Постанова № 14357324, 09.03.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2011 р. Справа № 2а-8559/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представника позивача - Прядко В.С.,

представників відповідача - Шаповаленко Р.О., Мірошніченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-8559/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Діалог-Медіа"

до Державної податкової інспекції в місті Суми

за участю Прокуратури Сумської області,

про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Діалог-Медіа" (надалі по тексту позивач, ТОВ "СП Діалог-Медіа") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Суми від 20.10.2010 р. №0001302314/0/80846 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 619188, 30 грн.;

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Суми від 20.10.2010 р. №0001292314/0/80848 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств приватної власності в сумі 773985,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.10.2010 року ДПІ в м. Суми прийняла податкове повідомлення - рішення №0001302314/0/80846 та податкове повідомлення - рішення №0001292314/0/80848, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1212 738,00 грн. (в т.ч. основний платіж 808492,00 гривень, штрафні санкції 404246,00 гривень) і з податку на прибуток в сумі 1558157,00 гривень (в т.ч. основний платіж 1038 771,00 гривень, штрафні санкції 519386,00 гривень).

Вважає, що зазначені податкові повідомлення - рішення були прийняті з порушенням чинного законодавства України і підлягають визнанню протиправними та скасуванню, з наступних підстав

Зазначені повідомлення - рішення прийнятті на підставі акту № 8321/2314/32602481/82 від 12.10.2010 року про результати виїзної планової перевірки ТОВ «СП Діалог-Медіа» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення підприємством п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.5., п.п. 5.3.9. п. 5.3., пп. 5.4.6. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1038771,00 гривень, а також порушення пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.1., пп. 7.4.4., п.п. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 911945,00 гривень. Вважає, що висновки викладені в акті є необґрунтованими у зв'язку з наступним.

В акті перевірки, зазначено про нікчемність правочинів, які підприємство при здійсненні господарської діяльності з доставки вантажів територією України вчиняло з TOB «Корпорація «Максимус» та TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп». Вважає зазначений висновок безпідставним.

Вищевказані підприємства на підставі усних правочинів з позивачем зобов'язувались надавати послуги із транспортно-експедиційного обслуговування та виконувати обслуговування комп'ютерних технологій та інформаційних систем.

У квітні 2008 р. TOB «Корпорація «Максимус» надало позивачу послуг на суму 54400,08 грн., у червні 2008 р. на суму 60368,40 грн., у вересні 2008 р. суму 37500,00 грн., у листопаді 2008 р. на суму 54912,00 грн., у грудні 2008 р. на суму 26479,74 грн. Загальна сума наданих TOB «Корпорація «Максимус» послуг з доставки та експедиції, послуг адресного обслуговування, відновлення інформації масиву, організації доставки інформаційних матеріалів та малогабаритних відправлень за період з квітня по грудень 2008 р. складає 1401961,34 грн. Протягом жовтня грудня 2008 р. позивач оплатив вказаному підприємству за надані послуги 1168098,88 грн.

TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп» надало позивачу у серпні 2009 р. послуг на суму 50098,60 грн., у вересні 2009 р. на суму 78802,60 грн., у жовтні 2009 р. на суму 61534,50 грн., у листопаді 2009 р. на суму 66510,50 грн., у грудні 2009 р. на суму 101029,00 грн., у січні 2010 р. на суму 54817,00 грн. Загальна сума наданих TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп» послуг з транспортно-експедиційного обслуговування по Сумській, Полтавській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областям та Республіці Крим за період із серпня 2009 р. по січень 2010 р. складає 2476753,20 грн. Протягом серпня 2009 - березня 2010 року позивач перерахував вказаному підприємству за надані послуги 2464607,00 грн.

Факт надання та прийняття вищевказаних послуг, їх вартість підтверджується відповідними актами, що підписувалися сторонами та податковими накладними, виданими виконавцями послуг.

Отже, TOB «СП Діалог-Медіа» укладало усні правочини з TOB «Корпорація «Максимус» та TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп» маючи на меті реальне настання правових наслідків - виконання послуг, їх оплату. Умови вищевказаних правочинів відповідають вимогам законодавства. Всі витрати по оплаті робіт та підтверджені даними податкових накладних, платіжних доручень та включені в податкові декларації. Отримані позивачем від контрагентів податкові накладні та акти містять всі необхідні відомості передбачені чинним законодавством. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних, виданих TOB «Корпорація «Максимус» та TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп» в ході перевірки не встановлено. За своїм змістом та формою ці документи відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами і недійсними не визнавались. Право TOB «Корпорація «Максимус» та ТОВ «Будівельна компанія «Сіті інвест груп» видати податкові накладні в акті перевірки під сумнів не ставилось, оскільки названі контрагенти належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 2 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочини укладені між TOB «Діалог-Медіа» з TOB «Корпорація «Максимус» та TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп» не оскаржувались у судовому порядку і отже, є правомірними. Посилання в акті перевірки статтю 228 ЦК України є необґрунтованим, оскільки ці правочини не порушують публічний порядок та не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Серед іншого, висновок в акті перевірки щодо нікчемності правочинів з TOB «Корпорація «Максимус» та TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп» ґрунтується на показаннях відповідних посадових осіб. Але наведені показання не можуть вважатися доказами у даній справі.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 7.7.1. п. 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Позивач з дотриманням вищевказаних вимог законодавства включив до складу податкового кредиту суми, підтверджені виданими TOB «Корпорація «Максимус» та TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп» податковими накладними.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмеження установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Підпунктом 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

Отже, позивач правомірно з включив усі витрати по господарським операціям з TОВ «Корпорація «Максимус» та TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп», що підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, до складу валових витрат.

Таким чином, позивач приходить, що податкові повідомлення рішення від 20.10.2010 р. №0001302314/0/80846 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 619188, 30 грн. та податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Суми від 20.10.2010 р. №0001292314/0/80848 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств приватної власності в сумі 773985,38 грн. є неправомірними і необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам Конституції України та чинного законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 29.07.2010 р. по 07.10.2010 р. ДПІ в м. Суми проведено виїзну планову перевірку ТОВ «СП Діалог-Медіа» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №8321/2314/32602481/82 від 12.10.2010 р. (а.с. 8-59).

20.10.2010 р. на підставі акту перевірки ДПІ в м. Суми прийняті податкові повідомлення рішення, а саме:

- №0001302314/0/80946, яким визначено зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1212738 грн., з яких: за основним платежем 808492 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 404246 грн. (а. с. 6);

- №0001292314/0/80848, яким визначено зобовязання з податку на прибуток в сумі 1558157 грн., з яких: за основним платежем 1038771 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 519386 грн. (а.с.7).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи в ході планової виїзної перевірки TOB «СП Діалог-Медіа» встановлено взаємовідносини товариства з TOB «Корпорація «Максимус» та TOB «Будівельна компанія «Сіті інвест груп».

Так, між позивачем та TOB «Будівельна компанія «Сіті інцест груп» укладено усні угоди про надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування по Сумській, Полтавській, Херсонській. Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізьких областях, Республіці Крим, по м. Севастополю (том.1 а.с. 105-141).

Під час перевірки підприємства не надано копій договорів, на виконання яких ТОВ «СП Діалог - Медіа» перерахувало грошові кошти вищезазначеному контрагенту в сумі 2 464 607,0 грн., в т.ч. за період серпень-грудень 2009р. в сумі 1675607,00 грн., січень- березень 2010р. в сумі 789000,0 грн. (Додаток до акту перевірки № 14).

Згідно наданих рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних, встановлено, що TOB «БК «Сіті інвест груп» протягом серпня, вересня, жовтня, листопада, грудня 2009 року надавало послуги транспортно-експедиційного обслуговування по Сумській, Полтавській, Херсонській. Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізьких областях, Республіці Крим, по м. Севастополю та протягом січня 2010р. надавало послуги транспортно-експедиційного обслуговування по Сумській, Полтавській, Херсонській областях, Республіці Крим, по м. Севастополю.

