Постанова № 14357225, 15.03.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/769/2011

15 березня 2011 р. 10год. 07хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Сторожука І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Палій А.Д.;

відповідача: представник Чобітько Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі

доКолективного сільськогосподарського підприємства "Пісківське"

простягнення заборгованості по фактичних витратах по виплаті та доставці пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ :

Позивач -Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі- звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Колективного сільськогосподарського підприємства "Пісківське" заборгованість по витратах на відшкодування виплати і доставки пільгових пенсій, призначених згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 19109,75 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з тих підстав, що підприємство знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, при цьому подав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Разом з тим зазначив, що витрати на виплату і доставку пенсії для ОСОБА_3 не підлягають відшкодуванню, оскільки дана особа працювала на підприємстві не 20 років, як зазначено у розрахунку позивача, а 5 років. А так, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Пункт 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до обєкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV встановлено, що після 01.01.2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом. До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 6 січня 2004 р. за N 64/8663) (далі за текстомІнструкція).

Така сама правова позиція була викладена і в Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 року, №4-6, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 року за №436/3729.

Згідно даних обліку позивача за відповідачем станом на 11 лютого 2011 р. рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по строку сплати до 25.01.2010 року 19109,75 грн., в тому числі 17579,91 грн. - перерахунок пенсій за 2010 рік та 1529,84 грн. - місячний розмір фактичних витрат по Списку № 2, що підтверджується розрахунком суми позову (копія - а.с. 3), витягом з картки особового рахунку відповідача станом на 11.02.2011 року (а.с. 4).

На виконання вимог п. 6.4 Інструкції, вимог п. 7.4 Інструкції від 03.06. 1999 року, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення з розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно яких щомісяця, до 25 числа, відшкодуванню Пенсійному фонду підлягала сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначена на пільгових умовах працівникам відповідача. Розрахунки містять відомості про працівників (громадян), рік призначення пенсій, розмір призначеної пенсії. Розрахунок за січень-грудень 2011 року було отримано відповідачем 21.01. 2011 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (копії - а.с. 5).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд приходить до висновку, що позивачем доведено ті обставини на яких ґрунтується його позов. Натомість, доводи, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію якого він додав, вбачається, що на момент розгляду справи Колективне сільськогосподарське підприємство "Пісківське" не ліквідоване, а отже не звільнене від нарахування та сплати поточних платежів до Пенсійного фонду України. Щодо твердження відповідача про помилкове внесення ОСОБА_3 до переліку осіб в розрахунок фактичних витрат, то його до уваги суд не бере, як таке, що не підтверджене належними доказами. Разом з тим, відповідачем не надано доказів оскарження даного розрахунку фактичних витрат в передбаченому законом спосіб, отже сума витрат, зазначена у ньому, є узгодженою і підлягає до сплати.

З огляду на все вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості по фактичних витратах Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 19109 грн. 75 коп. суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" підлягає до задоволення.

Згідно ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства "Пісківське" (35032, вул. Колгоспна, 1, с. Пісків, Костопільський район, код ЄДРПОУ 03774133) на користь Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі (35000, вул. Грушевського,34а, м. Костопіль, Рівненська область, код ЄДРПОУ 22553805) заборгованість по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно із п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 19109 (дев'ятнадцять тисяч сто дев'ять) грн. 75 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.

Постанова складена в повному обсязі "16" березня 2011 р.