Рішення № 14360927, 17.03.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

17 березня 2011 року

справа № 5020/84/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020/84/2011

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

до Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації

про витребування майна із чужого незаконного володіння,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал»,

за участю представників:

позивача - Апресова Наріне Григорівна, провідний спеціаліст-юрисконсульт відділу юридичного забезпечення, довіреність №1 від 04.01.2011;

відповідача –Першина Тетяна Валентинівна, юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №31-14 від 09.02.2011;

третьої особи - Трускалов Іван Іванович, довіреність №3/08-02-11 від 08.02.2011;

Суть спору:

24.01.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації про витребування майна –нежитлового будинку №26а, розташованого по вулиці Генерала Жидилова в місті Севастополі, із чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.01.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тантал».

У судовому засіданні 09.02.2011 оголошувалась перерва.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, вважає, що має усі законні підстави володіння, розпорядження та користування спірним майном (арк.с. 35-37).

Третя особа письмово пояснила, що позовів вимоги вважає, законними та такими, що відповідають діючому законодавству (арк.с.27).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін та третьої особи,

в с т а н о в и в:

30.12.2007 між Федеральним державним унітарним підприємством „13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (далі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тантал»(далі - третя особа) був укладений договір №86 про співпрацю, відповідно до умов якого, сторони зобов’язались співпрацювати по наданню населенню мікрорайону компактного мешкання робітників відповідача (вулиця Генерала Жидилова) послуг непромислового характеру, в будівлі за адресою: вулиця Генерала Жидилова, 26а (далі –Договір). Договір набирає чинності з 01.01.2008 та діє до 30.12.2010 (арк.с.7-8).

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що якщо за 30 доби до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не заявить наміру про його розірвання, він вважається укладеним на тих же умовах строком на один рік.

10.01.2011 на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі –позивач) надійшов лист третьої особи, яким вона просила роз’яснити компетентний орган відносно належності спірного майна - нежитлового будинку №26а, розташованого по вулиці Генерала Жидилова в місті Севастополі, та повноважень відповідач щодо надання цього майна у користування, посилаючись на те, що відповідач повідомив про розірвання Договору та звільнення наданих за Договором приміщень (арк.с.6).

На думку позивача відповідач не має правових підстав щодо володіння чи розпорядження зазначеним майном.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провивши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №555-р „Про управління державним майном, яке використовував Чорноморський флот колишнього СРСР”, на Фонд державного майна покладені функції з управління державним майном, зазначеним у додатках 2 і 3 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, підписаної 28 травня 1997 р. у м. Києві (далі –Угода), та майном, яке не включено до цих додатків, але фактично використовується Чорноморським флотом Російської Федерації.

Згідно із статтею 1 Угоди, Чорноморський флот Російської Федерації використовує зазначені у статтях 2 і 3 цієї Угоди об'єкти Чорноморського флоту в м. Севастополі та інші пункти базування і місця дислокації корабельного складу, авіації, берегових військ, об'єкти оперативного, бойового, технічного і тилового забезпечення на умовах та протягом строку дії Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року та Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року.

Статтею 2 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України” від 28.05.1997 визначено, що українська Сторона передає Російській Стороні в оренду земельні ділянки і розміщені на них об'єкти берегової інфраструктури, а також акваторію бухт в м. Севастополі і Феодосійському порту, зазначені відповідно в додатках N2 і N3 та картах N1 і N2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту.

Згідно зі статтею 2 Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться в м. Севастополі. На основній базі Чорноморського флоту Російської Федерації розміщуються його штаб та інші органи управління, а також військові формування, підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації. Перелік і параметри об'єктів, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації у м. Севастополі, містяться у Додатку N2.

У Додатку №2 „Перелік і параметри об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі” до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, у розділі 7 Об'єкти судноремонтних заводів за №1 значиться 13 судноремонтний завод у складі військових містечок №139, 148, 169, 208, 281, 404, 458, 481, 491, БАТ-2, 478, загальною кількістю будівель та споруд 354.

Додаток №2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту не містить відомостей про склад військових містечок, з точки зору відомостей про окремі будівлі, їх найменування, площі та адресу.

Тому на підставі пункту 3 Протоколу п’ятого засідання Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України Змішаної Російсько-Української комісії по співробітництву від 03.07.2003 (арк.с.16) російська сторона надала української стороні матеріли інвентаризації казармено-житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ, які містять відомості про склад військових містечок з точки зору загальної кількості об’єктів нерухомості (будівель та споруд), відомостей про окремі будівлі, їх найменування та адреси.

Так, у вказаних описах зазначено про склад військового містечка №478, розташованого по вулиця Генерала Жидилова, з яких вбачається, що до його складу включені будинки №2, 4, 6, 9, 11, 12, 14, 16, 20, 22, 24, 26, 28, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48 (арк.с.9-14)

Таким чином, у склад будівель військового містечка №481, які розташовані по вулиця Генерала Жидилова, будинку №26а в інвентаризаційних описах казармено-житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ не враховано.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що спірне майно, розташоване по вулиці Генерала Жидилова, 26а не ввійшла до Додатку №2 „Перелік і параметри об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі” до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, у зв’язку з чим, відповідач не має правових підстав на володіння або користування державним майном України - нежитловим будинком №26а, розташованим по вулиці Генерала Жидилова в місті Севастополі.

Щодо твердження відповідача про те, що спірна будівля не могла бути зазначеної в описах по причині надання в ньому відомостей станом на 01.01.2002, а адреса їй присвоєна лише 21.02.2011, то воно спростовується поданими позивачем доказами, а саме: копією виписки з інвентаризаційної відомості основних засобів державного підприємства «Севастопольський судноремонтний завод», з якої вбачається, що станом на 01.10.1997 у спірної будівлі вже була присвоєна адреса: вулиця Генерала Жидилова, 26а (арк.с.44).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач без достатніх правових підстав тримає у себе та розпоряджається спірною будівлею, тобто у розумінні статті 397 Цивільного кодексу України є особою, яка фактично тримає у себе чуже майно.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Таким чином, відповідач повинен повернути позивачу спірну будівлю, яка знаходиться у користуванні відповідача без достатньої правової підстави.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 387, 397, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати у Федерального державного унітарного підприємства “13 Судоремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації державне нерухоме майно –нежитловий будинок №26а, розташований по вулиці Генерала Жидилова в місті Севастополі.

3. Зобов’язати Федеральне державне унітарне підприємство „13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (99004, місто Севастополь, Кілен-балка, ідентифікаційний код 22288616) передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (99008, місто Севастополь, площа Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058) державне нерухоме майно –нежитловий будинок №26а, розташований по вулиці Генерала Жидилова в місті Севастополі, шляхом підписання акту прийому-передачі.

4. Стягнути з Федерального державного унітарного підприємства “13 Судоремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (99004, місто Севастополь, Кілен-балка, ідентифікаційний код 22288616) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 85,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Федерального державного унітарного підприємства “13 Судоремонтний завод Чорноморського флоту” Міністерства оборони Російської Федерації (99004, місто Севастополь, Кілен-балка, ідентифікаційний код 22288616) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 22.03.2011.