлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи й законні інтереси платників податків. Вказані Методичні рекомендації не проходили державної реєстрації у Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.

При цьому, згідно з пунктом 15 зазначеного Положення, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим.

З огляду на зазначене, податковий орган не може покласти в обґрунтування своїх дій умови невизнання податковою декларацією, додатково у порівнянні з Законом № 2181, встановлені пунктом 4.2, 4.3 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.08.2010 року до декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.08.2010 року зазначено переплату з податку на прибуток в розмірі 13366,00 грн., тобто фактично цим розрахунком погашено у визначений законом строк податковий борг шляхом зменшення податкових зобовязань, у позивача відсутнє порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств, тому повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова від 16.12.2010 року № 0009161510/0, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 6537,00 грн., прийнято відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства.

Позивачем заявлено вимогу про визнання податкового повідомлення-рішення № 0009161510/0 від 16.12.2010 року нечинним, проте суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення є актом індивідуальної дії. Як випливає з системного аналізу ст.ст. 105, 162, 171 КАС України, такий спосіб захисту прав як вимога про визнання акту нечинним, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів, оскільки різниця у незаконності (протиправності) нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконними (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту прийняття, нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Таким чином, у випадках, коли предметом спору є акт індивідуальної дії, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акту протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), а лише в разі оскарження нормативно-правового акту визнання його нечинним.

На підставі ч. 2 ст. 10 КАС України, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, враховуючи те, що відмова позивачеві у задоволенні позовних вимог через їх невірне формулювання, але при доведеності неправомірності рішень відповідача буде формальним вирішенням спору та порушенням таких принципів адміністративного судочинства як верховенство права та законність.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 0009161510/0 від 16.12.2010 року суд визнає недійсним, а в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0009161510/0 від 16.12.2010 року належить відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АССЕДО" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про зобов'язання вчинити певні дії та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Червонозаводському районі міста Харкова прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18 серпня 2010 року до декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2010 року Приватного підприємства "АССЕДО".

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 16 грудня 2010 року № 0009161510/0.

У задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова від 16 грудня 2010 року № 0009161510/0 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову в повному обсязі виготовлено 15.03.2011 року.

СуддяЛ.М. Мар'єнко