Всього за період, що перевірявся, TOB «БК «Сіті інвест груп» було оформлено товариству «СП Діалог - Медіа» актів та податкових накладних на загальну суму 2476753,20 грн., в т.ч. ПДВ - 412792,20 грн.: за 2009 рік на суму 2147851,20 грн., в т.ч. ПДВ 357975,20 грн., за 1 квартал 2010р. на суму 328902,0 грн., в т.ч. ПДВ - 54817,0 грн.

Вході проведення перевірки працівниками ДПІ в м. Суми будо направлено запити до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ щодо підтвердження взаєморозрахунків між TOB «СП Діалог-Медіа» та TOB «БК «Сіті інвест груп» (запит № 59188/7/23-1 06.08.2010р., № 72182/7/23-149 від 20.09.2010р.).

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровськ згідно листа №22155/7/23-318 від 21.09.2010р. було направлено акт про неможливість проведення перевірки TOB «БК Сіті інвест груп» № 201/233-35933392 від 21.09.2010р., в якому зазначено, що провести перевірку неможливо у зв'язку з тим, що стан платника 23 - «місцезнаходження не встановлено». Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.05.2008 р. за № 6339, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100198068 від 12.02.2009р. Засновником підприємства являється ОСОБА_6. Директор підприємства - ОСОБА_7. Посада головного бухгалтера - не передбачена. Основний вид діяльності згідно довідки про включення до ЄДРПОУ: 51.53.2- оптова торгівля будівельними матеріалами. Діяльність автомобільного транспорту довідкою не передбачена.

Згідно бази ДПІ в м. Суми основні засоби на підприємстві відсутні, амортизація не нараховувалась, чисельність працюючих відповідно до розрахунку комунального податку -2 особи.

В письмовому поясненні гр. ОСОБА_6 повідомив, що «...в 2008 році працював бетонярем на об'єкті будівництва в м. Дніпропетровськ (точної адреси не пам'ятає). Через колег по будівництву познайомився з гр. ОСОБА_8, який запропонував йому стати директором TOB «БК» Сіті інвест груп». Для цього йому потрібно було надати завірену копію паспорта громадянина України та підписати статут підприємства. Крім цього, з гр. ОСОБА_8 виїжджав до банківської установи для відкриття рахунку підприємства TOB «БК» Сіті інвест груп». Потім ОСОБА_6 призначили на посаду директора TOB «БК» Сіті інвест груп». Підприємство повинно було займатись будівництвом, але у зв'язку з відсутністю ліцензії на право проведення будівельних робіт, фінансово-господарською діяльністю TOB «БК» Сіті інвест груп» не займалось. Через деякий час ОСОБА_6 потрапив в автокатастрофу та пробув в лікарні близько двох місяців. Як тільки його виписали з лікарні, то приїхав ОСОБА_8 та повідомив йому про звільнення його з посади директора TOB «БК» Сіті інвест груп».

Документи для реєстрації підприємства TOB «БК» Сіті інвест груп» в органах державної влади та органах ДПІ ОСОБА_6 не подавав.

Також, зазначив, що не є директором, головним бухгалтером та засновником зазначеного підприємства. Жодного відношення до діяльності TOB «БК» Сіті інвест груп» не мав, оскільки не укладав ніяких цивільно-правових угод в якості директора, не підписував та не подавав будь-яких видів звітності про діяльність TOB «БК» Сіті інвест груп» протягом 2008-2010 років.

Довіреність на право подання звітності TOB «БК» Сіті інвест груп» до органів державної влади, в т.ч. ДПІ, та вчинення будь-яких дій в інтересах TOB «БК» Сіті інвест груп» ОСОБА_6 не надавав.

Печатку підприємства також не отримував, оскільки жодних документів для отримання печатки підприємства не оформляв та не підписував.

На посаду директора TOB «БК» Сіті інвест груп» також нікого не призначав.

