Ухвала суду № 14355615, 01.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3625/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:Мамчура Я.С.

суддів:Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретаріІльницькій В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елан»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 02 березня 2010 року №000752311/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення рішення від 02 березня 2010 року №000752311/0.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено планову виїзну перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт №2329/23-11/31517474 від 23 лютого 2010 року.

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено положення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 133312,09 грн.

На підставі даного акту, відповідачем прийнято рішення від 02 березня 2010 року №000752311/0, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 199 968,14 грн., з яких 133312,09 грн. за основним платежем, 66653,05 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На думку відповідача, порушення позивачем вчинені внаслідок включення сум податку на додану вартість сплачених відповідно до податкових накладних ПП «Мехсістем», оскільки свідоцтво платника податків даного контрагента позивача було 20 липня 2009 року анульовано.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у , зокрема, зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні ПП «Мехсістем»виписані в період з 01 січня 2008 року по 31 липня 2008 року. В той час, як рішення про анулювання свідоцтва платника податку було прийняте тільки 20 липня 2009 року.

З наведеного вбачається, що на момент виписання податкових накладних ПП «Мехсістем»було зареєстровано, як платник податків. За таких обставин позивач правомірно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість сплаченого відповідно до податкових накладних, виписаних ПП «Мехсістем».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення рішення від 02 березня 2010 року №000752311/0. Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 04.03.11р.