Рішення № 14399025, 22.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р. Справа № 5023/655/11

вх. № 655/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Гончар О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, нотаріально посвідчена довіреність від 29.06.2010р., відповідача - не з"явився 3-ї особи

розглянувши справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків, 3-я особа

до Державного підприємства дослідного господарства «Червоний Жовтень» Інституту рослинництва ім. В.Я.Юрєва УААН, Харківська область, Балаклійський район, с. Веселе 3-я особа

про стягнення 8569,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 8569,76 гривень, у тому числі пені у розмірі 6359,12 гривень, 3% річних у розмірі 2210,64 гривень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що зобовязання за укладеним між сторонами договором № 06/04-3 від 06.04.2010р. у частині оплати поставленого товару відповідачем не виконане, рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2010р. у справі № 55/114-10 встановлено факт порушення грошового зобовязання зі сплати вартості товару й задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 101878,90 гривень, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2010р. у справі № 55/114-10 визнано обґрунтованими й задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 11.04.2010р. по 31.05.2010р. у розмірі 2760,32 гривень, штрафу у розмірі 30563,67 гривень. Враховуючи, що заборгованість за договором до теперішнього часу відповідачем не сплачена, просить стягнути з останнього пеню за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 01.06.2010р. по 18.10.2010р., а також 3% річних за період з 11.04.2010р. по 30.12.2010р.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі, вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.04.2010р. між ФОП ОСОБА_2 (продавець) і ДПДГ «Червоний Жовтень» Інституту рослинництва УААН (покупець) в особі керуючого санацією Стрельник М.Г., який діяв на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 01.06.2009р. у справі № Б-39/31-07, був укладений договір поставки № 06/04-3, відповідно до умов якого продавець зобовязувався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець прийняти і сплатити вартість товару.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи № 55/114-10 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ДПДГ «Червоний Жовтень» Інституту рослинництва ім. В.Я.Юрєва УААН про стягнення заборгованості, зобовязання з поставки товару було виконане позивачем належним чином у відповідності до умов договору.

Одночасно рішенням господарського суду Харківської області від 28.07.2010р. у справі № 55/114-10 встановлено факт порушення відповідачем грошового зобовязання зі сплати вартості товару, стягнуто з останнього 101878,90 гривень основного боргу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2010р. у справі № 55/114-10 визнано обґрунтованими та задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення договірного зобовязання, а саме: пені за період з 11.04.2010р. по 31.05.2010р. у розмірі 2760,32 гривень, штрафу у розмірі 30563,67 гривень.

Згідно зі ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. З урахуванням викладеного факт господарського правопорушення з боку відповідача, невиконання ним грошового зобовязання з оплати поставленого товару за договором № 06/04-3 від 06.04.2010р. встановлено при вирішенні господарськими судами справи № 55/114-10 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ДПДГ «Червоний Жовтень» Інституту рослинництва ім. В.Я.Юрєва УААН про стягнення заборгованості, у звязку з чим зазначені обставини не підлягають доказуванню при вирішенні спору у даній справі.

Згідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Беручи до уваги, що доказів погашення заборгованості за договором № 06/04-3 від 06.04.2010р. станом на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість застосування до нього заходів відповідальності, передбачених договором та законом, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон) конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство; поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з розясненнями Верховного Суду України, наведеними у п.13 Постанови Пленуму № 15 від 18.12.2009р. «Про судову практику у справах про банкрутство», конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника; поточними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

З наведеного випливає, що грошові зобовязання, які виникли і термін виконання яких настав до дня порушення провадження у справі про банкрутство боржника та, відповідно до дня введення мораторію, належать до конкурсної заборгованості; грошові зобовязання, які виникли і термін виконання яких настав після порушення провадження у справі про банкрутство боржника та, відповідно, після введення мораторію, належать до поточної заборгованості.

Згідно із законодавчим визначенням, наведеним у ст.1 Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до вказаного визначення зміст мораторію становить зупинення виконання боржником грошових зобовязань за вимогами конкурсних кредиторів та припинення заходів, які застосовувались цими кредиторами для забезпечення виконання зобовязань до порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 06/04-3 від 06.04.2010р. був укладений між позивачем (продавцем) і відповідачем (покупцем) в особі керуючого санацією, який діяв на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 01.06.2009р. у справі № Б-39/31-07. Отже, грошові зобовязання відповідача виникли і термін їх виконання настав після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів - у процедурі санації боржника.

Беручи до уваги, що грошове зобовязання з оплати поставленого товару відповідачем виконане не було, та з урахуванням нормативних положень ст.1 Закону позивач набув статус поточного кредитора за грошовими вимогами до боржника, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у справі № Б-39/31-07 про банкрутство відповідача, зокрема, в частині нарахування пені.

Виходячи зі змісту ст.23 Закону, нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з п.6.2 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

За викладених обставин, беручи до уваги, що на час розгляду справи відповідача у встановленому законом порядку банкрутом не визнано, ліквідаційну процедуру у відношенні нього не відкрито, та враховуючи, що період прострочення з 01.06.2010р. по 18.10.2010р., за який обчислено пеню за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, знаходиться у межах шестимісячного строку для нарахування штрафних санкцій згідно зі ст.232 ГК України, правильність здійсненого позивачем розрахунку перевірено судом, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 6359,12 гривень суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.1 Закону грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

Виходячи з розяснень Верховного Суду України, наведених у п.п.14,50 Постанови Пленуму № 15 від 18.12.2009р. «Про судову практику у справах про банкрутство», до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом.

З огляду на викладене та враховуючи, що 3% річних за ст.625 ЦК України входять до складу грошового зобовязання боржника як його визначено у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позовні вимоги про стягнення цих процентів річних у розмірі 2210,64 гривень за весь період прострочення з 11.04.2010р. по 30.12.2010р. суд також визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 гривень суд вважає необхідним покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1,12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1,12,35,43, 49,82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства дослідного господарства «Червоний Жовтень» Інституту рослинництва ім. В.Я.Юрєва УААН (код ЄДРПОУ 05460456, адреса: 64235, Харківська область, Балаклійський район, с. Веселе, р/р № 26008035808200 в АТ «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, реєстраційний номер ЄДР НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) пеню у розмірі 6359,12 гривень, 3% річних у розмірі 2210,64 гривень, витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний 22 березня 2011 року.