Рішення № 14400963, 22.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.11 р. Справа № 38/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Дочірньої компанії “Газ України”НАК “Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Жилсервіс – Профі”, м. Донецьк

про стягнення боргу за поставлений природній газ у розмірі 8 691,78 грн., суми пені у розмірі 288,13грн., інфляційних у розмірі 182,53грн, 3% річних у розмірі 55,59грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бережний Р.В.- за дов.№6/10 від 11.01.2011р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Дочірня компанія “Газ України”НАК “Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Жилсервіс –Профі”, м.Донецьк про стягнення боргу за поставлений природній газ у розмірі 8 691,78 грн., суми пені у розмірі 288,13грн., інфляційних у розмірі 182,53грн, 3% річних у розмірі 55,59грн., а разом 9 218,03грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання природного газу №10-4030 (10)ТН від 28.09.2010р., додаток №1 від 28.09.2010р. до договору, розрахунок суми боргу, акт передачі-приймання природного газу від 31.10.2010р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу господарського суду поштовими повідомленнями з відміткою “вручено уповноваженій особі”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2010 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Донецької філії (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Жилсервіс-Профі” м.Донецьк (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 10-4030 (10) ТН (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Постачальник передає покупцю в період у жовтні 2010р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 6639 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень -6639 тис.куб.м. (п.2.1 договору).

Розділом 3 договору сторони зазначили ціну договору.

Так, пунктом 3.1 договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів газу, яка становить 840,196грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ –2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами –234,00грн., крім того, ПДВ –20%. До сплати за 1000куб.м природного газу –1091,00грн., крім того ПДВ –20%, всього з ПДВ –1309,20грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 12 524,29грн., у тому числі ПДВ –2087,38грн.

Четвертим розділом договору зазначений порядок здійснення оплати.

Згідно із п.4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 7 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання до 17 та 27 числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до розділу 7 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.3.1 Договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін, поширює дії на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.10.2010р. і діє у частині поставки газу до 31.10.2010р. включно, а у частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення (п.10.1).

Додатком №1 від 28.09.2010р. до договору №10-4030(10)ТН від 28.09.2010р., визначений порядок приймання – передачі газу. Приймання – передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання – передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складаються на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником (п.2.2). Додаток №1 від 28.09.2010р. є невід’ємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Договір та додаток до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 8 691,78грн., що підтверджується, наявним у матеріалах справи актом приймання – передачі природного газу від 31.10.2010р., що підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 9218,03грн. за договором на постачання природного газу № 10-4030(10)ТН від 28.09.2010р., з яких 8 691,78грн. – сума основного боргу, 288,13грн. - сума пені, 182,53грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 55,59грн. - сума 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки природного газу №10-4030 (10)ТН від 28.09.2010р., додаток №1 від 28.09.2010р. до договору, розрахунок суми боргу, акт передачі-приймання природного газу, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач відзив на позов суду не надав, жодних доказів суду не представив.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №10-4030(10)ТН від 28.09.2010р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов’язання щодо оплати поставленого природного газу за жовтень 2010р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 8 691,78грн.

Наявність вищезазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована жодним доказом відповідача.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 8 691,78грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.3.1 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивач з посиланням на п. 7.3.1 та п.9.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 20.11.2010р. по 05.02.2011р. включно в сумі 288,13грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 287,90грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 0,23грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 55,59грн. та інфляційні нарахування в сумі 182,53грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційні суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Жилсервіс – Профі”, м. Донецьк про стягнення боргу за поставлений природній газ у розмірі 8 691,78 грн., суми пені у розмірі 288,13грн., інфляційних у розмірі 182,53грн, 3% річних у розмірі 55,59грн., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Жилсервіс – Профі”, м. Донецьк (83114, м.Донецьк, вул.Рози Люксембург, 80 “б”, п/р 26002080022000 в ПАТ “Донгорбанк” від. №2, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33863711) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк (83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 25, п/р 260013011457 в філії ДОУ ВАТ “Ощадбанк” України у м.Донецьк, МФО 335106, код ЄДРПОУ 25987823) заборгованості за спожитий природний газ у сумі 8 691,78грн., пеню у сумі 287,90грн., інфляційні у розмірі 182,53грн., 3% річних у розмірі 55,59грн., 101,99грн. – державного мита, 235,99грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 22.03.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2011р.

Суддя Лейба М.О.