Рішення № 14360575, 21.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.11 Справа № 10/27/2011

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 12 168 грн. 96 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача - Саєнко Я.В. - юрисконсульт сектору договірної та претензійно-позовної роботи комерційного відділу, довіреність № 37 від 01.01.2011;

від відповідача - Поета А.І. –представник за довіреністю № 05/807 від 01.10.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитки у розмірі 12 168 грн. 96 коп.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог і вважає, що відповідальність у вигляді плати додаткових зборів за час затримки і перевантаження вагонів повинен нести вантажоодержувач в силу ст. ст. 62, 125 Статуту залізниць України. Також Відповідач вважає, що затримка вагонів для перевантаження 2260 кг. вугілля невиправдана і виникла не з вини вантажовідправника або вантажоодержувача, оскільки таку кількість вугілля можна перевантажити за дві години.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

При проходженні через станцію Нижньодніпровськ –Вузол Придніпровської залізниці вагонів № № 66186537 і 66732009, які було відправлено відповідачем із станції Карахаш Донецької залізниці до станції Радехів Львівської залізниці, під час перевірки маси вантажу –вугілля Антрацит, в цих вагонах було виявлено навантаження більше ніж зазначено в накладній, а також більше вантажопідйомності, а саме: в вагоні № 66186537 за накладною маса брутто –не вказано, тара –22200 кг., нетто - 69000 кг., фактично виявилось брутто –92680 кг., тара –22200 кг., нетто - 70480 кг., що більше ніж зазначено в перевізних документах на 1480 кг., а також більше вантажопідйомності на 1480 кг.,

в вагоні № 66732009, за накладною маса брутто –не вказано, тара –22900 кг., нетто - 69000 кг., фактично виявилось брутто –92680 кг., тара –22900 кг., нетто - 69780 кг., що більше ніж зазначено в перевізних документах на 780 кг., а також більше вантажопідйомності на 780 кг. Про вказані обставини складено акт загальної форми № 953 від 08.08.2010 та комерційний акт АА № 036753/195 від 08.08.2010. В комерційному акті зазначено, що маркування жовтим вапном не порушено, вагони технічно справні, завантаження нижче бортів. Зважування проводилось на справних 150 тонних вагонних електронно-тензометричних вагах станції НД-Вузол, що пройшли держповірку.

08.08.2010 станцією Нижньодніпровськ –Вузол Придніпровської залізниці була дана телеграма на станцію відправлення для вантажовідправника про факт завантаження вагонів № № 66186537 і 66732009 більше вантажопідйомності, затримку цих вагонів, запропоновано терміново вислати представника для вирішення питання подальшого слідування вагонів. Відповідач не прибув на станцію Нижньодніпровськ –Вузол Придніпровської залізниці та не розпорядився надлишком вантажу будь-яким чином.

Надлишок вантажу з цих вагонів перевантажено силами залізниці у вагон № 65382707 та відправлено на станцію призначення Радехів Львівської залізниці для видачі вантажоодержувачу.

За розрахунком позивача за час затримки вагонів № № 66186537 і 66732009 були нараховані додаткові збори в сумі 12 168 грн. 96 коп. (з ПДВ), які складаються з плати за користування вагонами в сумі 4828 грн. 40 коп., збору за маневрову роботу в сумі 1170 грн. 40 коп., збору за зберігання вантажу - 3920 грн. 00 коп., збору за зважування - 150 грн. 40 коп., вартості довідки про перевезення телеграфом –53 грн. 00 коп., вартості оформлення досильних перевізних документів - 18 грн. 60 коп. Вищевказані факти встановлені актом загальної форми (форми ГУ-23) № 854 від 15.08.2010. Відповідні ставки визначено згідно Тарифного керівництва № 1.

Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).

Згідно статті 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Отже, факт неправильного зазначення у накладній маси вантажу саме вантажовідправником підтверджено належним доказом - комерційним актом.

Згідно статті 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера).

У разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження зобов'язана вивантажити надлишок.

Тобто, на вантажовідправника покладається обов’язок щодо правильного визначення маси вантажу і завантаження вагонів без перевищення їх вантажопідйомності.

Залізниця не має права відправити вагон з комерційним браком (Правила комерційного огляду поїздів та вагонів, затверджені Наказом Укрзалізниці від 26.04.2006 № 152-Ц). Згідно ст. 48 Статуту залізниць вантажовідправник протягом трьох діб від дня вручення йому повідомлення повинен дати вказівки стосовно вантажу. Отже, доводи відповідача стосовно невиправданості строку, на який затримано вагони для перевантаження надлишку вантажу понад вантажопідйомність вагонів, відхиляються судом.

Отже, залізниця понесла додаткові витрати у вигляді плати за користування вагонами в сумі 4828 грн. 40 коп., збору за маневрову роботу в сумі 1170 грн. 40 коп., збору за зберігання вантажу - 3920 грн. 00 коп., збору за зважування - 150 грн. 40 коп., вартості довідки про перевезення телеграфом –53 грн. 00 коп., вартості оформлення досильних перевізних документів - 18 грн. 60 коп. (без ПДВ). Акт загальної форми (форми ГУ-23) № 854 від 15.08.2010 є належним доказом цих витрат. Така ж правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 01-08/71 (п. 7).

Відповідно до статті 124 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу (комерційного браку) тощо.

Під збитками згідно статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України розуміються, зокрема, додаткові витрати, зроблені стороною: вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо. Збитки відшкодовуються стороною господарських відносин, яка порушила господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності. Такою стороною є Відповідач у справі, який порушив порядок заповнення залізничної накладної, яка є двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу. Отже, на Відповідача покладається обов’язок відшкодувати збитки залізниці. Застосування до спірних правовідносин ст.ст. 62, 125 Статуту залізниць України не має правових підстав.

З огляду на вказане, суд визнає доведеними належними і допустимими доказами позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 12168 грн. 96 коп.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, ідентифікаційний код 00179648 на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 збитки в сумі 12168 грн. 96 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 121 грн. 69 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 24.03.2011.

Суддя Т.М.Мінська