Рішення № 14354127, 11.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2011 р.

Справа № 29/17-398-2011

За позовом державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт”

до державного підприємства „Укртехфлот”

про стягнення 117418,21грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: Коробченко А.В. –довіреність;

Від відповідача: не з"явився;

СУТЬ СПОРУ: державне підприємство „Миколаївський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом державного підприємства „Укртехфлот” про стягнення 117418,21 грн., яка складається з заборгованості в сумі 110000 грн., індексу інфляції в сумі 4950 грн. та 3% річних в сумі 2468,21грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

29.04.2008р. державним підприємство „Миколаївський морський торговельний порт” отримано лист від державного підприємства „Укртехфлот” з проханням укласти договір про надання фінансової поворотної допомоги в розмірі 110000грн.

30.04.2008р. між державним підприємство „Миколаївський морський торгівельний порт” та державним підприємство „Укртехфлот” був укладений договір № 2-У (далі договір) про надання поворотної фінансової допомоги.

Згідно до п.п.1.1. договору позивач надає відповідачу поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов’язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором, для оплати послуг на приведення судна „Гогланд” в безпечне положення.

Відповідно до умов договору фінансова допомога надається позивачем в національній валюті України в розмірі 110000грн. без ПДВ (п.2.1 договору). Допомога надається відповідачу на безвідсотковій основі, тобто відсотки за користування грошовими коштами не стягується (п. 2.2 договору).

Згідно до умов договору, позивач 30.04.2008р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 110000грн. , що підтверджується платіжним дорученням №670 від 30.04.2008р.

Пунктом 3.2 договору визначено, що строк повернення фінансової допомоги становить два календарних роки з дня надання допомоги в розмірі, встановленому п. 2.1 цього договору. Відповідач, згідно п. 3.3. зобов’язаний повернути суму допомоги (або неповернену її частину в розмірі дострокового погашення частини суми допомоги) в осатаній день строку, встановленого п. 3.2 договору.

Від так, відповідач згідно до умов договору повинен був повернути суму поворотної фінансової допомоги до 30.04.2010р. включно.

08.06.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію №09/1056 з вимогою повернути суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 110000грн., шляхом перерахування вказаної суму на поточний рахунок позивача.

Втім, відповідач умови договору та вимоги претензії не виконав, суму поворотної фінансової допомоги не повернув.

Згідно з ст.. 629 ЦК України, договір є обов’язком для виконання сторонами.

Відповідно ч.1. ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 110000грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань за договором відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, суму поворотної фінансової допомоги не повернув, позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми в розмірі 2468,21 грн. та 4950 грн. індексу інфляції за весь час прострочення.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованість в сумі 117418,21 грн., яка складається з заборгованості в сумі поворотної фінансової допомоги в розмірі 110000 грн., індексу інфляції в сумі 4950 грн. та 3% річних в сумі 2468,21 грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства „Укртехфлот” (68091, Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул.. Судноремонтна, буд..35, код ЄДРПОУ 33969212) на користь державного підприємства „Миколаївський морський торговельний порт” (54002, м. Миколаїв, вул.. Заводська, 23; код ЄДРПОУ 01125608) заборгованость 110000 грн., індекс інфляції 4950 грн. та 3% річних в сумі 2468,21 грн., державне мито в сумі 1174,18 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текс рішення складено 15.03.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.