Рішення № 14400751, 23.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.11р.

Справа № 5005/1054/2011

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпрометробуд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 68 875, 41 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Іщенко Ю.С., довір. № 101 від 02.02.11р.;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому враховуючи уточнення позовних вимог просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (далі –відповідач) суму 68 459,04 грн. основного боргу зі сплати теплової енергії, 411,08 грн. пені, а всього 68 870,12 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по договору № 040566 про постачання теплової енергії від 15.10.05р.

Представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.

Відповідач, вдруге, не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, так як в матеріалах справи наявні поштові повідомлення (а.с. 31, 41) повернуті відділенням поштового зв’язку з відміткою про отримання кореспонденції суду під розпис (особисто). Проте, наданим йому господарським процесуальним законодавством правом на захист не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих представником позивача для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

15.10.2005 року між позивачем (енергопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) був укладений договір № 040566 про постачання теплової енергії (далі - Договір), у відповідності з умовами якого енергопостачальна організація зобов’язалася постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах через свої магістралі, а відповідач зі своєї сторони зобов'язався сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором, а саме: сплатити не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду вартість теплової енергії згідно із її кількістю, визначеною в додатку № 1 до цього договору по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує, із остаточним розрахунком в продовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який останній зобов’язаний направити його відповідачу не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим (п.п. 1.1, 7.3, 7.4 Договору).

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 7.2 Договору обсяг постачання теплової енергії підтверджується двостороннім актом на відпуск-отримання теплової енергії, який складається за кожний місяць поставки теплової енергії окремо.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На час звернення енергопостачального підприємства до господарського суду встановлено, що на протязі опалювального періоду 2009-2010 р.р. відповідач порушував зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати спожитої теплової енергії, внаслідок чого у останнього з урахуванням часткових оплат утворилась заборгованість в розмірі 68 459,04 грн., яка підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами прийому-передачі теплової енергії за спірний період та виставленими споживачу рахунками для сплати спожитої теплової енергії.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на положення ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем спірного розміру спожитої теплової енергії енергопостачальною організацією, на підставі умов п. 8.2.3 Договору та положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", було нараховано споживачу пеню, розмір якої згідно обґрунтованого розрахунку позивача за період з 18.05.10р. по 15.11.10р. становить суму 411,08 грн. та визнається господарським судом повністю.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для повного задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпрометробуд" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 5; ЄДРПОУ 04880239) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр-т К.Маркса, 37; ЄДРПОУ 32082770) суму 68 459,04 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста п’ятдесят дев’ять грн. 04 коп.) основного боргу, 411,08 грн. (чотириста одинадцять грн. 08 коп.) пені, 688,70 грн. (шістсот вісімдесят вісім грн. 70 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –