Постанова № 14406905, 09.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 березня 2011 року Справа № 2а-1633/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Жиленку Д.В.

за участю:

представник позивача: не зявився,

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Рокитнівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Рокитнівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 5522,14 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 23.04.2008 зареєструвався шукаючим роботу в Рокитнівському районному центрі зайнятості, а 30.04.2008 призначено виплату допомоги по безробіттю, яка надалі нараховувалась та виплачувалась з урахуванням страхового стажу. За період з 30.04.2008 по 24.04.2009, відповідачу Рокитнівським районним центром зайнятості нараховано та перераховано на його розрахунковий рахунок 5199 грн.34 коп. матеріального забезпечення, яке він і отримав. Проте, як виявилось, призначення та нарахування допомоги по безробіттю було здійснено на підставі неправдивих відомостей, наданих відповідачем до центру зайнятості. ОСОБА_1 на період реєстрації в центрі зайнятості, згідно відомостей державного реєстратора Рокитнівської райдержадміністрації, наданих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, був зареєстрований як фізична особа-підприємець і у відповідності до вимог норм ст.2 Закону України « Про зайнятість населення» він не підлягав визнанню безробітним.

До теперішнього часу відповідачем не повернуто центру зайнятості матеріальне забезпечення в сумі 5199,34грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача під час судового засідання позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 30 квітня 2008 року звернувся до Рокитнівського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.(а.с.11) Згідно вказаної заяви ОСОБА_1 вказано, що він на час її подання не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

Згідно витягу із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_1 від 23.06.2009 позивачу з 30.04.2008 надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю (наказ від 30.04.2008 №НТ080430) (а.с.12-14).

З витягу із наказів про прийняті рішення по особі: ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу також виплачувалася матеріальна допомога у період професійного навчання, компенсація за фактичні витрати на проїзд у період проходження професійного навчання.

Згідно довідки з ЄДРПОУ ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Рокитнівською районною державною адміністрацією Рівненської області 13.07.2007 за № 26030000000001281 (а.с.9).

Згідно наказу позивача від 28.04.2009 №НТ090428 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 25.04.2009 у звязку із закінченням строку виплати відповідно до пп.12 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно довідки Томашгорської селищної ради від 11.11.2010 №1558 ОСОБА_1, 1984 р.н. дійсно вибув на постійне місце проживання в м. Свердловськ Луганської області 06.10.2009(а.с.24).

Згідно довідки Рокитнівського районного центру зайнятості від 07.02.2011 №119 ОСОБА_1 було нараховане матеріальне забезпечення як безробітному (допомога по безробіттю, матеріальна допомога в період професійного навчання, компенсація проїзду в період навчання) в сумі 5199,34 грн. протягом періоду з 30.04.2008 по 24.04.2009 та перераховано на його р/р №122494 у Рокитнівське відділення Ощадбанку(а.с22).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачу на виконання наказу позивача від 30.08.2010 №47 (а.с.23) було запропоновано добровільно внести на рахунок Рокитнівського районного центру кошти в сумі 5522,14 грн., витрачені на нього як на безробітного.

Станом на теперішній час відповідачем не повернуто центру зайнятості матеріальне забезпечення в сумі 5199,34грн.

Згідно ст. 2. Закону України «про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при предявленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Згідно п. 12 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі закінчення строку їх виплати;

Механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т.ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу визначає Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136 (далі Порядок №915)

Згідно п. 1.2 Порядку №915 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Згідно п. 1.2 Порядку №915 Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Згідно п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітнім, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248 (далі - Порядок №232), у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно п.7 Порядку №232 рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

В судовому засіданні встановлено, що призначення та нарахування допомоги по безробіттю ОСОБА_1 було здійснено на підставі неправдивих відомостей, наданих до центру зайнятості, оскільки на період реєстрації в центрі зайнятості він був зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця і у відповідності до вимог норм ст.2 Закону України « Про зайнятість населення» не підлягав визнанню безробітним.

Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 протягом періоду з 30.04.2008 по 24.04.2009 було нараховане матеріальне забезпечення як безробітному в сумі 5199,34 грн. та вказану суму ним не повернуто до Рокитнівською районною державною адміністрацією Рівненської області, позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню в частині стягнення коштів в сумі 5199,34 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.35, ст.38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рокитнівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Рокитнівського районного центру зайнятості (Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Рокитне, вул. 1-го Травня, р/р 37176974900321 у відділенні Державного казначейства, код 21082947, МФО 833017 Банк УДК в рівненській області м. рівне, код платежу 50040400) кошти в сумі 5199,34 грн. (пять тисяч сто девяносто девять гривень тридцять чотири копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяС.В. Борзаниця