Рішення № 14360481, 22.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.11 Справа № 5/30/2011

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до Спільного підприємства «Донбаспромпоставка», м. Луганськ

про стягнення 92308,01 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача - Богачов В.В., доручення № б/н від 21.02.2011.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 22.08.2008 у розмірі 60905,35 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 25228,68 грн. та 3% річних у розмірі 6173,98 грн.

21.03.2011р. позивачем подана заява, в якій користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, він відмовився від позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 25228 грн.68 коп. та 3% річних в сумі 6173 грн. 98 коп. та просить суд стягнути з відповідача лише борг у сумі 60905 грн. 35 коп. В заяві позивач зазначив про те, що йому відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову.

Подана заява не протирічить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №12 від 21.03.2011 позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 60905 грн. 35 коп. визнав в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання від 24.02.2011 (а.с.38, 39).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

22 серпня 2008 року між сторонами у справі було укладеного договір купівлі-продажу нафтопродуктів б/н (далі - договір), за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобовязався відпустити нафтопродукти в асортименті, попередньо узгодивши перелік товарів, цін та умов поставки протягом строку дії договору на загальну суму 190810 грн. 70 коп.

Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата за товар здійснюється на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів з моменту першої поставки.

На виконання умов даного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме дизельне паливо, на загальну суму 190810 грн. 70 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 22-1 від 22.08.2008, № 27-1 від 27.08.2008 та видано відповідачу відповідні рахунки на оплату поставленого товару.

Проте, відповідач в порушення умов договору свої зобовязання щодо своєчасної та повної оплати дизельного пального не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 60905 грн. 35 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу нафтопродуктів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих нафтопродуктів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 60905 грн. 35 коп. боргу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №12 від 21.03.2011 визнав позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, ці дії відповідача не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 60905 грн. 35 коп. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 25228 грн. 68 коп. інфляційних нарахувань та 6173 грн. 98 коп. 3% річних, то позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від цих позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 ГПК України позивач має право відмовитись від позову, відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх - небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений, повноваження на вчинення цих дій перевірені, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного підприємства «Донбаспромпоставка», м. Луганськ, вул. Руднєва, буд. 60 ідентифікаційний код 24191418 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 борг в сумі 60905 грн. 35 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 609 грн. 05 коп. та 155 грн. 71 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2011.

Суддя Т.В. Васильченко