Рішення № 14354234, 17.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2011 р. Справа № 5023/691/11

вх. № 691/11

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Жарая К.П. довіреність № 01-62 юр/8925 від 11.11.2010 року

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

до Суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, с. Стара Покровка

про стягнення 1095,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1095,16 грн. боргу за договором про постачання електричної енергії № 144595 укладеним між сторонами 09.09.2004 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

09.09.2004 року між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії № 14595, пролонгований на 2009 рік.

Згідно з умовами Договору, а саме п. 2.1.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору.

Споживач, у свою чергу, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків”.

З матеріалів справи вбачається, за травень 2009 року відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що переви щують договірні величини на 2248кВт/г.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16 червня 2005 року № 473 (далі “Порядок”) встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Так, відповідно до п.4.2 “Правил", п. 5.1 договору № 14595 від 09.09.2004 року та п. 7 “Порядку” між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії та потужності на 2009 рік, про що укладено Додаток № 1 до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 на травень 2009 року Споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 300 кВт/г.

Абзацом 3 п. 11 “Порядку”, п. 4.4 “Правил” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Додатком № 2 до Договору “Порядок розрахунків”, розрахунковий період встановлено Споживачу з 23 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до звітів, наданих споживачем, величина фактично спожитої електричної енергії з перевищенням договірних величин складає у травні 2009 року - 2818 кВт/г.

Протягом розрахункового періоду відповідачем проводилось коригування договірної величини споживання електричної енергії на травень 2009 року, в зв"язку з чим скоригована величина електроспоживання на травень 2009 року встановлена на рівні узгодженому додатком №1 до договору, тобто 570 кВт/г. Таким чином, відповідач перевищив встановлені договірні величини у травні 2009 року на 2248 кВт/г.

Відповідно до вимог п. 6.14 "Правил" (зі змінами та доповненнями), позивачем складене Повідомлення № 6108 від 11.06.2009 року про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно якого споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року зі № 575/97-ВР, якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині стягнення 1095,16 грн. боргу з перевищення договірних величин споживання електричної енергії є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись статтями 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Чугуївським РВ УМВС України у Харківській області від 02.06.1997 року, код НОМЕР_2) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954)

- на поточний рахунок 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, 1095,16 грн. боргу з перевищення договірної величини споживання електричної енергії;

- на поточний рахунок 26003010050912 в АТ "Золоті ворота", МФО 351931, витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя