Рішення № 14390461, 23.03.2011, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа № 2-673/11

РІШЕННЯ

Іменем України

17.03.2011 року Дніпровський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого судді Полив'яного В.М.

при секретарі Дудковій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (скорочена назва – Приватбанк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

ПриватБанк звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що відповідно до укладеного Кредитного договору № НЕН2GК00000081 від 26.04.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом. Зазначає, що відповідно до п. 7.1. Кредитного договору відповідач зобов’язувалась в період з 20 по 27 число кожного місяця сплачувати банку 437,55 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісії, а також інших витрат банку відповідно до умов договору кредиту.

Стверджує, що в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання виконала частково. Вважає, що відповідно до п.2.3.3. кредитного договору, при порушенні Позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору, банк на власний розсуд має право згідно ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням Позичальнику відповідного повідомлення.

Вказує,що 28.11.2010 року на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про розірвання кредитного договору № НЕН2GK00000081 від 26.04.2007 року з 09 грудня 2010 року, але вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором не виконані відповідачем до сьогоднішнього часу.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № НЕН2GK00000081 від 26.04.2007 року в розмірі 49319,79 доларів США, що за курсом НБУ 7,90 грн відповідно до службового розпорядження від 27.01.2011 року складає 389626,34 грн, згідно наданого розрахунку заборгованості та судові витрати.

В судовому засіданні представник Приватбанка позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що у 2009 році позивачем, в порушення норми ст.1056-1 ЦК України, в односторонньому порядку було змінено умови Договору шляхом підвищення відсоткової ставки. ОСОБА_1 не погодилась з даними діями і звернулась з письмовими заявами про припинення незаконних дій, продовжуючи сплачувати кредитні платежі згідно Договору, у початковій редакції. Стверджує, що з грудня 2009 року працівники банку взагалі відмовились приймати у неї періодичні платежі в установленому Договором розмірі – 437,55 доларів США. З метою захисту своїх прав ОСОБА_1 звернулась до суду. Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.05.2010 року визнано недійсною умову Договору про збільшення процентної ставки, зобов’язано відповідача звільнити відповідача від сплати неустойки по даному кредитному Договору за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно. Вважає, що відповідача слід звільнити від сплати неустойки по кредитному Договору від 26.04.2007 року за період з квітня 2010 року по цей час у зв'язку з простроченням з вини кредитора ( відповідача), а позовні вимоги Приватбанка вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 26.04.2007 року між ОСОБА_1 та Приватбанком було укладено кредитний договір № НЕН2GK00000081 про надання кредиту у розмірі 40000 доларів США із сплатою відсотків у розмірі 11,50 % на рік, на строк з 26.04.2007 р. по 26.04.2037 р. Умови Договору відповідачем, за час дії Договору, виконувались належним чином. На протязі періоду з 26.04.2007 року по грудень 2009 року вона щомісяця, згідно п.7.1. Договору, сплачувала щомісячний платіж у розмірі 437,55 доларів США.

01.06.2009 року, коли відповідач здійснювала періодичну проплату, їй працівником Банку було повідомлено, що в кінці 2008 року на її адресу було направлено лист про зміну відсоткової ставки з 11,50 % на 13,20 % річних, і на даний час за нею рахується заборгованість по сплаті основної суми та процентів, а також нараховано пеню.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.05.2010 року визнано недійсним умову Кредитного договору від 26.04.2007 р., укладеного між сторонами, щодо збільшення процентної ставки. Суд зобов'язав Приватбанк здійснити перерахунок внесених ОСОБА_1 платежів за цим Договором з розрахунку місячного платежу по процентній ставці 11,50 % річних та звільнив ОСОБА_1 від сплати неустойки по цьому Кредитному договору за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16.09.2010 року рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.05.2010 р. залишено без змін.

З метою належного виконання Договору, на підставі рішень Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.05.2010 р. та Апеляційного суджу Херсонської області від 16.09.2010 р., ОСОБА_1 звернулась до Банку для здійснення належного платежу за період з грудня 2009 року по жовтень 2010 року, але їй в цьому було відмовлено, посилаючись на необхідність сплати нею пені за 2 роки. З вимогами про прийняття платежів та виконання рішення суду ОСОБА_1 зверталась до Приватбанку 27.09.2010 р., 04.10.2010 р., 20.10.2010 р. та 09.11.2010 р., про що свідчать копії її заяв з відмітками Приватбанку про їх прийняття.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 08.11.2010 року про прийняття до провадження виконавчого листа, Постановою державного виконавця Жовтневого відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 19.11.2010 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1780/10, виданого 08.11.2010 р. Дніпровським районним судом м. Херсона.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

На підставі ст.614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що саме позивач не надає можливості відповідачу виконати умови Договору, створює всілякі перепони по належному виконанню відповідачем умов Кредитного договору № НЕН2GK00000081 від 26.04.2007 р. шляхом неприйняття платежів, непроведення перерахунку, не виконуючи рішення судів, тому вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.3 ст. 61, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 610, 611, 612, 613, 614, 1056-1 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м. Херсона в десятиденний строк з дня винесення рішення.

Головуючий                                                                       Полив'яний В.М.