Справа № 1-342/2008 року
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 січня 2008 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Лазаріва О.Б.,
секретаря Дунди Л.Р.,
з участю прокурора Баландіної Ю.Ю.,
потерпілої ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, українця, громадянина України, раніше відповідно до вимог ст.89 КК України несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна.
Злочин скоєно за наступних обставин.
10.05.2007 року близько о 19-10 год. підсудний ОСОБА_1 перебуваючи в будинкуАДРЕСА_1 у своїх родичів, скориставшись відсутністю власників таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг-Е 360» вартістю 770, 85 грн. з карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 20 грн., що належало потерпілій ОСОБА_2
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини вчинення ним злочину, зокрема вказав, що 10.05.2007 року він перебуваючи в помешканні своїх родичів в с.Микитинці, викрав мобільний телефон своєї сестри, потерпілої по справі, який стояв на тумбі кухонної кімнати. Вказаний мобільний телефон він мав намір продати, однак дізнавшись, що сестра звернулась з відповідною заявою в міліцію повернув їй мобільний телефон. Підсудний у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудного.
Крім визнання вини підсудним, його вина доведена зібраними по справі доказами, які підсудний не оспорював та вважав їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна.
При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що він раніше несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно, думку потерпілої, яка матеріальних претензій до підсудного не має та просить його суворо не карати. До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття підсудного, усунення заподіяної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
З врахуванням згаданих вище обставин, суд вважає можливим застосувати до підсудного покарання, що не пов»язане з позбавленням волі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 600 грн.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. - підписку про невиїзд - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ, мобільний телефон марки «Самсунг - Е 360» (а.с.27) повернути потерпілій ОСОБА_2
Стягнути із засудженого ОСОБА_1 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 35224007000209 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської ообласті, 117 (сто сімнадцять) грн. 70 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.
Суддя Лазарів О.Б.
Копія вірна
Судове рішення № 1439066, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 22.01.2008. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-342/2008. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: