Рішення № 14398823, 17.03.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2011 р.Справа №16/152

За позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування", смт.Червоний Донець, вул.Жовтнева,9

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с.Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610

про стягнення грошових коштів в сумі 119 381,79 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сандул А.А.

від відповідача: відсутні

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 74 372,32 грн. заборгованості, в т.ч. 49 000 грн. - сума основного боргу за договором № 27-В від 11.11.2009 року, 5963,00 грн. - інфляційних, 1609,32 грн. - 3% річних за період з 16.06.2010р. по 21.01.2011р., 17800 грн. - штраф на підставі п.5.3 договору (з урахуванням заяви від 24.02.2011 року (вих. №2-2195) про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої до розгляду згідно ухвали від 01.03.2011р.).

Відповідач в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду відзив №6 від 07.02.11р., в якому позовні вимоги визнає частково, посилаючись на те, що позивач не врахував у позовній заяві той факт, що відповідачем 11.06.2010р. уповноваженій особі позивача - Свідруку А.І. була передана готівка в сумі 20 000грн. для внесення в касу позивача у рахунок погашення боргу відповідача, також не враховані безготівкові перерахування на погашення боргу за договором купівлі-продажу № 27-в від 11.11.09р., здійснені відповідачем за платіжними дорученнями № 1251 від 04.11.10р. на суму 20 000грн. та № 1320 від 09.12.10р. на 10 000грн, № 1375 від 21.01.11р. на 20 000грн., № 1389 від 27.01.11р. на 5000грн., № 1378 від 02.02.11р. на 15 000грн. Відповідно відповідач вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій.

Крім того, відповідач просить суд при прийнятті рішення стягнути з позивача в межах задоволення позову пропорційно понесені нею витрати сплачені адвокату ОСОБА_4 за надання правової допомоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд встановив:

Між ДК "Укргазвидобування" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Харківгазвидобування", правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір купівлі - продажу № 27 - В від 11.11.2009р. (арк.13-14 справи).

На підставі умов вказаного договору Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної компанії “Нафтогаз України” в особі підсобного агропромисловогопідрозділу газопромисловогоуправління Харківгазвидобування” (яке є філією ДК “Укргазвидобування”) - “Агрофірма “Восток” - було передано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 молоко на загальну суму 2 888 037,20 грн.

Умовами договору ( П. 3.2.) передбачено, що оплата за товар повинна здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у формі 100 % передплати.

Проте, як вказує позивач, в порушення даної умови, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині оплати отриманого товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Згідно п.5.3 договору, у випадку порушення термінів оплати товару, відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 74 372,32 грн. заборгованості, в т.ч. 49 000 грн. - сума основного боргу за договором № 27-В від 11.11.2009 року, 5963,00 грн. - інфляційних, 1609,32 грн. - 3% річних, 17800 грн. - штраф на підставі п.5.3 договору (з урахуванням заяви від 24.02.2011 року (вих. №2-2195) про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої до розгляду згідно ухвали від 01.03.2011р.).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ст.691 ЦК України). Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 ЦК України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечення відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки проплати, на які вказує відповідач, враховані позивачем у заяві про зменшення позовних вимог; крім того, проплати від 12.10.2010р. та від 04.11.2010р. враховані, як вбачається з акту звірки розрахунків станом на 08.12.2010р., який направлявся відповідачу та так і не був ним підписаний. Стосовно посилань на те, що позивач не врахував у позовній заяві той факт, що відповідачем 11.06.2010р. уповноваженій особі позивача - Свідруку А.І. була передана готівка в сумі 20 000грн. для внесення в касу позивача у рахунок погашення боргу відповідача, то дані твердження жодними доказами не підтверджені.

Згідно ст.49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У даному випадку, як встановлено судом, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, зокрема - несвоєчасне проведення розрахунків за товар.

Суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню. Стосовно стягнення штрафних санкцій, судом з використанням ІПС "Законодавство" проведено перерахунок сум, заявлених до стягнення, з урахуванням того, що на момент звернення з позовом до суду сума основного боргу становила 89 000,00 грн. (як це вбачається з заяви про зменшення позовних вимог); за розрахунками суду, стягненню з відповідача підлягає 17 800,00 штрафу, 1602,00 річних та 5541,98 грн. інфляційних. Тобто, у цій частині позовні вимоги задовольняються частково.

На підставі матеріалів справи та керуючись 22,33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, с.Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610, п/р НОМЕР_2 в ПГРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_1 на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування", 64250, Харківська область, Балаклійський р-н, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, п/р 26000028960001 в ВАТ КБ "Надра" Харківське РУ м. Харків, МФО 351834 код за ЄДРПОУ 00153146 - 49 000, 00 грн. основного боргу, 17 800,00 штрафу, 1602,00 річних та 5541,98 грн. інфляційних, 739,44 грн. держмита, 234,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

СуддяТимощенко О.М.