Ухвала суду № 14354219, 17.03.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"17" березня 2011 р. Справа № 5023/1419/11

вх. № 1419/11

Суддя господарського суду Усатий В.О.

при секретарі судовогозасідання Мазуренко А.О.

За участю: представника ініціюючого кредитора - Линник І.М. дов.№5319/9/10-035 від 12.11.2010 р. (ДПІ у Московському районі м. Харкова)

арбітражний керуючий - Шапілов С.А. ліц. серії НОМЕР_1 від 13.12.2010 р.

Розглянувши справу

за заявою ДПІ у Московському районі м. Харкова

до ТОВ "ТД Ресурс Плюс", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор - ДПІ у Московському районі м. Харкова, звернувся до суду з заявою у порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” про визнання відсутнього боржника ТОВ "Торговий Дім Ресурс Плюс" банкрутом на тій підставі, що боржник не подає до ДПІ фінансову та податкову звітність більше року та є неплатоспроможним - не сплачений податковий борг на суму штрафних санкцій 3876,34 грн.

В судовому засіданні 17.03.2011 р. представник ініціюючого кредитора надав клопотання про призначення арбітражного керуючого Шапілова С.А. ліквідатором боржника.

Присутній в даному судовому засіданні арбітражний керуючий Шапілов Сергій Анатолійович (ліцензія серії НОМЕР_1 від 13.12.2010 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) надав заяву на участь у даній справі та сповістив суд, що порушень законодавства при виконанні обовязків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обовязків він не має. Він не є особою, яка згідно з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є заінтересованою, раніше не здійснював управління боржником, не є особою якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що подана заява кредитора не підлягає розгляду у господарських судах України, що обґрунтовується наступним.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство) заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання грошових зобовязань.

Разом з тим, як встановлено судом, кредитором до боржника визначено грошове зобовязання у розмірі 3876,34 грн, що складається із сум штрафних санкцій з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями № 0000021640/0 від 14.01.2010 р., №0006541640/0 від 01.10.2009 та №0000021502/0 від 05.01.2011 р. за порушення податкового законодавства. Вказані суми штрафних санкцій були нараховані кредитором боржнику на підставі податкових повідомлень-рішень у 2009 - 2011 рр. у відповідності до положень Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” в редакції із змінами та доповненнями від 21.12.2000 р.

За змістом ст. 67 Конституції України, розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом.

Таким загальним законом, що діяв до 01.01.2011 р. був Закон України “Про систему оподаткування”.

Стаття 2 Закону України “Про систему оподаткування” (далі Закон) визначала, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Ідентичне поняття податку та збору визначено ст. 6 “Податкового Кодексу України” (далі Кодекс), що почав діяти з 02.01.2011 р.

Відповідно до ст. 1 Закону будь-які податки і збори (обовязкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі ст.ст. 14, 15 Закону та ст.ст. 9, 10 Кодексу в Україні визначено перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів (обовязкових платежів), що є переліком вичерпним.

Проте, ні раніше діючий Закон України “Про систему оподаткування”, ні “Податковий Кодекс України” не відносить суму штрафів, пені і фінансових санкцій, що сплачуються до бюджетів загальнодержавного та місцевого рівні за порушення податкового законодавства, до категорії податків, зборів (обовязкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону про банкрутство визначено поняття грошового зобовязання, яке має суттєві відмінності від поняття “податковий борг” згідно з ст.. 1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, що діяв до 01.01.2011 р. та від поняття “грошового зобовязання платників податків”, яке визначено у діючому на цей час п. 14.1.39 ст. 14 Податкового Кодексу України.

Згідно з ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що до складу грошових зобовязань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), яка визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Крім того, абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитором боржника є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника, а також органи державної податкової служби, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків, зборів (обовязкових платежів).

Отже, в звязку з тим, що визначені заявником (кредитором) ДПІ в заяві про порушення справи про банкрутство грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, останні не зараховуються до складу грошових зобовязань при порушенні справи про банкрутство боржника, і, як наслідок, не можуть покладатися в підставу кредиторських вимог до боржника у відповідності до положень ст. 1 Закону про банкрутство, оскільки штрафні санкції не є податком, збором (обовязковим платежем).

У відповідності до п. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченого цим кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Отже, справу про банкрутство може бути припинена з підстав передбачених ст. 80 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 5023/1419/11 про визнання банкрутомТовариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Ресурс Плюс".

2. Скасувати мораторій, введений ухвалою суду від 03.03.2011 р.

3. Дану ухвалу направити: кредитору, боржнику, управлінню з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства, державному реєстратору, ВДВС головного управління юстиції в Харківській області, ДВС у Московському районі м. Харкова, арбітражному керуючому Шапілову С.А.

Суддя Усатий В.О.