Постанова № 14406952, 17.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.11

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2011 року Справа № 2а-7899/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Черніковій Я.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Краснолучвуглебуд» про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць у 2009 році на загальну суму 26890,86 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2010 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Краснолучвуглебуд» адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць у 2009 році на загальну суму 26890,86 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в порушення ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875 Х11 на ВАТ «Краснолучвуглебуд» у 2009 році замість 4 інвалідів працювало 3. За одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2010 повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 25490,91 грн. Дана сума заборгованості підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ за 2009 від 23.02.2010. Розмір пені у сумі 1399,95 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Всього сума заборгованості підприємства перед Державним бюджетом складає 26890,86 грн. Відповідач в порушення закону не працевлаштував необхідну кількість інвалідів та не сплатив адміністративно-господарські санкції в повному обсязі, тому підлягає відповідальності за порушення чинного законодавства. Крім цього звертає увагу, що відповідач в порушення вимог ст.18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875 ( далі ЗУ № 875) не інформувало Краснолуцький міський центр зайнятості про наявність вільних посад для забезпечення працевлаштування інвалідів. Підтвердженням цього є лист Краснолуцького міського центру зайнятості №07/03-2391 від 11.06.2010.

Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов, в якому в обґрунтування не визнання позовних вимог послався на вимоги ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постанови КМУ «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» за № 314 та зробив висновки про те, що не є порушенням Закону факт не направлення відповідної інформації про наявність ( чи відсутність) робочих місць для інвалідів, оскільки Закон не передбачає такого обовязку і не встановлює відповідальності за не надіслання інформації чи за не атестацію ( не створення) робочого місця. Звертає увагу, що обовязок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком добирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Зазначає, що для застосування до підприємства штрафних санкцій за незабезпечення працевлаштування інвалідів слід визначити, які обовязки покладаються на нього Законом, які дії чи бездіяльність можуть бути визнанні незаконними та чи є вина підприємства у невиконанні своїх обовязків. Стверджує, що неможливість виконання нормативу підприємством прямо повязана з невиконанням обовязків органами, визначеними у ст.18 Закону, крім цього посилається на відсутність прибутку, що звільняє від сплати зазначених санкцій та відсутність у позивача права звернення до суду з позовом про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені. Враховуючи зазначене просив відмовити у задоволені позову.

Представником позивача було надано відзив на заперечення, в якому зазначено, що спори, що виникають із правовідносин за ст.ст.19,20 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси , у тому числі і в суді. Посилаючись на норми ЗУ №875, Господарського кодексу України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», звертає увагу, що розрахунок кількість робочих місць для інвалідів здійснюється роботодавцями самостійно, а розрахунок спеціальних робочих місць та їх створення за рішенням місцевої ради. Зазначає, що відсутність прибутку не звільняє від відповідальності та сплати штрафних санкцій, оскільки згідно з п.5 ст.20 ЗУ № 875 стягнення може бути звернено на майно боржника. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, звертаючи увагу, що підприємством не здійснені всі заходи щодо забезпечення працевлаштування інвалідів та створення робочих місць у повному обсязі, відповідно чинному законодавству.

Ухвалою суду від 17.01.2011 замінено первинного відповідача ТОВ «Краснолучвуглебуд» на ПАТ «Краснолучвуглебуд».

Сторони у судове засідання не прибули, про час, місце та дату судового засідання повідомлялися належним чином, причини не явки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 (із наступними змінами і доповненнями) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно п.3, п.4 зазначеного Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п.п.3 п.5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п. 9 зазначеного Положення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо стягнення адміністративно господарських санкцій та пені є публічно правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач Публічне акціонерне товариство «Краснолучвуглебуд» ( і.к.20164703), місцезнаходження :94504, Луганська обл., м.Красний Луч, вул.Лутугіна,б.22.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, використовує найману працю, та має зобовязання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Відповідно до ст.7 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ ( далі ЗУ № 875) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

За змістом ч. 3 ст. 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.

Водночас, щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна).

Відповідачем був поданий до позивача звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік Форми № 10-ПІ від 01.02.2010(а.с.8).

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єд нань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (а.с.8), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 88 працівника, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 3 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зазначено 3 особи, проте повинно бути зазначено 4, що обґрунтовується наступним.

З п.п.3.3 п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 «Про затвердження форми звітності №10-ПІ ( річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» ( зареєстровано в МЮУ від 13.02.2007 за № 117/13384) далі Наказ №42 , вбачається, що кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення інвалідів, установленого ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів» визначається, для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік на 4%, що відповідно до наданого звіту становить 88 *4% = 3,52.

Згідно п.п.3.4. п.3 Наказу №42 дані щодо ….кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого( якщо після коми число 5 і більше, воно округлюється в бік збільшення). Отже 3,52 округлюється до 4 х відповідно інвалідів.

Разом з тим, фактично протягом року на підприємстві працювало 3 інваліда, кількість робочих місць не зайнятих інвалідами 1.

Позивачем були нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 25490,91 грн. (а.с.7).

Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону № 875-ХII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, у звязку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закон і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону») з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.7), сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 1399,95 грн.

Загальна сума заборгованості підприємства становить 26890,86 грн.

Згідно листа Анрацитівського міського центру зайнятості від 11.06.2010 № 07/03 -2301(а.с.6) відповідач ( код 20164703) протягом 2009 року інформацію про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад) за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» для осіб з обмеженими фізичноми можливостями не надавали.

Заявлені позивачем до стягнення суми за своєю природою є адміністративно господарськими санкціями, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у статтях 216-218,238,241 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2-ю наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, з окрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не вживав передбачених чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, та не надав доказів звернення до відповідних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, за значеними в ст. 18 Закону України № 875-ХІІ, свого обов'язку стосовно працевлаштування інвалідів. Тим самим відповідач порушив вимоги ст.ст.19, 20 Закону України № 875-ХІІ.

Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність прибутку, зокрема, на те, що протягом 2009 року і станом на дату розгляду справ ПАТ «Краснолучвуглебуд» працює за значними збитками, що підтверджується фінансовою звітністю у 2009 році та за три квартала у 2010 році, посилаючись на ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 31 січня 2007 року № 70 у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства.

При застосуванні ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» суд враховує, що зазначені норми не ставлять в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказують лише на порядок їх сплати, про що також зазначено в довідці про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Вищого Адміністративного Суду України від 23.08.2007.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем не було виділено та створено робоче місце для працевлаштування 1 інваліда, у тому числі спеціального робочого місця, не забезпечено інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством, не надано державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25490,91 грн. за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 1399,95 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

Суд не приймає до уваги супровідний лист щодо надіслання уточненої форми звіту від 28.10.2010 року, оскілки відповідачем не надано жодного доказу допущення помилки при визначенні фонду оплати штатних працівників за 2009 рік, звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік від 27 січня 2010 року підписаний керівником, головним бухгалтером відповідача та прийнятий позивачем 01.02.2010 року, відповідно до вимог Закону.

Доказів, які спростовують доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням вимог п.6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент винекнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Сторонам розяснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст.2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 КАС України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Краснолучвуглебуд» про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць у 2009 році на загальну суму 26890,86 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснолучвуглебуд» (ідентифікаційний код 20164703) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13396264) за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 25490,91 грн. (двадцять пять тисяч чотириста девяносто гривень девяносто одна копійка) та пеню в сумі 1399,95 грн. (одна тисяча триста девяносто девять гривень девяносто пять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.М. Чиркін