Рішення № 14406591, 21.03.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2011 Справа № 10/1-11

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Вуддом"

про стягнення 86460 грн. 97 коп.

за участю представників:

позивача - не прибув

відповідача - не прибув

Строк вирішення спору встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України продовжено за клопотанням позивача ухвалою суду від 22.02.2011 року.

Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 29333 грн. 30 коп. боргу за користування автонавантажувачем за весь термін прострочення його повернення, 55000 грн. штрафу за прострочення користування автонавантажувачем, 1107 грн. 71 коп. пені, 804 грн. 81 коп. інфляційних втрат та 215 грн. 15 коп. 3% річних.

Відповідач належним чином, за адресою зазначеною у Витязі та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвал суду від 05.01.2011р., 08.02.2011р., 22.02.2011р. та від 15.03.2011р., а також клопотанням представника ПП "Вуддом" від 15.03.2011р. про відкладення розгляду справи.

Проте відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, у зв'язку з чим справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем - ПП "Вуддом" 08 листопада 2010 року змінено назву на приватне підприємство "КРОПС", яке відповідно до п. 1.7. Статуту є правонаступником відповідача. Про вказане також свідчить той факт, що ідентифікаційний номер відповідача не змінювався.

Позивачем та його представником були заявлені клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання.

Дане клопотання судом відхиляється, оскільки відповідно до положень ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Отже, позивач не позбавлений права направити для участі в судовому засіданні іншого представника за довіреністю.

До того ж подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору, який вже було продовжено ухвалою суду від 22.02.2011 р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами був укладений Договір оренди №19-05/10-О від 19 травня 2010 року з додатком №1 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати в платне користування відповідачу на умовах оренди автонавантажувач НС СРСD15N-RW10 новий (дизельний, вантажопідйомністю 1500 кг) в загальній кількості 1 (одна) одиниця, вартістю 125000 гривень, а відповідач - сплачувати орендні платежі за користування вказаним майном.

Пунктом 2 Додатку №2 до Договору встановлено строк оренди - 1 (один) місяць на автонавантажувач - НС СРСD15N-RW10 новий (дизельний, вантажопідйомністю 1500кг). Початок оренди: "19" травня 2010 р. Орієнтовний кінець оренди по автонавантажувачу НС СРСD15N-RW10 новий (вантажопідйомністю 1500кг) "19 червня 2010 р.

Згідно з Актом приймання-передачі від 19 травня 2010 року позивач передав відповідачу в оренду автонавантажувач НС СРСD15N-RW10 новий (дизельний, вантажопідйомністю 1500 кг), двигун №966235, висота підйому - 3000 метрів (дуплекс).

Відповідно до пункту 3.1. Договору за користування майном Орендодавця (позивача у справі), Орендар (відповідач у справі) сплачує останньому щомісячно, до 5 (п'ятого) числа поточного місяця орендну плату в таких розмірах: за автонавантажувач НС СРСD15N-RW10 новий (дизельний, вантажопідйомністю 1500 кг) в загальній кількості 1 (одна) одиниця - 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) гривень.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що орендар виплачує Орендодавцю орендну плату за перший місяць користування майном протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання сторонами цього Договору.

Відповідачем було перераховано позивачу 5500 грн. за оренду навантажувавча 15.05.2010 року., що підтверджується випискою Першого таврійського відділення Херсонської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" з рахунку позивача.

Отже відповідачем було сплачено позивачу орендну плату за перший місяць оренди.

В подальшому відповідачем орендні платежі не здійснювались, орендоване майно позивачу не поверталось.

Позивач вважає, що Договір оренди припинив свою дію 19.06.2010 р. у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, але враховуючи, що орендоване майно йому не повернуто, орендна плата не сплачується нарахував відповідачу 29333 30 грн. заборгованості по орендній платі за період з 19.06.2010 р. по 30.11.2010 р.

Крім того, позивачем за період п'яти місяців прострочення користування орендованим майном нараховано відповідачу 55000 грн. штрафу в розмірі подвійної орендної плати.

