Рішення № 14354147, 14.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2011 р.

Справа № 3/17-332-2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

До відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”

про стягнення 445 115,31грн.

Суддя Д’яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Нежинська О.А., представник за довіреністю

Від відповідача: Чуприна Л.С., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень від 18.02.2011р. просить суд стягнути з відповідача Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” пеню у загальній сумі 297174,76 грн., 51197,09грн. 3% річних та інфляційні нарахування у розмірі 96743,46 грн.

Відповідачем факт допущених прострочень визнається, однак зазначається на незадовільному матеріальному стані комунального підприємства, у зв’язку з чим заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 70% відсотків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” (Споживач) було укладено договір про постачання енергії № 9 (далі за текстом –договір), згідно якого Постачальник зобов’язався передавати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно порядку розрахунків, узгодженого сторонами у додатку №5 до договору про постачання електричної енергії від 01.07.2008р. №9 визначено, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з (30(31) числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Споживач здійснює оплату вартості обсягу спожитої електроенергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі , згідно з умовами цього договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії , з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії” за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів.

За період з квітня 2010 року по січень 2011 року Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" постачалась Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси” електрична енергія, обсяги якої зафіксовані у актах споживання електроенергії за період з квітня 2010 року по січень 2011 року, на підставі яких відповідачу кожен місяць виставлялись рахунки, які були отримані відповідачем, про що наявні відмітки на рахунках.

Вартість поставленої електричної енергії сплачувалась Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” несвоєчасно та не у повному обсязі, що засвідчують розрахунки позивача та залучені до матеріалів справи виписки з банківського рахунку позивача (а.с. 25-104 Т1, а.с. 11-67 Т. 4).

Як вбачається з пояснень присутнього у судових засідання представника відповідача, фактичні затримки у сплаті заборгованості були допущені Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” у зв’язку з незадовільним матеріальним становищем комунального підприємства.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобов’язань за договором про постачання енергії № 9 від 01 липня 2008 року та направлено на стягнення з відповідача пені у загальній сумі 297174,76 грн., 51197,09 грн. 3% річних та інфляційних нарахувань у розмірі 96743,46 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази та розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені у загальній сумі 297174,76 грн., 51197,09 грн. 3% річних та інфляційних нарахувань у розмірі 96743,46 грн., суд вважає його вірним, а заявлені на його підставі позовні вимоги правомірними.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проаналізувавши доводи Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”, викладені у клопотанні про зменшення штрафних санкцій з урахуванням положень 233 Господарського кодексу України, суд вважає, що викладені обставини не носять виняткового характеру, на майновий стан сторін у справі впливають майже однакові чинники, у т.ч. несвоєчасне проведення оплат споживачами, обидві сторони спору є бюджетними організаціями, тому клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення пені у загальній сумі 297174,76 грн., 51197,09 грн. 3% річних та інфляційних нарахувань у розмірі 96743,46 грн. підтвердженні поданими доказами та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 4451,14грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська,1-Б; код 34674102; р/р №26002002189001 у ВАТ КБ „Надра” ОРУ, МФО 238975) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 28-б, код 00131713; р/р №26001060262272 в Юному ГРУ Приватбанку м. Одеси; МФО 328704) пеню у загальній сумі 297174 (двісті дев’яносто сім тисяч сто сімдесят чотири) грн. 76 коп., 51197 (п’ятдесят одна тисяча сто дев’яносто сім) грн. 09 коп. 3% річних та інфляційні нарахування у розмірі 96743 (дев’яносто шість тисяч сімсот сорок три) грн. 46 коп., 4451 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят одну) грн. 14 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Повний текст рішення складено та підписано 16 березня 2011 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.