Ухвала суду № 14406222, 23.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.03.11 № 3/5009/1377/11 Суддя Соловйов В.М.

розглянувши матеріали

за позовом: Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт”, м. Запоріжжя

про стягнення суми збитків у розмірі 117 536,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ “ВО “Металургремонт” про стягнення суми збитків у розмірі 117 536,28 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 22.03.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

“... 2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);...”

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

“...2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;...”

Позовна заява не містить ідентифікаційний код ТОВ “ВО “Металургремонт” –вказана лише поштова адреса.

В той же час, господарський суд звертає увагу ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на те, що відносно позивача вимоги ГПК України в цій частині позивачем дотримано і ідентифікаційний код позивача (ЄДРПОУ 00194731) в позовній заяві зазначено.

Відсутність ідентифікаційного коду відповідача не дозволяє повною мірою ідентифікувати цю особу, що розцінюється господарським судом як не зазначення позивачем повного найменування сторін.

Крім того, згідно наданим матеріалам, жодний документ, доданий до позовної заяви, позивачем не завірений.

Як вбачається зі змісту розділу V “Докази” ГПК України, належними та допустимими доказами, про які йдеться у ГПК України, є саме належним чином завірені письмові докази, а не їх фотокопії, які взагалі ніким не завірені (не містять ані підпису, ані печатки позивача).

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Таким чином, позивачем не виконано вимог ст. 36 ГПК України.

В п. 3.3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54, п. 2 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 28 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал платіжного доручення № 11Н-1766 від 21.03.2011р. на суму 1 175,36 грн. про сплату державного мита та оригінал платіжного доручення № 11Н-1768 від 21.03.2011р. на суму 236, 00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

Суддя Соловйов В.М.