Гр. ОСОБА_7 йому не відомий. На посаду директора TOB «БК» Сіті інвест груп» не призначав. Право на здійснення фінансово-господарської діяльності в інтересах TOB «БК» Сіті інвест груп» йому не надавав.

Жодного прибутку від здійснення діяльності товариства не отримував. Вважає, що така діяльність TOB «БК» Сіті інвест груп» може мати негативні наслідки як для нього особисто, так і для держави в цілому.

TOB «БК» Сіті інвест груп» ліцензію на право здійснення вантажних перевезень та надання транспортно-експедиційних послуг не отримувало.

Жодних фінансово-господарських відносин з підприємствами Сумської області та TOB «СП Діалог медіа» TOB «БК» Сіті інвест груп» не мало, оскільки не здійснювало фінансово-господарську діяльність та не мало наміру займатись вантажними перевезеннями та транспортно-експедиційними послугами.

Посадові особи TOB «СП Діалог медіа», а саме гр. ОСОБА_10 та гр. ОСОБА_11, йому невідомі. Договорів про надання будь-яких послуг в адресу TOB «СП Діалог Медіа» не укладав та не підписував...»

Таким чином, акти виконаних робіт та податкові накладні, які були видані від імені TOB «БК «Сіті інвест груп» не мають юридичної сили і не є первинними документами бухгалтерського та податкового обліків, оскільки вони були складені з порушенням вимог ст. 2, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 1.2 п.1, пп. 2.1, п.2, пп. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997р. № 165 .

Отже, первинні документи, які були отримані в ході перевірки, складені з метою створити уяву про реальність здійснення господарських операцій, які нібито були направлені на придбання послуг, як наслідок спрямовувались на завищення валових витрат TOB «СП Діалог-Медіа» та заниження сплати платежів до бюджету по правочинам, укладеним з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства - по нікчемним угодам відповідно до ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України.

В актах, на підставі яких підприємство віднесло до складу валових витрат вартість транспортно-експедиційного обслуговування - не зазначено назву (ФІП) вантажовідправника та вантажоодержувача, марку автомобіля, відомості про перевезений вантаж (назва, кількість, ціна одиниці послуги, вага відправлень, тощо), адреси пунктів призначення, маршрути перевезення, а зазначено лише вартість транспортних-експедиційних послуг.

Крім того, в актах зазначено лише одиниця виміру місяць та кількість .

Отже, акти, надані для перевірки та в судове засідання не дають можливості пов'язати витрати з придбанням транспортно-експедиційних послуг з їх використанням у власній господарській діяльності TOB «СП Діалог-Медіа».

Враховуючи викладене, витрати TOB «СП Діалог-Медіа» по відносинам TOB «БК Сіті інвест груп» відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належать до складу валових витрат.

За даними первинних документів загальна вартість послуг, нібито отриманих ТОВ «СП Діалог-Медіа» від TOB «БК «Сіті інвест груп» становить 2476753,20 грн., в т.ч. ПДВ 412792,20 грн.: за 2009 рік на суму 2147851,20 грн., в т.ч. ПДВ - 357975,20 грн., за 1 квартал 2010р. на суму 328902,0 грн., в т.ч. ПДВ - 54817,0 грн.

Зазначені порушення мали вплив на формування також податкового кредиту по податку на додану вартість.

Оскільки на підприємстві відсутній бухгалтерській облік, в ході перевірки було складено реєстри первинних документів (додаток № 11). Згідно даних реєстрів: за 2009р., по контрагенту TOB «БК «Сіті інвест груп» було відображено первинні документи на суму 1789876,0 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2009р. - 644506,0 грн., за 4 квартал - 2009 р.- 1145370,0 грн. за 1 квартал 2010р. по контрагенту TOB «БК «Сіті інвест груп» було відображені первинні документи на суму 274085,0 грн.

Проте, в зв'язку з тим, що вищезазначені операції проведені на підставі нікчемного правочину, у відповідності до п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають виключенню зі складу валових витрат.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи позивач мав відносини із TOB «Корпорація «Максімус».

