Рішення № 14360954, 15.03.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

15 березня 2011 року

справа № 5020-167/2011

За позовом Прокурора Ленінського району м. Севастополя

(вул. Вороніна, 11, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради

(вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011)

до відповідача –Публічного акціонерного товариства «Фармація»

(вул. М. Музики, буд. 52-А, м. Севастополь, 99007)

про стягнення 38 490,72 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Іванов П.П. –юрисконсульт договірно-претензійного відділу, довіреність № 2Ю від 04.01.2011 (копія довіреності у справі),

Від відповідача –не з’явився,

Від прокурора –Радулов А.Д. –прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 684 від 09.03.2011.

Суть спору:

Прокурор Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Фармація»про стягнення 38 490,72 грн., у тому числі 38 060,31 грн. основного боргу, 360,61 грн. пені та 3 % річних у сумі 69,80 грн.

14.03.2011, до розгляду справи у засіданні суду, прокурор передав через канцелярію суду клопотання № 43-1038вих-11 від 14.03.2011, в якому усунув помилку, допущену у найменуванні відповідача у позовній заяві та просив суд стягнути спірну заборгованість, саме, з Публічного акціонерного товариства «Фармація».

Представники прокурора та позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

14.03.2011, до розгляду справи у засіданні суду, відповідач передав через канцелярію суду відзив від 11.03.2011 на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково –в частині стягнення 32 060,31 грн. основного боргу, 360,61 грн. пені та 3 % річних у сумі 69,80 грн., вказавши що решта 6 000,00 грн. основного боргу оплачені відповідачем у період з 10.02.2011 по 25.02.2011, що підтверджено наданим банківською установою реєстром платіжних документів.

Також, у цьому відзиві відповідач, посилаючись на тяжке фінансове становище, просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення на квітень-травень 2011 року рівномірно.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення представники прокурора та позивача заперечували.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд

В С Т А Н О В И В :

08.02.2006 між сторонами був укладений договір № 64 купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1. цього договору у порядку та на умовах, визначених у даному договорі, продавець (позивач) зобов’язувався передати покупцю (відповідачу) теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно і належної якості, а покупець –прийняти та оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами.

Згідно з п. 2.2. договору тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені протягом строку дії договору, про що продавець має попередити покупця через засоби масової інформації.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Покупець щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі по усіх видах теплопостачання, передбачених даним договором, згідно виставленого продавцем рахунку у сумі не менш ніж 50 % від суми нарахування за спожиту теплову енергію у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерозрахунком за фактично відпущену теплову енергію (п. 4.6. договору).

Остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно тарифів, які діють на день одержання теплової енергії. Рахунок вважається одержаним покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неодержання рахунку за розрахунковий місяць (п. 4.7. договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, у зв’язку з чим відповідачу були виставлені відповідні рахунки-фактури за жовтень та грудень 2010 року, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 38 060,31 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Проте, як було зазначено вище, відповідачем у період з 10.02.2011 по 25.02.2011 було оплачено 6 000,00 грн. основного боргу.

Оскільки спір між сторонами в частині стягнення 6 000,00 грн. основного боргу врегульований після звернення Прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради до суду та порушення провадження у справі, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України

Згідно з п.п. 2 п. 6.1. вищезазначеного договору, покупець несе відповідальність у відповідності з чинним законодавством та даним договором за несвоєчасне внесення платежів за теплову енергію - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 360,61 грн. пені, яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 3 % річних у сумі 69,80 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Контррозрахунків на розрахунки сум основного боргу, пені та 3% річних, здійснені позивачем, відповідачем суду не надано.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 32 490,72 грн., у тому числі 32 060,31 грн. основного боргу, 360,61 грн. пені та 3 % річних у сумі 69,80 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Також, як було зазначено вище, відповідач у вищевказаному відзиві від 11.03.2011 на позовну заяву, посилаючись на тяжке фінансове становище, просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення на квітень-травень 2011 року рівномірно.

Проте, відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки, як було зазначено вище, представники прокурора та позивача у судовому засіданні заперечували проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення та у зв’язку з тим, що рішення суду не набрало законної сили, то суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду, у зв’язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників прокурора та позивача про складення повного рішення 21.03.2011.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 частини першої ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фармація»(вул. М. Музики, буд. 52-А, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 16515077, п/р 2600200015733 у СФ ВАТ «Укрексімбанк», м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків) на користь Комунального підприємства «Севтеплоенерго»Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, р/р 26007945206831 у СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195, або на інші рахунки) 32 490,72 грн., у тому числі 32 060,31 грн. основного боргу, 360,61 грн. пені та 3 % річних у сумі 69,80 грн.

3). Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фармація»(вул. М. Музики, буд. 52-А, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 16515077, п/р 2600200015733 у СФ ВАТ «Укрексімбанк», м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 24035598) державне мито у розмірі 384,91 грн.

4). Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фармація»(вул. М. Музики, буд. 52-А, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 16515077, п/р 2600200015733 у СФ ВАТ «Укрексімбанк», м. Севастополь, МФО 384986, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598, за кодом бюджетної класифікації 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5). В іншій частині провадження у справі припинити.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 21.03.2011.