Рішення № 14400998, 22.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.11 р. Справа № 40/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. м. Донецьк

про стягнення 33 545 грн. 76 коп.

за участю:

прокурора Кулікова Ю.В.

представників сторін:

від позивача: Колоденко К.В. - юрисконсульт

від відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа підприємець

СУТЬ СПОРУ: прокурор міста Донецька в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з останньої основного боргу з орендної плати в сумі 32 891 грн. 33 коп. та пені в сумі 645 грн. 43 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань згідно договору оренди нерухомого майна №619 від 01.06.09р.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що свідчить акт звіряння підписаний обома сторонами, та письмова заява відповідача.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, суд встановив:

До відкриття судового засідання та початку розгляду спору по суті, розяснення прав та обовязків сторін, прокурор та позивач згідно статті 22 ГПК України уточнили позовні вимоги, а саме просять стягнути основний борг та пеню з відповідача на користь місцевого бюджету (р/р 33218871700002, банк одержувач ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ід.код 23977045, код платежу 22080401).

Позов мотивовано тим, що 01.06.09р. між Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради, далі - Орендодавець, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, далі - Орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька №619 від 01.06.09р., нежитлового приміщення загальною площею 45 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення торгівлі продовольчими товарами.

На виконання вимог пункту 2.5 договору Орендодавець передав у користування Орендарю за актом прийому-передачі від 01.07.09р. майно.

Пунктом 9.1 договору оренди було встановлено його строк, а саме він діє з 01.06.09р. по 01.05.2013р.

Відповідно пунктам 3.1., 3.2. договору, місячна орендна плата на момент підписання договору складає 2699 грн. 99 коп., її розмір за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно пункту 3.5 договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Проте, відповідачем зобовязання за договором не виконані, орендні платежі у повному обсязі не сплачені, у звязку з чим за ним за період з березня 2010р. по січень 2011р. утворився борг в сумі 32 891 грн. 33 коп., який позивач і намагається стягнути.

Відповідач не виконав свої зобовязання у повному обсязі, а тому позивач відповідно до вимог п.6.2. договору, намагається стягнути з нього пеню в сумі 645 грн. 43 коп. за період прострочення внесення орендних платежів з 16.09.10р. по 25.02.11р.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, що доводи прокурора обґрунтовані виходячи із наступного:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 762 ЦК України за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , із змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Основне зобовязання щодо внесення орендних платежів відповідачем не виконано. Тому, позов прокурора щодо стягнення основного боргу з орендних платежів в сумі 32 891 грн. 33 коп., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Додаткове зобовязання існує тільки тоді, коли існує основне зобовязання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено матеріалами справи.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є субєкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне внесення орендних платежів за договором, позов прокурора щодо стягнення з відповідача пені в сумі 654 грн. 43 коп. за період прострочення внесення орендних платежів з 16.09.10р. по 25.02.11р., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Державне мито, від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.03.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 759, 762 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 193, 230, п. 6 ст. 232, ст. 286 ГК України, ст. ст. 22, 29, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора міста Донецька в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 83007, АДРЕСА_2 , ід. код. НОМЕР_1, на користь:

- місцевого бюджету в особі Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, р/р 33218871700002, банк одержувач ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ід.код 23977045, код платежу 22080401, борг з орендної плати в сумі 32 891 грн. 33 коп., пеню в сумі 654 грн. 43 коп., видавши наказ.

- державного бюджету України державне мито в сумі 335 грн. 46 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у місті Донецьку .

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст рішення складено - 23.03.11р.