Також за прострочення орендних платежів позивач нарухував відповідачу з 06.07.2010 р. по 29.11.2010 р. 1107 грн. 71 коп. пені та 218 грн. 14 коп. 3% річних, а також 804 грн. 81 коп. інфляційних втрат за період з 06.08.2010 р. по 29.11.2010 р.

Розглянувши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як було зазначено вище, Договір укладений сторонами строком один місяць з 19.05.2010 р. та орієнтовно до 19.06.2010 р. (пункт 2 Додатку №1 до Договору).

Згідно зі статтею 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позивач як наймодавць заперечень проти користування відповідачем орендованим майном після закінчення строку договору оренди (19.06.2010 р.) не заявляв, у зв'язку з чим Договір оренди був двічі поновленим на строк, який був раніше встановлений Договором (один місяць) до 19.07.2010 р. та відповідно до 19.08.2010 р.

05 вересня 2010 року позивач надіслав відповідачу претензію №97, якою вимагав повернути орендоване майно, сплатити орендну плату за період з 19 червня 2010 року по 03.09.2010 року та штраф за прострочення користування автонавантажувачем. Вказана претензія була отримана відповідачем 06.09.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення (а.с. 16).

Таким чином, Договір припинив дію з 19.08.2010 року у зв'язку із запереченнями позивача протягом одного місяця.

Враховуючи викладене, відповідач зобов'язаний був сплачувати позивачу орендну плату за користування майном протягом дії Договору за два розрахункових місяці з 19.06.2010 р. по 19.07.2010 р. та з 19.07.2010 р. по 19.08.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з невиконанням зобов'язань по сплаті орендних платежів за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 11000 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат та 3% річних за прострочення сплати орендних платежів за період з 06.07.2010 по 29.11.2010 р. (в межах строку розрахунку здійсненого позивачем) за здійсненим судом перерахунком становить 546 грн. 64 коп. та 118 грн. 89 коп. відповідно і які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 5.4. Договору передбачено в разі порушення строку користування майном, Орендар сплачує орендодавцю штраф у двократному розмірі орендної плати, встановленої відповідно до п. 3.1. даного Договору, за період прострочення користуванням майном.

Відповідно до п. 2.2. Договору в разі закінчення строку користування предметом оренди та в інших випадках повернення майна, Орендар зобов'язаний повернути майно Орендодавцю в стані не гіршому, ніж воно було передано, з урахуванням нормального зносу, а Орендодавець зобов'язаний прийняти майно у Орендаря.

Проте, об'єкт оренди відповідачем позивачу не повернутий.

Суд зазначає, що оскільки в період з 19.06.2010 р. по 19.08.2010 р. договір діяв, підстави для повернення майна позивачу були відсутні, у зв'язку з чим підстави для нарахування штрафу за прострочення користування автонавантажувачем в цей період також відсутні.

Враховуючи зазначене з відповідача підлягає до стягнення 33000 грн. штрафу в розмірі подвійної орендної плати за користування автонавантажувачем за час прострочення його повернення з 19.08.2011 р. по 19.11.2010 р. (три місяці).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2.1. Договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов'язання, відповідно до цього Договору та Додатку №1 до Договору, винна сторона сплачує пеню у розмірі 3 (трьох) % від несплаченої суми, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (далі Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

Приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду з приводу суми основного борг, яка підлягає до стягнення та наведені норми, за здійсненим судом розрахунком сума пені, що підлягає до стягнення становить 623 грн. 69 коп.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 11000 грн. заборгованості з орендної плати, 546 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 118 грн. 89 коп. 3% річних, 33000 грн. штрафу за прострочення повернення майна та 623 грн. 69 коп. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Замінити відповідача приватне підприємство "Вуддом" на належного - приватне підприємство "Кропс".

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного підприємства "Кропс" (код ЄДРПОУ 34786214, вул. Фрунзе буд. 2 м. Херсон п/р № 26004007584802 в "Сведбанк" місто Херсон МФО 300164) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1 АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Правексбанк" м. Київ МФО 321983) - 11000 грн. заборгованості з орендної плати, 546 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 118 грн. 89 коп. 3% річних, 33000 грн. штрафу за прострочення повернення майна та 623 грн. 69 коп. пені, 452 грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 122 грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Суддя Л.І. Александрова