Рішення № 14398750, 08.02.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

08.02.2011р.Справа № 14/250

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад" в особі філії в м.Кременчук, фактична адреса: вул. Профспілкова, 1, м.Кременчук, 39603; адреса для листування: вул. Київська, 64, м.Кременчук, 39631(код ЄДРПО 33780976)

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39800

про стягнення 71732,02 гривень

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: Пастух А.В. дов.№ 29/3 від 01.01.2011 року

від відповідача: представник не з'явився(повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 71721,02 грн. боргу за поставлений товар згідно рахунку-фактури № РН 139 від 07.06.2010 року на суму - 22528,96 грн., та рахунку-фактури № РН 0806-54516 від 08.06.2010 року на суму - 49203,06 грн.

24.01.2011 року за вхідним № 1129д (канцелярії суду) директор Кременчуцької філії ТОВ "Єврофасад" Пастух А.В. на виконання вимог п.4 ухвали суду від 06.12.2010 року подав додаткові документи, а саме: реєстри первинних документів(видаткові накладні) за червень 2010р.; приходні накладні № 07036-02 та № 0706-03 від 07.06.2010 року на постачання відвантаженого товару;акт звірки взаєморозрахунків № 31/08-10 між філією ТОВ "Єврофасад" та СПД ОСОБА_1; видаткові накладні № РН 139 від 07.06.2010 р. та № 08.06.2010 р.; витяг з ЄДРПОУ № 582410. Суд подані документи прийняв, розглянув по суті та залучив їх до матеріалів справи.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався. На адресу суду повернулась ухвала, яка була адресована відповідачу, з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання.

В п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" зазначено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом на підставі ч.1 ст.69 ГПК України, ухвалою від 25.01.2011 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад" року було поставлено суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 товару 07.06.2010 року згідно рахунку-фактури №РН139 від 07.06.2010 року на суму 22528,96 грн. (з ПДВ), 08.06.2010р. згідно рахунку-фактури №РН0806-54516 від 08.06.2010 року на суму 49203,06 грн. (з ПДВ). Всього було поставлено товару на суму 71732,02 гривень.

Поставка товару відбулася відповідно до усного договору з врахуванням норми п.1. п. 639 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що договір може бути укладений у будь якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

На підтвердження виконання усного правочину є накладні №РН1392 від 07.06.2010 року та №РН0806-54516 від 08.06.2010 року, відповідно до яких Позивач передав Відповідачу Товар, а Відповідач прийняв та зобов"язався оплатити.

Товар було відвантажено безпосередньо відповідачу, про що свідчить його підпис та на накладних №РН 139 від 07.06.2010 року та №РН0806-54516 від 08.06.2010 року та сплачено останнім не було.

Позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію з проханням розрахуватися за поставлений товар на протязі семи днів з моменту пред'явлення вимоги, яку останній отримав 05 листопада 2010 року, про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні про вручення.

Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити посністю та стягнути з Відповідача на його користь 71 732,02 грн. заборгованості за усним договором.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 717,32 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 41-43,45- 47, 18,19,21-22, 32-34 , 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 77, 811, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті , суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1, 39800; р/р НОМЕР_2 в ВАТ "Райффайзен банк Аваль") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад" в особі філії в м.Кременчук, код ЄДРПО 33780976 (фактична адреса: вул. Профспілкова, 1, м.Кременчук, 39603; адреса для листування: вул. Київська, 64, м.Кременчук, 39631) р/р 2600530128027 у ВАТ "БГ Банк" м.Київ, МФО 320995) основний борг - 71732,02 грн., держане мито -717,32 грн., та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу - 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 14.02.2011р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.