Згідно наданих для перевірки та у судове засідання рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних, встановлено, що TOB «Корпорація «Максімус» (а.с. 72-04):

-протягом квітня, червня 2008 року здійснювала доставку та експедицію по Донецькій, Харківській, Запорізькій, Луганській, Дніпропетровській областях;

-протягом вересня, листопада 2008 року надавало послуги з адресного обслуговування по Сумській, Полтавській, Херсонській областях, містам Сімферополю та Севастополі

-протягом листопада 2008 року надавало послуги по відновленню інформації RAID масиву 3x160 Gb SATA, розділи NTFS (сервер Main 2008), відновленню інформації RAID масиву 5x18,3 Gb SCSI, розділи Novell Netware, відновленню інформації RAID масиву Gb SATA, розділи NTFS (сервер SgazDB);

-протягом листопада 2008 року надавало послуги з організації доставки інформаційних матеріалів;

-протягом грудня 2008 року надавало послуги з організації доставки малогабаритних відправлень по Сумській області.

Всього за період, що перевірявся, TOB «Корпорація «Максімус» було оформлено товариству «СП Діалог - Медіа» актів та податкових накладних на загальну суму 1401961,34 грн., в т.ч. ПДВ - 233660,22 грн.

З акту перевірки вбачається, що під час перевірки підприємством не надано копій договорів, на виконання яких TOB «СП Діалог - Медіа» перераховано грошові кошти вищезазначеному контрагенту в сумі 1168098,88 грн. (Додаток № 14) на протязі жовтень-грудень 2008р.

Відповідно до бази даних ДПІ в м. Суми за період з квітня по грудень 2008р. податкову звітність TOB «Корпорація «Максмимус» підписував керівник - ОСОБА_12, прізвище якої, зазначено в актах приймання передачі виконаних робіт та податкових накладних.

В письмовому поясненні гр. ОСОБА_12 повідомила, що «...з червня 2008р. вона перебувала на посаді директора TOB «Корпорація «Максмимус» до її обов'язків входило укладання угод та відкриття рахунків. В грудні 2008р. власник підприємства їй повідомив про закриття підприємства у зв'язку з кризою. В той же час він видав копію наказу про її звільнення з посади. В 2009р. ОСОБА_12 в трудових відносинах з TOB «Корпорація Максимус» не перебувала.

З TOB «СП Діалог медіа» договорів ОСОБА_12 не укладала. Зазначене підприємство та його керівники їй невідомі. Транспортно-експедиційні послуги TOB «Корпорація Максимус» на адресу TOB «СП Діалог Медіа» не надавались, так як підприємство не має ліцензії на здійснення даного виду діяльності.

Право на здійснення будь-яких дій в інтересах TOB «Корпорація Максимус ОСОБА_12 не надавала.

Серед працівників TOB «Корпорація Максимус» водіїв та експедиторів не було, оскільки транспортних засобів підприємство не мало.

В період роботи ОСОБА_12 на TOB «Корпорація Максимус» підприємство займалось торгово-посередницькою діяльністю по реалізації запчастин з м. Запоріжжя та розміщенням реклами на зовнішніх носіях.

Бухгалтерська та податкова звітність про відносини TOB «Корпорація Максмимус» TOB «СП діалог Медіа» не складалась, не підписувалась та не подавалась.

Гр. ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14 ОСОБА_12 незнайомі. Договорів з ними вона не укладала...».

Відповідно до бази даних ДПІ в м. Суми, засновником, директором та головним бухгалтером TOB «Корпорація «Максимус» на момент перевірки являється ОСОБА_14, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 538843 серії АД від 12.05.2010р. В письмовому поясненні гр. ОСОБА_14 пояснив, що «...в 2008 році перебував в пошуках роботи. Через знайомих він познайомився з чоловіком на ім'я ОСОБА_6, який пообіцяв влаштувати його на роботу, але для цього потрібно було надати йому паспорт громадянина України та підписати папери. Які саме папери необхідно було підписати ОСОБА_14 не пам'ятає. Через деякий час ОСОБА_6 повернув йому паспорт. Після цього ОСОБА_14 його більше не бачив.

Документи для реєстрації підприємства TOB «Корпорація Максімус» в органах державної влади, в т.ч. органах ДПІ, не подавав. Також ОСОБА_14 не є директором, головним бухгалтером та засновником зазначеного підприємства. Жодного відношення до діяльності TOB «Корпорація Максімус» він не мав, оскільки не укладав ніяких цивільно-правових угод в якості директора, не підписував та не подавав будь-яких видів звітності про діяльність TOB «Корпорація Максімус» протягом 2008-2010 років.

Доручення на вчинення дій щодо реєстрації TOB «Корпорація Максімус», оформлення та подання звітності TOB «Корпорація Максімус» будь-яким особам ОСОБА_14 теж не надавав.

Особисті кошти та майно в якості внеску до уставного фонду TOB «Корпорація Максімус» не вносив.

Печатку підприємства не отримував, оскільки жодних документів для отримання печатки підприємства ОСОБА_14 не оформляв та не підписував.

Жодних документів на оформлення та відкриття банківських рахунків також не підписував.

Договорів з підприємствами м. Суми, Сумської області та TOB «СП Діалог медіа» ніколи не підписував, також нікому не надавав право підпису від мого імені. Також, ОСОБА_14 не підписував жодних документів про відносини з TOB «СП Діалог медіа».

Проте, як вбачається із матеріалів справи податкова накладна від 30.12.2008р. №31/12-6 на послуги з організації доставки малогабаритних відправлень по Сумській області та акт виконаних робіт №9/12 від 30.12.2008р. підписані від імені TOB «Корпорація «Максимус» ОСОБА_14, що ним заперечується.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Більш того, відповідно до ч.3 ст.8 Закону України '"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, діючим законодавством закріплено обов'язок власника або уповноваженої особи підприємства належним чином вести та зберігати документи бухгалтерського обліку, в тому числі з метою отримання податкових пільг у вигляді податкового кредиту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, відповідно до яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п. п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Акти приймання-передачі та податкові накладні, які були видані від імені ТОВ «Корпорація «Максимус» не мають юридичної сили і не є первинними документами бухгалтерського та податкового обліків, оскільки вони були складені з порушенням вимог ст. 2, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, пп. 1.2 п.1, пп. 2.1, п.2, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення від 30.05.1997р. № 165.

Відповідно до пп.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно ч. 1 ст. 228 Цивільного Кодексу України „правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним."

Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК України «правочин, який порушує публічний порядок, нікчемним».

З вищевикладеного вбачається, що правочини між TOB «СП Діалог-Медіа» та ТОВ «Корпорація «Максимус» - учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави суспільства, укладені з метою ухилитися від сплати податків, водночас є такими, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемними.

Первинні документи, які були отримані в ході перевірки, складені з метою створити уяву про реальність здійснення господарських операцій, які нібито були направлені на придбання послуг, як наслідок спрямовувались на завищення валових витрат TOB «СП Діалог-Медіа» та заниження сплати платежів до бюджету по правочинам, укладеним з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства - по нікчемним угодам відповідно до ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В актах , на підставі яких підприємство віднесло до складу валових витрат вартість послуг по доставці та експедиції вантажу, послуг з організації доставки інформаційних матеріалів, послуг з організації доставки малогабаритних відправлень - не зазначено назву вантажовідправника та вантажоодержувача, марку автомобіля, відомості про перевезений вантаж (назва, кількість, ціна, сума, вага, тощо), адреса пункту навантаження і розвантаження (адреса пункту доставки) вантажу, маршрут перевезення, а зазначено лише вартість транспортних (транспортно-експедиційних) послуг.

Отже, акти виконаних робіт надані для перевірки не дають можливості пов'язати витрати з придбання транспортних (транспортно-експедиційних) послуг по перевезенню вантажу з їх використанням у власній господарській діяльності TOB «СП Діалог-Медіа».

Згідно з нормами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.1995 року за № 168/704), первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також, на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Відповідно до п. 2 наказу № 488/346 ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344) для водія, серед документів на підставі, яких виконують вантажні перевезення, передбачено обов'язкову наявність товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Згідно з абзацом 27 пункту 1 Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, пп.11.1 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Так, відповідно до пункту 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п. 11.7 Правил).

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності є обов'язковим.

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим.

Відповідно до п.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідно до п.7 ст.9 цього Закону - підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідно до п.315 Переліку типових документів, затвердженого Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998р. №41 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.09.1998р. за №576/3016) - первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах, в т.ч. накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей - мають строк зберігання 3 роки за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства.

Враховуючи викладене, витрати TOB «СП Діалог-Медіа» по відносинам TOB «Корпорація «Максимус» відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не належать до складу валових витрат.

За даними первинних документів загальна вартість послуг, нібито отриманих TOB «СП Діалог-Медіа» від TOB «Корпорація «Максимус» становить 1401961,34 грн., в т.ч. ПДВ -233660,22 грн.

Оскільки на підприємстві відсутній бухгалтерській облік, в ході перевірки було складено реєстри первинних документів (додаток № 11).

Згідно даних реєстру за 2008р., по контрагенту TOB «Корпорація «Максимус» було відображено первинні документи на суму 1168301,12 грн., в т.ч.: за 2 квартал 2008р. -573842,40 грн., за 3 квартал 2008р. - 187500,0 грн., за 4 квартал 2008 р. - 406958,72 грн.

Але, в зв'язку з тим, що вищезазначені операції проведені на підставі нікчемного правочину, у відповідності до п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. в редакції Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями вони підлягає виключенню зі складу валових витрат.

Зазначені порушення мали вплив на формування податкового кредиту по податку на додану вартість.

Відповідно, до реєстрів, складених на підставі наданих для перевірки документів сума витрат за 2008 рік (додаток № 11) дорівнює 5308206,0 грн., в тому числі по періодам:

-1 квартал 2008р. в сумі 383705,0 грн.

-Півріччя 2008р. в сумі 1573284,0 грн.

-З квартали 2008р. в сумі 3247816,0 грн.

-2008 рік в сумі 5308206,0 грн.

За результатами перевірки, з урахуванням вищезазначених порушень, сума витрат на придбання товарів, робіт, послуг за 2008 рік дорівнює 4 139 905,0 грн., в тому числі по періодам:

-1 квартал 2008р. в сумі 383705,00 грн.

-півріччя 2008р. в сумі 999442,00 грн.

-3 квартали 2008р. в сумі 2486474,00 грн.

-2008 рік в сумі 4139905,00 грн.

Відповідно до даних Декларацій з податку на прибуток за період 2008 рік сума витрат, відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» дорівнює 4723249,0 грн., в тому числі по періодам:

-1 квартал 2008р. в сумі 572312,00 грн.

-півріччя 2008р. в сумі 1231502,00 грн.

-3 квартали 2008р. в сумі 2780894,00 грн.

-2008 рік в сумі 4723249,00 грн.

Таким чином, за результатами перевірки, встановлено завищення сума витрат, відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» за 2008 рік на загальну суму 583344,0 грн., в тому числі по періодам:

-за 1 квартал 2008р. на суму 188607,00 грн.

-за 1 півріччя 2008р. на суму 232060,00 грн.

-за 3 квартали 2008р. на суму 294420,00 грн.

-за 2008 рік на суму 583344,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення рішення від 20.10.2010 р. №0001302314/0/80846 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 619188, 30 грн. та податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Суми від 20.10.2010 р. №0001292314/0/80848 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств приватної власності в сумі 773985,38 грн. прийняті на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправними та скасування зазначених повідомлень - рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Діалог-Медіа" до Державної податкової інспекції в місті Суми, за участю Прокуратури Сумської області, про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 14.03.2011 р.