Рішення № 14398850, 15.02.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

15.02.2011р.Справа № 14/248

за позовом Карлівського професійно-технічного училища № 50, вул. Радевича, 20, м. Карлівка, Полтавська область, 39500

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 6480,00 гривень

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Іщенко І.М. директор (наказ на призначення № 48 від 13.09.2010 року)

Лобач Н.В. дов.№ 71 від 10.02.2011 року.

від відповідача: представник не з'явився(повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу 6480,00 гривень, за договором № 25 від 06.07.2010 року.

Позовну заяву до господарського суду подано 01.12.2010 року за вхід. № 4469 канцелярії суду.

14.02.2011 року за вхідним № 2673д(канцелярії суду) директор ПТУ №50 м. Карлівка І.М.Іщенко подав заяву про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: довідку за підписом державного реєстратора щодо реєстрації юридичною особою ПТУ № 50 м. Карлівка; калькуляцію розрахунку оплати тимчасово проживаючих у гуртожитку ПТУ № 50 м. Карлівка згідно договору № 25 від 06.07.2010 року;розрахунок ціни позову;список бригади працівників ФОП ОСОБА_1;табель обліку проживання в гуртожитку за липень 2010 року; копію паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1;копію журналу реєстрації громадян тимчасово проживаючих в гуртожитку, належним чином посвідчені платіжне доручення № 55 від 09.02.2011 року про сплату витрат інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи; платіжне доручення № 56 від 09.02.2011 року про сплату державного мита. Суд заяву та додані до неї документи прийняв, розглянув по суті та залучив до матеріалів справи разом з додатками.

Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України не скористався, свого представника в судові засідання / 20.01.20011р. на 10.30; та 15.02.2011р. на 11.00 не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п.4 ухвали суду від 02.12.2010 року та п.5 ухвали суду від 20.01.2011 року не виконав, витребуваних судом документів та відзиву на позовну заяву не подав. За клопотанням позивача строк вирішення господарського суду було продовжено на 15(пятнадцять) днів п.1 ухвали від 20.01.2011року (див.а.с. 44-47).

Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до статті 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 15.02.2011р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами та іншими учасниками господарського процесу докази, а також докази які були витребувані господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом у нарадчій кімнаті, суд встановив, що відповідно до Договору №25 від 06.07.2010року між ПТУ-50 (Наймодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Наймачем) було укладено угоду про надання послуг по проживанню у гуртожитку та забезпеченню комунальними та іншими послугами бригади працівників в кількості 41 особа 14 календарних днів. Відповідно до п.1.3 Договору розмір помісячної оплати за комунальні послуги та проживання на момент укладення угоди становить 20 грн. за місяць.

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідач взяті на себе договірні зобовязання здійснив частково, орендну плату станом на 09.08.2010року сплатив в сумі 5000,00 грн. А решту суми боргу 6480,00 грн. на день подачі позовної заяви та прийняття рішення по справі не сплатив ( див.а.с.2-3,5-6,10,22,28-39,48-65).

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Приписами статей 525-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обовязку в натурі.

Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Позивач відповідно до приписів статей 32-34,36,38 ГПК України подав належні докази в обґрунтування обставин на які він посилався в обґрунтування своїх вимог та заперечень .

Відповідач відповідно до приписів статей 32-34,36,38 ГПК України не подав належних доказів відсутності своєї вини.

Статтею 614 ЦК України встановлено що, особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Суд на підставі вищенаведеного, матеріалів справи приходить до висновку про повне задоволення позову. Стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Карлівського професійно-технічного училища № 50, м.Карлівка ідентифікаційний код 25154431 підлягає сума боргу в розмірі - 6480,00 гривень,витрати по сплаті державного мита - 102,00 грн., інформаційно технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також подані додаткові докази заслухавши пояснення представників позивача , всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 41-43,45- 47, 18,19,21-22, 30, 32-34, 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75,77, 811, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті , суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ПуАТ "Себбанк", МФО 300175) на користь Карлівського професійно-технічного училища № 50, м.Карлівка ідентифікаційний код 25154431(вул. Радевича, 20, м.Карлівка, Полтавська область, 39500, р/р 35427016000092, МФО 831019 УДК у Карлівському районі) суму боргу в розмірі 6480,00 гривень, витрати по сплаті держивного мита 102,00 грн., та інформаційно технічного забезпечення судового процесу - 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили

СуддяІваницький О.Т

Повне рішення складено 21.02.2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.