Ухвала суду № 14399375, 18.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2011 року справа №2а-7912/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Білак С.В.

суддів Гаврищук Т.Г. , Компанієць І.Д.

при секретарі Костроміній Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Лисичанську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року по справі № 2а-7912/10/1270 за позовом Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» до державної податкової інспекції у м.Лисичанську про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов»язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач комунальне підприємство «Лисичанськтепломережа» звернувся в суд з позовом до державної податкової інспекції у м.Лисичанську про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов»язання вчинити певні дії. Просив визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001341601/0 від 15.06.2010р. в частині нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 151 863,43 грн. за несвоєчасну сплату податку на додану вартість на суму 759 317,01 грн.; скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення в частині нарахування сум штрафних санкцій у розмірі 151 863,43 грн.; зобовязати податкову інспекцію провести відповідні коригування в картці по особовому рахунку КП «Лисичанськтепломережа».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року позов було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Лисичанську від 15 червня 2010 року № 0001341601/0, яким зобов»язано КП «Лисичанськтепломережа» сплатити штраф за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов»язання з податку на додану вартість частково на суму 151863.43 грн. В іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату підприємством податку на додану вартість у сумі 27610,08 грн. з затримкою більше 90 днів та 948 234,92 грн. з затримкою до 90 днів.

Позивач самостійно обчислив суму податкового зобовязання, яку зазначив у податкових деклараціях. Уточнюючи розрахунки позивач надав вже після того, як сформувався податковий борг. Після подання зазначених уточнюючих розрахунків сума податкового боргу за обліковою карткою платника зменшилась.

У п.4.1 ст., п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Внаслідок того, що позивач не сплатив податкове зобовязання у встановлені законом строки, до нього було застосовано штрафні санкції.

Сторони до судового засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ в м. Лисичанську була проведена невиїзна документальна перевірка КП «Лисичанськтепломережа» з питань своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 08.06.2010 р. №16010247/13401321

Згідно висновку акту перевірки від 08.06.2010р. встановлено несвоєчасну сплату підприємством податку на додану вартість у сумі 27610,08 грн. з затримкою більше 90 днів та 948 234,92 грн. з затримкою до 90 днів.

На підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001341601/0 від 15.06.2010р. про зобовязання сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 189 646,98 грн.

Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку плати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем фактичного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Приписами зазначеної норми визначено, що розмір штрафних (фінансових) санкцій залежить від фактично сплаченої суми податкового зобов'язання та кількості днів прострочення.

КП «Лисичанськтепломережа» були надані податкові декларації до ДПІ в м. Лисичанську, яким вони самостійно визначили суму податкового боргу.

Позивачем до податкової інспекції були надані уточнюючи розрахунки в електронному вигляді від 24.03.2010р. та від 29.04.2010р. на суму 772 603,68 грн. на підставі податкових накладних за 2009 рік, які не були включені до податкового кредиту, тим самим зменшили податкове зобовязання.

Первісні декларації були подані позивачем 21.12.2009р., уточнюючі розрахунки 24.03.2010р., тобто подання обох декларацій не перевищило 90 днів, у звязку з чим на цю різницю податковою інспекцією був нарахований штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України №2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання можуть бути застосовані до платника податків тільки у разі сплати ним узгодженої суми податкового зобовязання, а не коригування або іншого зменшення податкових зобовязань.

Позивачем при поданні уточнюючих розрахунків було здійснено зменшення суми податкового боргу, а не погашення боргу шляхом сплати, а тому рішення відповідача щодо застосування штрафу за порушення строків сплати податкового боргу є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про відмову в позові в частині зобовязання податкову інспекцію провести відповідні коригування в картці по особовому рахунку КП «Лисичанськтепломережа», оскільки наявність чи відсутність конкретних даних картки особового рахунку не тягнуть за собою ніяких правових наслідків для позивача.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції м.Лисичанськ - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-7912/10/1270 за позовом комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» до державної податкової інспекції у м.Лисичанську про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов»язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 18 березня 2011 року, в повному обсязі складена 23 березня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

І.Д.Компанієць