Рішення № 14391949, 04.03.2011, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

№2/2218/91/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2011 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі :

головуючого - судді Бондарчука В.В.,

при секретарі Потаніній О.О.,

з участю представника

позивачаГрицини М.М.,

відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В січні 2010 року ПАТ «ОТП Банк»звернулося до суду із позовом до відповідача, про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 25 липня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № CNL-001/138/2006, за яким остання отримала кредит в сумі 50000 доларів США під 14 відсотків річних, із кінцевим строком його повернення 24 липня 2016 року.

Про те, відповідач взятих на себе зобовязань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 31 травня 2010 року її заборгованість перед банком становить 66158 доларів США, також було нарахована пеня в сумі 26988 грн. 85 коп., штраф в сумі 75 грн., які відповідач в добровільному порядку сплатити відмовляється, а тому ПАТ «ОТП Банк»просить його позов задовольнити.

Ухвалою суду у звязку із відступленням права вимоги за кредитним договором № CNL-001/138/2006, від 25 липня 2006 року ПАТ «ОТП банк»- Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», останнє було залучено до участі в справі як правонаступник позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в тому обсязі, що визначений у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначивши, що позивачем не надано належних доказів того, що вона отримала кредитні кошти.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 липня 2006 року між акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк Україна»правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір CNL-001/138/2006, за яким остання отримала кредит на споживчі цілі в сумі 50000 доларів США, із сплатою 14 відсотків річних, із кінцевим строком повернення кредитних коштів 24 липня 2016 року.

Згідно п.1.7.2 Договору, банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою чи траншами шляхом дебатування позичкового рахунку позичальника та перерахування кредитних кошів за реквізитами, вказаній у кредитній заявці.

2 серпня 2006 року на підставі заяви ОСОБА_2 №13, останній було видано з поточного рахунку кредитні кошти в сумі 50000 доларів США.

Відповідач взяті на себе зобовязання за кредитним договором виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 31 травня 2010 року її заборгованість перед банком становить 66158,45 доларів США, з яких 49638,26 доларів США заборгованість по кредиту, 16520,19 доларів США заборгованість по відсотках. Крім цього у відповідності до п.4.1.1 Договору за порушення взятих зобовязань з повернення кредитних коштів, відсотків у визначені строки була нарахована пеня, яка розраховувалася з 1 відсотка суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожен день прострочення, розмір якої становить 26988 грн. 85 коп. Також відповідно до п.4.1.2 та 4.1.3 Договору було нараховано штраф за прострочення виконання зобовязань за договором в сумі 75 грн.

24 грудня 2010 року за договором про відступлення права вимоги укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк», останнє передало право вимоги за кредитним № CNL-001/138/2006, від 25 липня 2006 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Дані обставини підтверджуються кредитним договором № CNL-001/138/2006, від 25 липня 2006 року, заявою про отримання кредиту, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні та розрахунком заборгованості, договором про відступлення права вимоги від 24 грудня 2010 року.

Згідно ч.1ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому суд не бере до уваги заперечення відповідача, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна»не може брати участі у справі як позивач.

Також не бере до уваги і посилання відповідача щодо відсутності належних доказів отримання нею кредиту, оскільки оригінал кредитного договору та заяви про видачу кредиту були оглянуті в судовому засіданні і відповідач належність їй підпису на відповідних документах не оспорювала.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України - за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірові та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, що прямо передбачено ч.2 ст.625 ЦК України.

Частиною 1 статті 549 цього ж Кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Враховуючи, що зобовязання за кредитним договором № CNL-001/138/2006, від 25 липня 2006 року відповідачем виконані не були, позивач вправі достроково стягнути з ОСОБА_2 неповернутий кредит, проценти за користування коштами, пеню та штраф.

Судові витрати становлять 1820 грн. (1700 грн. + 120 грн.) і розприділяються відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 549, 550, 551, 1048, 1049,1050 1054 ЦК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(код ЄДРПОУ 36789421, р/р. 26003001333333 в АТ «ОТП Банк») 66158,45 доларів США, що еквівалентно 525099 грн.62 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» пеню в сумі 26988 грн. 85 коп., штраф в сумі 75 грн., судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., а всього 28883 грн. 85 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: