Рішення № 14401366, 22.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11 Справа № 5/2/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода”, м. Луганськ

про стягнення 7843098 грн. 89 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Мордак І.С., довіреність № 43 від 01.01.2011;

від відповідача - Булана О.С., довіреність № 281 від 05.05.2009.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за активну електроенергію у сумі 6 667 260 грн. 30 коп., заборгованості з оплати перетоків реактивної електроенергії у сумі 183 199 грн. 13 коп., яка виникла за період з березня по листопад 2010р., пені у сумі 275654 грн. 33 коп., 3% річних у сумі 56669,15 грн., інфляційних втрат у сумі 218349,01 грн. та пені за прострочення строків оплати електроенергії, що виникла за період з серпня 2009 року по лютий 2010 року у сумі 441966 грн. 97 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.02.2011 визнав заборгованість за активну та реактивну електроенергію в сумі 6 850 459 грн. 43 коп. та заявив 22.03.2011 клопотання про зменшення розміру неустойки на 50%, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»(відповідач, споживач) 01.08.2008 року був укладений договір про постачання електричної енергії № 199 , за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 35865,68 кВт, величини якої по площадках вимірювання на точках продажу визначені відповідно додатків до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.2.3.3 договору споживач зобов’язався для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно останнього числа згідно з додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до додатку «Форма «Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку» та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Луганської філії (РЕМ) за адресою: м. Луганськ, кв. Гайового, 35а для подання «Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку»за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором.

Згідно п. 7.5 договору якщо сумарне середньомісячне споживання активної електричної енергії за всіма точками обліку на одній площадці складає 5000 кВт*год. та більше, споживач вносить плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків»(п. 7.9 договору). Зокрема, пунктом 9 додатку «Порядок розрахунків»до договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків, оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Позивач на виконання умов укладеного договору за період з березня по листопад 2010 року поставив відповідачу 30826486 кВт електричної енергії на загальну суму 24720687,14 грн., що підтверджується актами відповідача про використану електроенергію (а. с. 31 –93 т.1) та після закінчення розрахункового місяця надавав уповноваженому представнику відповідача рахунки на оплату електроенергії (активної та реактивної).

Натомість, відповідач, в обумовлений договором строк, виставлені позивачем рахунки в повному обсязі не оплатив, у зв‘язку з чим виникла заборгованість за активну електроенергію в сумі 6 667 260 грн. 30 коп. та з оплати перетоків реактивної електроенергії в сумі 183 199 грн. 13 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 6 667 260 грн. 30 коп. та з оплати перетоків реактивної електроенергії в сумі 183 199 грн. 13 коп.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та виходячи з того, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов’язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 56669,15 грн. та інфляційних втрат у сумі 218349,01 грн. Відповідні рахунки на оплату направлялись відповідачу, але оплачені не були.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Крім того, в силу вимог ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторони у пункті 4.4.1 договору визначили, що у разі порушення Споживачем передбачених додатком «Порядок розрахунків»строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за не обліковану електричну енергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня (за кожний день прострочення платежу). На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 4.4.1 договору нараховано за період по 30.11.2010, згідно наданого розрахунку, та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням дат виникнення боргу у розмірі 275654 грн. 33 коп. Відповідні рахунки на оплату пені направлялись відповідачу, але оплачені не були.

Окрім того, оскільки відповідачем не погашена заборгованість за період з серпня 2009 року по лютий 2010 року, яка стягнута рішеннями господарського суду Луганської області від 29.04.2010 № 7/102 та від 10.11.2009 № 19/256, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої електроенергії у розмірі 441966 грн. 97 коп.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від 29.04.2010 № 7/102 між тими ж сторонами задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електричну енергію в сумі 5 579 579 грн. 70 коп. заборгованість з оплати перетоків реактивної електроенергії у розмірі 60 733 грн. 47 коп., інфляційні втрати у розмірі 151 196 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 25 254 грн. 79 коп., пеню у сумі 275 499 грн. 00 коп., та рішенням господарського суду Луганської області від 10.11.2009 № 19/256 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електроенергію в сумі 5126638 грн. 16 коп., заборгованість по оплаті перетоків реактивної електроенергії в сумі 86643 грн. 94 коп., пеню за прострочення платежів у сумі 168697 грн. 17 коп., 3% річних у сумі 45336 грн. 43 коп., інфляційні нарахування у сумі 79 грн. 35 коп.

Вказані рішення суду набрали законної сили.

Отже, в частині з’ясування факту наявності боргу за період з серпня 2009 року по лютий 2010 року має місце преюдиція у вигляді рішень у справах № 7/102 та №19/256, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на час розгляду даної справи, борг, стягнутий рішеннями суду № 7/102 від 29.04.2011 та №19/256 від 10.11.2009 відповідачем не погашений, тому суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога про стягнення пені за порушення строків оплати боргу за серпень 2009 року - лютий 2010 року, яка, з урахуванням передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України строку, згідно наданого розрахунку, нарахована за період з 01.09.2009 по 31.03.2010.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені на загальну суму 717621,30 грн., суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

Письмовим клопотанням від 22.03.2011 відповідач заявив про зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50 %, згідно приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов’язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відтак, враховуючи, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії та зважаючи на те, що стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються споживачам суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 50%.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню частково у сумі 358810 грн. 65 коп. У стягненні решти пені слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з віднесенням в цій частині на відповідача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260363339060 у філії ЛОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665 борг за активну електроенергію у сумі 6 667 260 грн. 30 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок №2600218961 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007 заборгованість з оплати перетоків реактивної електроенергії у сумі 183 199 грн. 13 коп., пеню у сумі 358810 грн. 65 коп., 3% річних у сумі 56669,15 грн. та інфляційні втрати у сумі 218349,01 грн., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 24333 грн. 41 коп. та 225 грн. 20 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2011.

Суддя Т.В.Васильченко