Постанова № 14397869, 22.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року Справа № 2а/2370/937/2011

10 год. 55 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Паламар П.Г.,

при секретарі Поштаренко О.І.,

за участю представника позивача Охват В.П. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до приватного підприємства «Кадісант» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Кадісант»(далі відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за листопад грудень 2010 року відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1126 грн. 40 коп.

Оскільки сума страхових внесків розмірі 1126 грн. 40 коп. у строки, встановлені п.6 ст. 20, ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-XIV (надалі за текстом Закон № 1058-XIV) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені в адміністративному позові, підтримала та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не зявився, свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першої статті 67 Конституції України (№254к/96-ВР) закріплено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України „Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом Закон № 400/97-ВР), збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принцип, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування„ від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі за текстом Закон № 1058).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які, відповідно до цього Закону, сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники , зазначені в статті 14 цього Закону.

Приватне підприємство «Кадісант»є субєктом підприємницької діяльності та з 11.07.2006 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ідентифікаційний код 34503307).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього період, незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із частиною четвертою ст. 18 Закону № 1058-IV страхові внески не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що за листопад грудень 2010 р. відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2% від фонду оплати праці в розмірі 563 грн. 20 коп. за листопад 2010 р. та 563 грн. 20 коп. за грудень 2010 р.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

У звязку з несплатою заборгованості позивачем на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV сформована вимога № Ю-65 від 04.01.2011 року, яка отримана відповідачем 17.01.2011 року та вимога № Ю-65 від 01.02.2011р. про сплату боргу, яка отримана відповідачем 09.02.2011р., про що свідчить відповідне поштове повідомлення про вручення. На час розгляду справи в суді вказані вимоги не виконані, у передбаченому законодавством порядку оскаржені не були.

За змістом статті 23 зазначеного Закону № 1058-IV, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до приватного підприємства «Кадісант» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Кадісант»(18015, м. Черкаси, вул. Піонерська, 17/1, кв. 78, ідентифікаційний код 34503307) на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 10, ідентифікаційний код 21366934) заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар