Постанова № 14397867, 24.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 року Справа № 2а/2370/1022/2011

09 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

при секретарі - Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

від позивача - Мироненка Т.М., за довіреністю,

від відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 167 грн. 78 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Черкаському районі Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 167 грн. 78 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, а саме: стягнути з відповідача 167 грн. 78 коп. заборгованості по сплаті єдиного податку.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень проти позову не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_2 згідно відомостей вказаних у довідці про взяття на облік платника податків № 2846 від 27.02.2005 року, взятий на облік платників податків державною податковою інспекцією у Черкаському районі Черкаської області.

Згідно даних, вказаних у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідач зареєстрований 11.08.2004 року Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області як фізична особа підприємець.

Суд зазначає, що відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№727/98 від 03.07.1998 року (надалі за текстом Указ №727/98), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Користуючись цим правом, відповідач обрав зазначену систему оподаткування, звернувшись із заявою від 01.01.2010 року до державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області та отримав свідоцтво про сплату єдиного податку.

Пунктом другим Указу визначено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно даним вищезгаданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач обрав в якості виду підприємницької діяльності консультування з питань комерційної діяльності та управління.

Відповідно до пункту 2 Указу №727/98 у разі здійснення фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності декількох видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Відповідно рішення Черкаської районної ради від 14.12.2007 року №23-10/V розмір щомісячного єдиного податку для відповідача становить 200 грн.

Судом встановлено, що відповідно до даних, вказаних у обліковій картці відповідача, станом на 18.02.2011 року відповідач має недоїмку по сплаті єдиного податку в розмірі 167 грн. 78 коп.

Крім того, судом встановлено, що позивачем з метою дотримання вимог пп. «а», «б»п.6.2.3 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ, відповідачу надсилалася перша податкова вимога від 30.11.2010 року №1/1135, яка ним отримана 26.01.2011 року, що підтверджується його особистим підписом.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 5 Указу №727/98 суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Згідно вимог п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до положень статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 110 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно вимог статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив єдиний податок, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що мешкає за адресою: 19601, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 18000, м.Черкаси, вул. Енгельса, 157, ідентифікаційний код 34503239 борг по сплаті єдиного податку в сумі 167 (сто шістдесят сім) грн. 78 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена згідно порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко