Рішення № 14398379, 22.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.11 р. Справа № 34/40

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форте Україна”, м. Артемівськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 7429,09грн.

за участю представників сторін:

від позивача Пигіда Є.С. (за довіреністю)

від відповідача ОСОБА_3 (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Форте Україна”, м. Артемівськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення боргу у розмірі 7429,09грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору поставки товару №272 від 10.09.2009р. відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 7429,09грн.

Відповідач суму боргу у розмірі 7429,09грн. визнає у повному обсязі, наданий позивачем акт звірки взаєморозрахунків на суму 7429,09грн. підписав без заперечень та заявив клопотання щодо розстрочення виконання судового рішення на сім місяців.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фрте Україна” (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) 10 вересня 2009р. укладено договір поставки товару №272, за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити (меблеву продукцію) відповідно до даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування (асортимент), кількість, ціна за одиницю товару, вартість партії товару, строки поставки та оплати товару визначаються відповідно до заявки Покупця, які є невідємною частиною даного договору.

Згідно із п. 4.4. договору датою поставки товару вважається дана накладної на відпуск товару Покупцю.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що ціна товар, який поставляється відповідно до договору, зазначається в заявці.

За приписами п. 6.1. договору оплата товару відповідно до даного договору здійснюється Покупцем відповідно до умов погодженої заявки на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур.

Приймання-передавання товару здійснюється в пункті отримання товару Покупцем, шляхом предявлення довіреності на отримання товару, підписання видаткової накладної та скріплення підпису печаткою Покупця, який отримує товар. (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 7.8. договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р., але все одно до повного виконання Покупцем фінансових зобовязань перед Постачальником. (п. 13.2. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору позивачем було поставлено на адресу відповідача товар всього на загальну суму 13666,80грн., що підтверджується видатковими накладними №2817 від 13.10.2009р. на суму 2669,78грн., №2818 від 13.10.2009р. на суму 4502,14грн., №2855 від 15.10.2009р. на суму 6036,88грн., №2863 від 16.10.2009р. на суму 458,00грн. Кожна видаткова накладна містить найменування товару, його кількість, ціну за одиницю товару та загальну суму партії, кожна видаткова підписана відповідачем та скріплена печаткою.

Для оплати поставленого товару позивачем були виставлені рахунки-фактури №00000002829 від 05.10.2009р. на суму 2669,78грн., №00000002817 від 05.10.2009р. на суму 4502,14грн., №00000002931 від 13.10.2009р. на суму 6036,88грн., №00000002948 від 15.10.2009р. на суму 458,00грн., всього на суму 13666,80грн.

Факт здійснення господарської операції на суму 13666,80грн. також підтверджується наданими до матеріалів справи податковими накладними.

Отриманий відповідачем товар частково було ним оплачено всього в сумі 6237,71грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №1186 від 15.10.2009р. на суму 200,65грн., №1231 від 30.10.2009р. на суму 3075,06грн., №1242 від 02.01.2009р. на суму 2962,00грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 7429,09грн.

Між сторонами також було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.03.2011р. за договором №272 відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованість в сумі 7429,09грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання за Договором поставки товару №272 від 10.09.2009р. належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 7429,09грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу у розмірі 7429,09грн. відповідач повністю підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 22.03.2011р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 7429,09грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Крім того сторонами було надано клопотання, в якому зазначено, що сторони прийшли до згоди про розстрочення боргу по справі у сумі 7429,09грн. на сім календарних місяців. Клопотання про розстрочення підписано представниками сторін без заперечень. Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку задовольнити клопотання сторін та розстрочити виконання рішення на сім місяців.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Форте Україна”, м. Артемівськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення боргу у розмірі 7429,09грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Форте Україна” (84500, м. Артемівськ, вул. П. Лумумби, 95, р/р №26001190703910 в Артемівському відділенні ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 31279561) борг в сумі 7429,09грн.

Розстрочити виконання судового рішення на сім місяців рівними частками із щомісячною сплатою з квітня 2011р. по вересень 2011р. включно по 1061,30грн. та у жовтні 2011р. 1061,29грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Форте Україна” (84500, м. Артемівськ, вул. П. Лумумби, 95, р/р №26001190703910 в Артемівському відділенні ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 31279561) державне мито в розмірі 102грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.