Рішення № 14401505, 15.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.11                                                                                           Справа№ 5015/955/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м. Львів

про: стягнення 52577,79 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Калінич О.В. –представник (довіреність б/н від 01.11.2010 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 15.03.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м. Львів про стягнення 52577,79 грн., з яких: 49247,20 грн. –основний борг, 1924,01 грн. – пеня, 1034,19 грн. –інфляційні втрати, 372,39 грн. –3% річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 24.02.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.03.2011 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на адресу суді надіслав відзив № 39 від 10.03.2011 р. на позовну заяву, згідно якого суму основного боргу у розмірі 49247,20 грн. визнав, а щодо стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних заперечив з підстав наведених у відзиві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.11.2010 р. між сторонами укладено договір поставки № 715/С (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору позивач зобов’язався в порядку та строки, встановлені договором, передати металопрокат, метизи у власність відповідача, асортимент, кількість та ціна якого вказується в Специфікації/ях, які є невід’ємною частиною даного договору, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному договорі.

01.11.2010 р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 205349 на загальну суму 49247,20 грн.

На виконання умов договору позивачем на підставі довіреності на отримання товару № 758 від 03.11.2010 р. (у довіреності зазначено, що її видано на отримання від позивача цінностей за рах. № 205349 від 01.11.2010 р.) по видатковій накладній № 203287 від 03.11.2010 р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 49247,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата здійснюється Покупцем (відповідачем) в безготівковому порядку, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (позивача) у встановлені Специфікацією/ях строки.

У пункті 4 Специфікації № 01 від 01.11.2010 р. до договору встановлено умови оплати, а саме: Покупець (відповідач) здійснює оплату до 10.11.2010 р.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язань по договору перед позивачем щодо оплати поставленого товару не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 49247,20 грн.

Факт заборгованості у розмірі 49247,20 грн. підтверджує і сам відповідач у своєму відзиві № 39 від 10.03.2011 р. на позовну заяву.

Згідно п. 7.2. договору, у випадку протермінування оплати за поставлений товар Покупець (відповідач) зобов’язаний сплатити Постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості протермінованого платежу за кожний день протермінування. Позивачем, згідно розрахунку позовних вимог, нараховано відповідачу пеню у розмірі 1924,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем, згідно розрахунку позовних вимог, нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 1034,19 грн. та три проценти річних у розмірі 372,39 грн.

Заперечення відповідача про те, що нарахування пені (згідно з положенням п. 7.2. договору поставки № 715/С від 01.11.2010 р.), інфляційних втрат та трьох процентів річних здійснено позивачем на суму боргу, що утворилася не на підставі узгодженої сторонами Специфікації № 01 від 01.11.2010 р., а на підставі розхідної накладної № 203287 від 03.11.2010 р., в якій немає посилання на зазначений договір поставки, а тому таке нарахування є безпідставним, судом до уваги не приймається так як спростовується матеріалами справи, а саме:

-          довіреність відповідача № 758 від 03.11.2010 р. на одержання товарно-матеріальних цінностей містить посилання на рахунок № 205349 від 01.11.2010 року;

-          рахунок позивача № 205349 від 01.11.2010 р. містить посилання на договір № 715/С від 01.11.2010 р.;

-          Специфікація № 01 від 01.11.2010 р., підписана сторонами, містить посилання на договір поставки № 715/С від 01.11.2010 року.

Відтак, поставка товару відповідачеві відбулася на умовах договору № 715/С від 01.11.2010 р. в тому числі і стосовно строків оплати одержаного товару.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м. Львів, вул. О. Басараб, 11А/8 (р/р 26008010733 в ВАТ «Кредобанк», м. Львів, МФО 325365, код ЄДРПОУ 13815583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», м. Дніпропетровськ, вул. Каверіна, 1, прим. 244 (р/р 26002236894601 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36441934) 49247 грн. 20 коп. основного боргу, 1924 грн. 01 коп. пені, 1034 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 372 грн. 39 коп. –3% річних, 525 грн. 78 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.03.2011 р.