Рішення № 14367331, 22.03.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2011 року справа № 2-196/11 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Галушки О.Г.,

при секретарі Дячук С.Л.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Малогрош Л.Й..,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,

встановив:

01 лютого 2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ДП "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві в розмірі 80 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що працював гірником підземним ІІІ розряду на шахті «Бужанській», яка є структурним підрозділом ДП «Волиньвугілля». Під час роботи у шкідливих умовах з ним стався нещасний випадок на виробництві. Даний факт стверджуються актом про нещасний випадок, повязаний з виробництвом за формою Н-1 від 02.02.2010 року.

Висновком МСЕК від 29.04.2010 року йому встановлено 100% втрати професійної працездатності і визнано інвалідом першої групи внаслідок трудового каліцтва.

Вважає, що у звязку з ушкодженням здоровя на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобовязаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Позивач просить стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 80000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з підстав наведених у ньому.

Представник позивача ОСОБА_1 обґрунтовуючи позов пояснив, що заподіяна позивачу моральна шкода випливає з трудових правовідносин, а тому має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці.

Моральна шкода заподіяна ОСОБА_3 полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав як безпосередньо під час травмування так і ті, котрі він переносить і по теперішній час, втративши 100% професійної працездатності.

Враховуючи характер та ступінь моральних страждань, заподіяних позивачу ОСОБА_3 трудовим каліцтвом, просить присудити до стягнення на користь останнього з ДП «Волиньвугілля»на відшкодування моральної шкоди 80000 грн.

Представник відповідача Малогрош Л.Й. позов не визнала, надала суду письмове заперечення проти позову та пояснила, що ОСОБА_3 працював на шахті «Бужанській» на умовах трудового договору, а тому всі відшкодування він отримував відповідно до Закону України «Про державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Вини підприємства у тому, що з ОСОБА_3 стався нещасний випадок немає, так як виробнича аварія сталася в підземних умовах, внаслідок непередбачуваних виробничих обставин, а також неузгодженості дій підземних працівників. ОСОБА_3 при прийомі на роботу був ознайомлений з умовами праці на шахті, наявністю на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, можливими наслідками їх впливу на здоровя. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що позивача ОСОБА_3, працював гірником підземним ІІІ розряду на шахті «Бужанській», яка є відокремленим підрозділом відповідача ДП «Волиньвугілля».

Як вбачається з копії акту форми Н-1 від 02.02.2010 року, з ОСОБА_3 30.12.2010 року стався нещасний випадок на виробництві, так під час виконання роботи по обміну завантажених і порожніх вагонеток на сполуках 466 вентиляційного штреку з 440 вентиляційним та ГПКШ з Головним східним відкотним штреком стався обрив зачіпного пристрою між вагонетками, внаслідок чого 4 завантажені вагонетки самовільно покотилися вниз і виїхали на Головний східний відкотний штрек, де в цей час знаходився ОСОБА_3 і травмувався цими вагонетками. (а.с.10-13).

Однією із основних причин даного нещасного випадку як зазначено у акті спеціального розслідування нещасного випадку є експлуатація вагонетки УВД-1, 4 при відсутності зчіпки заводського виготовлення та використання замість зчіпки прохідницької стяжної скоби (хомута). (а.с.8).

За висновком Нововолинської МСЕК від 29.04.2010 року ОСОБА_3 встановлено 100% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом першої групи внаслідок трудового каліцтва (а.с.14).

З копії виписок медичних закладів видно, що ОСОБА_3 проходив курс лікування у звязку з отриманими виробничими травмами на шахті «Бужанській»(а.с.17-18).

Нормами Конституції України, а саме ст.ст.21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Згідно зі ст.237-1 цього ж Кодексу передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, внаслідок неправомірних дій відповідача, який не забезпечив безпечних умов праці позивачу ОСОБА_3 на робочому місці, останній отримав виробничу травму.

В результаті травмування під час виконання трудових обовязків позивачеві заподіяно моральну шкоду, оскільки при травмуванні зазнав фізичного болю та страждань, які переносить і по теперішній час, так як періодично проходить лікування в медичних закладах, став інвалідом першої групи. Все це вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Заподіяна ОСОБА_3 моральна шкода у звязку з отриманою виробничою травмою підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля»з вини якого вона спричинена, і є не відшкодованою на час розгляду справи судом.

Відповідно до розяснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача слід стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.

Також слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 553,20 грн. витрат понесених ним за надання правової допомоги адвокатом, що підтверджується квитанцією № 7 від 31.01.2011 року.

В решті заявлених вимог позивачу відмовити.

Керуючись ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставіст.23 ЦК України, ст.153, ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в користь ОСОБА_3 10000 (десять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в користь ОСОБА_3 553 (пятсот пятдесят три) грн. 20 коп. витрат понесених на правову допомогу, надану адвокатом.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050001 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Г.Галушка