ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" березня 2011 р.Справа № 5013/280/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/280/11
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Цун-Дон", Донецька область, Мар'їнський район, с. Мар'їнка,
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Олександрія,
про стягнення 345737,02 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - Чакалов Адоніс Костянтинович, довіреність від 22.02.2011 № 19-ю,
від відповідача - участі не брали.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Цун-Дон" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 345737,02 грн, з яких 252346,82 грн основного боргу, 73830,14 грн інфляційних, 19560,06 грн 3 % річних.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 05.03.2011 № 1876004.
Адреса відповідача, вказана позивачем у позовній заяві та на яку господарським судом направлено ухвалу від 02.03.2011 про порушення провадження у даній справі, а саме - АДРЕСА_1, підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.03.2011 № 9017105.
За змістом поданого відзиву на позовну заяву від 16.03.2011 відповідач позовні вимоги по суті не заперечив, при цьому зазначив про необхідність повернення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що її підписано неуповноваженою особою та не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/280/11 в судовому засіданні 22.03.2011 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
За видатковими накладними від 06.08.2007 № 21 на суму 27105,36 грн, від 20.08.2007 № 82 на суму 26445,84 грн, від 04.09.2007 № 157 на суму 24786,24 грн, від 11.09.2007 № 192 на суму 25278,24 грн, від 18.09.2007 № 223 на суму 24364,94 грн, від 01.10.2007 № 282 на суму 20069,51 грн, від 08.10.2007 № 316 на суму 26608,60 грн, від 23.10.2007 № 386 на суму 27539,12 грн, від 13.11.2007 № 493 на суму 26581,60 грн, від 19.11.2007 № 512 на суму 21959,76 грн, від 10.12.2007 № 625 на суму 22126,80 грн, від 25.12.2007 № 706 на суму 35119,64 грн, від 08.01.2008 № 6 на суму 27703,54 грн, від 21.01.2008 № 88 на суму 21886,66 грн, від 29.01.2008 № 134 на суму 22776,27 грн, від 12.02.2008 № 210 на суму 22818,64 грн, від 18.02.2008 № 242 на суму 17199,17 грн, від 25.02.2008 № 270 на суму 25991,23 грн, від 17.03.2008 № 380 на суму 28339,58 грн, від 01.04.2008 № 469 на суму 30737,93 грн, від 14.04.2008 № 528 на суму 33639,20 грн, від 28.04.2008 № 611 на суму 29339,14 грн, від 12.05.2008 № 672 на суму 32423,42 грн, від 12.05.2008 № 673 на суму 844,80 грн, від 27.05.2008 № 754 на суму 28528,96 грн, від 27.05.2008 № 755 на суму 844,80 грн, від 09.06.2008 № 846 на суму 32557,44 грн, від 23.06.2008 № 941 на суму 42088,49 грн, від 23.06.2008 № 955 на суму 739,20 грн, від 07.07.2008 № 1047 на суму 25405,92 грн, від 07.07.2008 № 1048 на суму 844,80 грн, від 22.07.2008 № 1177 на суму 31041,89 грн, від 04.08.2008 № 1278 на суму 29102,59 грн, від 04.08.2008 № 1279 на суму 844,80 грн, від 18.08.2008 № 1385 на суму 32103,38 грн, від 01.09.2008 № 1510 на суму 28093,82 грн, від 15.09.2008 № 1629 на суму 34191,10 грн, від 29.09.2008 № 1747 на суму 27837,12 грн, від 14.10.2008 № 1865 на суму 29991,59 грн, від 28.10.2008 № 1962 на суму 27042,24 грн, від 17.11.2008 № 2122 на суму 32321,04 грн відповідачеві відпущено товар, а саме - продукти харчування, на загальну суму 1005264,41 грн (а.с. 44-83).
Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
З огляду на положення Глави 54 Цивільного кодексу України, оскільки зобов'язання між сторонами виникли з приводу поставки товару, закон не передбачає спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Підписи та печатки відповідача на видаткових накладних та фактичне отримання ним товару підтверджує купівлю-продаж цього товару.
В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу
Згідно з диспозицією частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України на договір поставки поширюються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За нормою статті 692 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Кожна видаткова накладна містить строк оплати за поставлений товар, зокрема: по видатковій накладній від 06.08.2007 № 21 - 26.08.2007, по видатковій накладній від 20.08.2007 № 82 - 09.09.2007, по видатковій накладній від 04.09.2007 № 157 - 06.09.2007, по видатковій накладній від 11.09.2007 № 192 - 13.10.2007, по видатковій накладній від 18.09.2007 № 223 - 20.10.2007, по видатковій накладній від 01.10.2007 № 282 - 02.11.2007, по видатковій накладній від 08.10.2007 № 316 - 09.11.2007, по видатковій накладній від 23.10.2007 № 386 - 24.11.2007, по видатковій накладній від 13.11.2007 № 493 - 15.12.2007, по видатковій накладній від 19.11.2007 № 512 - 21.12.2007, по видатковій накладній від 10.12.2007 № 625 - 11.01.2008, по видатковій накладній від 25.12.2007 № 706 - 26.01.2008, по видатковій накладній від 08.01.2008 № 6 - 09.02.2008, по видатковій накладній від 21.01.2008 № 88 - 22.02.2008, по видатковій накладній від 29.01.2008 № 134 - 13.03.2008, по видатковій накладній від 12.02.2008 № 210 - 27.03.2008, по видатковій накладній від 18.02.2008 № 242 - 02.04.2008, по видатковій накладній від 25.02.2008 № 270 - 09.04.2008, по видатковій накладній від 17.03.2008 № 380 - 30.04.2008, по видатковій накладній від 01.04.2008 № 469 - 15.05.2008, по видатковій накладній від 14.04.2008 № 528 - 26.05.2008, по видатковій накладній від 28.04.2008 № 611 - 11.06.2008, по видатковій накладній від 12.05.2008 № 672 - 25.06.2008, по видатковій накладній від 12.05.2008 № 673 - 25.06.2008, по видатковій накладній від 27.05.2008 № 754 - 10.07.2008, по видатковій накладній від 27.05.2008 № 755 - 10.07.2008, по видатковій накладній від 09.06.2008 № 846 - 23.07.2008, по видатковій накладній від 23.06.2008 № 941 - 06.08.2008, по видатковій накладній від 23.06.2008 № 955 - 06.08.2008, по видатковій накладній від 07.07.2008 № 1047 - 20.08.2008, по видатковій накладній від 07.07.2008 № 1048 - 20.08.2008, по видатковій накладній від 22.07.2008 № 1177 - 04.09.2008, по видатковій накладній від 04.08.2008 № 1278 - 17.09.2008, по видатковій накладній від 04.08.2008 № 1279 - 17.09.2008, по видатковій накладній від 16.08.2008 № 1385 - 01.10.2008, по видатковій накладній від 01.09.2008 № 1510 - 15.10.2008, по видатковій накладній від 15.09.2008 № 1629 - 29.10.2008, по видатковій накладній від 29.09.2008 № 1747 - 12.11.2008, по видатковій накладній від 14.10.2008 № 1865 - 27.11.2008, по видатковій накладній від 28.10.2008 № 1962 - 11.12.2008, по видатковій накладній від 17.11.2008 № 2122 - 31.12.2008.
Відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого згідно вказаних видаткових накладних товару в сумі 752917,59 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 84-86).
Решту заборгованості в сумі 252346,82 грн відповідач на користь позивача не сплатив.
Про відсутність проплат з боку відповідача після 28.01.2009 свідчить також реєстр руху грошових коштів від відповідача за період з 30.07.2007 по 15.03.2011, наданий Базовим відділенням Донецької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль".
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до правил частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.
Господарським судом враховується, що у поданому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не спростовує, факт отримання товару та наявності заборгованості перед позивачем не заперечує.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Цун-Дон" з метою досудового врегулювання спору 01.12.2010 та 23.12.2010 на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 направлялись вимоги про сплату боргу від 22.11.2010 за вих. № 18-ю та 23.12.2010 за вих. № 19-ю відповідно, які залишені відповідачем без виконання.
З урахуванням вказаного, господарський суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Цун-Дон" про стягнення основного боргу обґрунтованими та стягує з відповідача заборгованість в сумі 252346,82 грн.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 73830,14 грн інфляційних за період з вересня 2007 року по листопад 2010 року включно та 19560,06 грн 3 % річних за період з 26.08.2007 по 20.12.2010 включно.
Розрахунок позивачем здійснено по кожній видатковій накладній окремо з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат.
За правилами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
При цьому, господарський суд враховує помилкове визначення позивачем періоду прострочення оплати відповідачем отриманого товару з дати, яка встановлена у кожній накладній як кінцева дата оплати, оскільки це суперечить змісту статті 253 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до даної норми перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно, період нарахування 3 % річних по кожній накладній окремо необхідно визначати, починаючи з наступного дня після кінцевої дати оплати отриманого товару, вказаного в накладній.
Таким чином, за розрахунком господарського суду, розмір 3 % річних складає 19495,15 грн.
Розрахунок судом здійснено наступним чином.
За видатковою накладною від 06.08.2007 № 21 на суму 27105,36 грн кінцевою датою оплати отриманого товару визначено 26.08.2007, відтак дана сума боргу вважається простроченою з 27.08.2007.
Відповідачем здійснено наступні часткові оплати отриманого за даною накладною товару:
- 28.09.2007 - 3105,36 грн,
- 01.10.2007 - 4000,00 грн,
- 04.10.2007 - 8000,00 грн,
- 09.10.2007 - 4000,00 грн,
- 11.10.2007 - 8000,00 грн.
Відповідно, за даною накладною 3 % річних на суму 27105,36 грн слід нараховувати з 27.08.2007 по 28.09.2007, що становить 73,52 грн, з 29.09.2007 по 01.10.2007 на суму 24000,00 грн, що становить 5,92 грн, з 02.10.2007 по 04.10.2007 на суму 20000,00 грн, що становить 4,93 грн, з 05.10.2007 по 09.10.2007 на суму 12000,00 грн, що становить 4,93 грн, з 10.10.2007 по 11.10.2007 на суму 8000,00 грн, що становить 1,32 грн.
Загальна сума 3 % річних за даною видатковою накладною становить 90,62 грн.
За таким же принципом господарським судом розраховано 3 % річних і по решті накладних.
Так, за видатковою накладною від 20.08.2007 № 82 сума 3 % річних складає 100,20 грн, за видатковою накладною від 04.09.2007 № 157 - 70,44 грн, за видатковою накладною від 11.09.2007 № 192 - 93,72 грн, за видатковою накладною від 18.09.2007 № 223 - 122,70 грн, за видатковою накладною від 01.10.2007 № 282 - 92,37 грн, за видатковою накладною від 08.10.2007 № 316 - 94,02 грн, за видатковою накладною від 23.10.2007 № 386 - 132,60 грн, за видатковою накладною від 13.11.2007 № 493 - 118,43 грн, за видатковою накладною від 19.11.2007 № 512 - 104,08 грн, за видатковою накладною від 10.12.2007 № 625 - 94,79 грн, за видатковою накладною від 25.12.2007 № 706 - 153,72 грн, за видатковою накладною від 08.01.2008 № 6 - 132,41 грн, за видатковою накладною від 21.01.2008 № 88 - 114,96 грн, за видатковою накладною від 29.01.2008 № 134 - 116,34 грн, за видатковою накладною від 12.02.2008 № 210 - 97,69 грн, за видатковою накладною від 18.02.2008 № 242 - 29,69 грн, за видатковою накладною від 25.02.2008 № 270 - 115,20 грн, за видатковою накладною від 17.03.2008 № 380 - 115,28 грн, за видатковою накладною від 01.04.2008 № 469 - 105,34 грн, за видатковою накладною від 14.04.2008 № 528 - 162,74 грн, за видатковою накладною від 28.04.2008 № 611 - 157,78 грн, за видатковою накладною від 12.05.2008 № 672 - 261,99 грн, за видатковою накладною від 27.05.2008 № 754 - 26,15 грн, за видатковою накладною від 09.06.2008 № 846 - 153,32 грн, за видатковою накладною від 23.06.2008 № 941 - 215,48 грн, за видатковою накладною від 23.06.2008 № 955 - 0,06 грн, за видатковою накладною від 07.07.2008 № 1047 - 493,71 грн, за видатковою накладною від 22.07.2008 № 1177 - 1389,24 грн, за видатковою накладною від 04.08.2008 № 1278 - 1971,00 грн, за видатковою накладною від 18.08.2008 № 1385 - 2137,29 грн, за видатковою накладною від 01.09.2008 № 1510 - 1314,48 грн, за видатковою накладною від 15.09.2008 № 1629 - 2197,60 грн, за видатковою накладною від 29.09.2008 № 1747 - 1757,17 грн, за видатковою накладною від 14.10.2008 № 1865 - 1856,19 грн, за видатковою накладною від 28.10.2008 № 1962 - 1393,63 грн, за видатковою накладною від 17.11.2008 № 2122 - 1912,72 грн.
Загальна сума 3 % річних по всім накладним за визначений позивачем період становить 19495,15 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 64,91 грн слід відмовити у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
Позовні вимоги про стягнення 73830,14 грн інфляційних підлягають задоволенню повністю як такі, що заявлені обґрунтовано та нараховані у відповідності до вимог чинного законодавства.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно необхідності повернення поданого позивачем позову без розгляду у зв'язку з тим, що він підписаний неуповноваженою особою, спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема, довідкою Головного управління статистики у Донецькій області від 09.12.2010 АБ № 024168, згідно якої керівником товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Цун-Дон" є Гамазіна Ольга Григорівна.
Доводи відповідача стосовно неподання позивачем належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі також є безпідставними, оскільки матеріали справи містять оригінал платіжного доручення від 19.01.2011 № 1001 про сплату позивачем державного мита в сумі 3457,37 грн, яке зараховано до Державного бюджету України.
У господарського суду відсутні підстави для неприйняття даного платіжного документу в якості доказу сплати державного мита за розгляд поданої позивачем позовної заяви.
Окрім того, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості повернення позовної заяви без розгляду вже після порушення провадження у справі.
За змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються також судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (28000, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 323538, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Цун-Дон" (85600, Донецька область, Мар'їнський район, м. Мар'їнка, просп. Ворошилова, 1, п/р 26000087476000 в Обл. дир. "Райффайзен Банк Аваль", МФО 335076, ідентифікаційний код 33221534) - заборгованість в сумі 345672,11 грн, з яких 252346,82 грн основного боргу, 73830,14 грн інфляційних, 19495,15 грн 3 % річних, а також 3456,72 грн державного мита та 235,95 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 64,91 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам у справі, зокрема, позивачеві за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 189, оф. 4.
Суддя В.Г.Кабакова
Повне рішення складено 25.03.2011
Судове рішення № 14406280, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 22.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5013/280/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: