ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" березня 2011 р. Справа № 5016/87/2011(3/10)
м. Миколаїв
за позовом: Прокурора Центрального району м. Миколаєва
54001, м. Миколаїв, вул. Ні кольська, 73
в інтересах держави в особі Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара”
54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38
до відповідача: Чорноморського державного університету ім. Петра Могили
54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10
про: стягнення заборгованості в сумі 275 091,40 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: Гусєв М.М., за довіреністю;
Від відповідача: Наконечний Р.Г., за довіреністю;
Прокурор: Круш Т.О.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»звернувся до суду з позовом (уточнена позовна заява №22-1180 вих.4 від 25.02.11р.) стягнути з відповідача: 187535,10 грн. - борг з орендної плати за період з 01.09.06р. по 01.06.09р. з урахуванням індексу інфляції, 57419,32 грн. –збитки від інфляції за період з 01.09.06р. по 01.02.11р., 13507,51грн. - 3% річних за період з 01.09.06р. до 01.03.11р., 17098,47 грн., - заборгованість по компенсуванню плати за землю.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 8-ОС на оренду нерухомого майна від 01.01.2002р., норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 526,530,625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що з 01.09.2006 року відповідач перестав перераховувати оренді платежі у зв’язку з чим за період з 01.09.06р. до 01.06.09р. у останнього виникла заборгованість з орендної плати та компенсації плати за землю.
Відповідач у відзиві просить суд залишити позов без задоволення мотивуючи тим, що оплату по договору оренди нерухомого майна №8-ОС від 01.01.02 року заборонено законом та підзаконними актами (ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»). Неодноразове звернення до орендодавця з поводу змін умов договору не знайшли порозуміння, а відділення казначейства заборонило університету оплату оренди приміщення на умовах договору оренди №8-ОС від 01.01.02 року.
Крім того, відповідач вказує на порушення позивачем строків позовної давності, просить суд до спірних правовідносин застосувати норми ст. 257 Цивільного кодексу України .
Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.
Матеріали судової справи свідчать про реорганізацію відповідача, в зв’язку з чим по даній справі слід здійснити процесуальне правонаступництво, а саме замінити Миколаївську філію Національного Університету «Києво –Могилянська Академія »її правонаступником –Чорноморський державний університет ім. Петра Могили.
Судом неодноразово оголошувались перерви в засіданні до: 03.03.11р., 09.03.11р., 17.03.11р.
17.03.11р. суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд -
встановив:
01 січня 2002 року між ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»та МФ Національним Університетом «Києво-Могилянської Академії»був укладений договір №8-ОС оренди нерухомого майна, яке знаходиться на балансі ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара»та розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38 ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара». Згідно з предметом цього договору позивач, як орендар, приймає в строкове платне користування нерухоме майно –будинки –АТШ та КТЗ площею 7862,6 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10.
Майно передається в оренду з метою проведення освітньої діяльності. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Цей договір діє з 01 вересня 2006 року включно. При цьому, сторони обумовили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п. 1,2.2, 11.1, 11.7 договору).
Оскільки предмет договору перебуває у державній власності, то спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна». При цьому, необхідно зазначити, що до даного виду оренди в частині, що не суперечить названому закону, можуть застосовуватись й загальні положення цивільного законодавства про найм (оренду).
Так, відповідно до приписів п. 1 ст.759, пунктів 1,5,6 ст. 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.12, ч.1, ст.13, Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(далі - Закон) договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
За умовами ст. 29 Закону за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Матеріали справи свідчать, що 01.01.2002 року вищевказане державне майно дійсно було передано позивачем відповідачу в строкове платне користування згідно умов договору №8-ОС.
Дію договору, відповідно до умов п. 11.7, в подальшому було продовжено сторонами.
Розділом 3 договору сторони визначили порядок здійснення орендної плати. Так, згідно пунктів 3.1(за умовами додаткової угоди від 01.04.09року), 3.2, 3.4, 3.6 договору «Орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна»,затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 №786 та змін і доповнень до неї, затверджених постановою КМУ від 27.12.2006 №1846 (Пункт 10 в редакції Постанови KM № 699 від 18.05.1998р., із змінами, внесеними згідно з Постановою KM №75 ВІД 19.01.2000р.) і становить 1 гривню на рік». Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата визначається щомісячно згідно з розрахунком розміру плати за оренду майна і перераховується орендарем не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до державного бюджету у розмірі 30% орендної плати, орендодавцю ("Балансоутримувачу") - у розмірі 70% орендної плати. Розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до умов п.5.2 та 5.3 договору орендар зобов’язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно з умовами, передбаченими розділом 3 цього договору. Сплачувати всі податки і збори, передбачені законодавством.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 01.09.06р. сторони уклали до договору оренди додаткову угоду №1 про викладення пункту 5.3 в наступній редакції : «Сплачувати всі податки і збори, передбачені законодавством, в туму числі компенсації податку на землю за період з моменту укладення договору».
При цьому строк сплати цього податку та розмір сторонами визначено не було.
Фактично, умови п.3.1 договору в редакції станом на 01.01.02р. передбачали орендну плату за базовий місяць –2854,26 грн. за кожний наступний місяць шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
З 01.04.09 року сторони додатковою угодою встановили орендну плату в розмірі –1 гривня на рік. Але, в судовому засіданні було встановлено, що в дійсності, це лише дата складання проекту додаткової угоди, яка фактично була підписана керівником позивача 01.06.2009 p., а відправлена на підписання другій стороні 24.06.2009 р.. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та супровідний лист за вих. № 36/471 від 18.06.2009 р. Після чого, орендар підписав зміни по орендній платі. Згідно умов цієї угоди вона набирає чинності з моменту підписання сторонами.
Можна вважати, що дана додаткова угода була підписана другим контрагентом - відповідачем на початку липня 2009р. (з рахуванням поштового пробігу).
Отже, додаткова угода б/н від 01.04.09р., оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, підписана сторонами, та скріплена печатками обох підприємств, що свідчить саме про погодження орендодавця на зміну умов щодо розміру орендної плати в липні 2009 року.
Позивач в позовній заяві (18.01.11року) вказує на те, що орендар перестав перераховувати орендні платежі з 01.09.06 року, в зв’язку з чим виник борг в розмірі 187535,10 грн. При цьому, позивач посилається на те, що не погодився з пропозицією університету ще у 2007 році (лист від 29.01.07р. №12) про зміну орендної плати на 1 грн. на рік, тому оплата повинна була проводитися орендарем по травень 2009 року в редакції договору станом на 01.01.02р.
Матеріали справи свідчать, що починаючи з 01.06.2009 року за договором №РОФ-778 орендодавцем вищевказаного державного майна виступає регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області. Договір № РОФ –778 був укладений, зокрема, на підставі угоди від 01.06.2009 року про поступку прав орендодавця за договором від 01.01.2002р. №8-ОС.
За умовами п.3.1 договору №РОФ-778 орендна плата була визначена в розмірі 1 грн. на рік з нарахуванням річного індексу інфляції, як для бюджетної організації, яка фінансується з Державного бюджету.
Оскільки, договір №РОФ-778 від 01.06.09р. почав дію з 01.06.09року то договір №8-ОС від 01.01.02р. з цієї дати фактично припинив свою дію.
З матеріалів справи вбачається, що 02.08.10р. позивач скерував відповідачу претензію (№36/766 від 01.08.10р.) в якій вимагав від останнього протягом семи днів погасити заборгованість по орендній платі (період з 01.09.06р. по 01.06.09р.) та платі за землю, перерахувавши суму боргу в розмірі 152937,78 грн. і 14537,82 грн. на відповідні рахунки орендодавця.
Відповідач же в письмовій відповіді (№01/936 від 12.08.10р.) вказав орендодавцю на безпідставність цих вимог.
Відповідно до приписів ст.ст. 525,526,629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст.ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмірпроцентів не встановлений договором або законом.
Згідно з правилами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Дослідивши, та оцінивши відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України надані учасниками судового засідання документальні докази, суд дійшов наступних висновків :
1) з 01.09.06р. по 18.01.08р. позивачем пропущено строк позовної давності за зверненням до суду по спірним правовідносинам;
2) з 18 .01.08р. до 01.06.09р. –орендна плата має нараховуватися за умовами п.3.1 договору №8-ОС в редакції станом на 01.01.02р., таким чином сума боргу з орендної плати за вказаний період у відповідача перед позивачем повинна складати в розмірі 89831,56 грн.;
3) починаючи з 01.06.09р. ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунару»не є належним позивачем по спірним відносинам, оскільки право орендодавця спірного об’єкту набуло регіональне відділення Фонду Державного майна по Миколаївській області.
Крім того, розмір орендної плати новим договором було визначено в сумі 1 грн. на рік;
4) щодо компенсації плати за землю, то суд перевіривши рахунки виставлені позивачем відповідачу та оплату їх останнім дійшов висновку, що стягненню підлягають суми вказані в рахунках № 054 від 31.01.09 р. (на 132,94 грн.) та № 151 від 28.02.09 р. (на 1007,50 грн.) за січень та лютий 2009 року, як такі, що залишені були орендарем без оплати. У 2008 році за спірний період борг відповідача перед позивачем судом не встановлений;
5) 3% річних та інфляційні за прострочення грошового зобов’язання підлягають стягненню з відповідача згідно вищенаведених обставин та норм, але з урахуванням строків позовної давності нарахування санкцій слід починати з 18.01.08 року. Так, судом було самостійно здійснено перерахунок нарахування за допомогою судово-інформаційної системи «Законодавство»3% річних за період з 18.01.08 р. по 02.03.11 р., що склало в сумі 8402,70 грн. та інфляційні за період з 18.01.08 р. по 03.03.11 р. в розмірі 38175,22 грн.
Відповідно до правил ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позиція та пояснення прокуратури щодо не пропущення строків позовної давності по вирішенню спірних питань, судом відхиляється, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У частині 1 ст. 261 ЦК України визначено загальне правило, відповідно до якого перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася про порушення свого права або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.
За правилами частин 2,3,4,5 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
За наслідками наведеного, суд вважає, що твердження прокуратури про те, що лише у грудні 2010 року прокурору стало відомо про наявність порушених прав ДП «Суднобудівний завод ім. 61 Комунара», тобто після проведеної у грудні 2010 р. прокуратурою Центрального району м. Миколаєва перевірки є таким, що не спростовує права та обов’язку саме позивача на захист свого порушеного права в межах строків позовної давності.
Таким чином, керуючись ст. ст. 25, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, - господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Здійснити процесуальне правонаступництво, а саме замінити Миколаївську філію Національного Університету «Києво –Могилянська Академія »її правонаступником –Чорноморський державний університет ім. Петра Могили.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Чорноморського державного університету ім. Петра Могили (54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10, код ЄДРПОУ 23623471) на користь Державного підприємства “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, код ЄДРПОУ 14313240) - 89831,56 грн. боргу по орендній платі, 1140,44 грн. компенсації плати за землю, 8402,70 грн. - 3% річних та 38175,22 грн. інфляційних.
4. Стягнути з Чорноморського державного університету ім. Петра Могили (54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10, код ЄДРПОУ 23623471) в доход Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (код платежу 22090200; р/р 31118095700006, Банк: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) - 1 375,50 грн. держмита.
5. Стягнути з Чорноморського державного університету ім. Петра Могили (54003, м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10, код ЄДРПОУ 23623471) на користь Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва (Код платежу 22050003 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих господарських судах”; р/р 31217264700006, Банк: ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. В іншій частині позову відмовити.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова
Рішення підписано 22 березня 2011 року.
Судове рішення № 14401561, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 17.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5016/87/2011(3/10). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: