Рішення № 14353652, 17.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11                                                                                 Справа№ 5015/418/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю помічника прокурора Цинайко Н.І., представника позивача Карвацької З.З., представника відповідача Бойко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів до Львівського комунального підприємства “Сонячне”, м. Львів про стягнення 3488692 грн. 23 коп.

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства “Сонячне”, м. Львів про стягнення 3488692 грн. 23 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 01.02.2011р. призначив розгляд справи на 17.02.2011р.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити з підстав, викладених в позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 3488692 грн. 23 коп. Таким чином, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 3488692 грн. 23 коп.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав повністю. Подав також клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 1 рік.

Прокурору, представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 17.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 22.02.2011р.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго” (позивач) та Львівським комунальним підприємством “Сонячне” (відповідач) було укладено договори №2507Ф від 25.07.2002р., №2736Ф від 05.08.2002р., №2782Ф від 07.08.2002р., №2785Ф від 07.08.2002р., №2927Ф від 14.08.2002р., №2944Ф від 15.08.2002р., №3026Ф від 19.08.2002р., №3249Ф від 04.09.2002р., №3321Ф 10.09.2002р., №3549Ф від 02.10.2002р., №4189 від 16.10.2007р., №2681Ф від 01.08.2002р., №2737Ф від 05.07.2002р., №2783Ф від 07.08.2002р., №2845Ф від 08.08.2002р., №2928Ф від 14.08.2002р., №2997Ф від 16.08.2002р., №3245Ф від 04.09.2002р., №3280Ф від 05.09.2002р., №3347Ф від 12.09.2002р., №4034Ф від 28.11.2005р., №4190 від 16.10.2007р., №2735Ф від 05.08.2002р., №2781 від 07.08.2002р., №2784Ф від 07.08.2002р., №2907Ф від 13.08.2002р., №2941Ф від 14.08.2002р., №3025Ф від 19.08.2002р., №3247Ф від 04.09.2002р., №3320Ф від 10.09.2002р., №3517Ф від 01.10.2002р., №4188Ф від 16.10.2007р., №4386Ф від 23.02.2009р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цими договорами енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати покупцю (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець (відповідач) зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатками №1 до даних договорів встановлено обсяги постачання теплової енергії та визначено об’єкти відповідача, до яких здійснюється постачання теплової енергії в гарячій воді.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивач забезпечив об’єкти відповідача за період з 01.01.2010р. по 31.10.2010р. тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах, що підтверджується рахунками на оплату.

Пунктами 6.3. договорів про постачання теплової енергії в гарячій воді передбачено, що покупець (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 3488692 грн. 23 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 3488692 грн. 23 коп. основного боргу.

Представником відповідача подано також клопотання про розстрочення виконання рішення суду на один рік у зв’язку з складним фінансовим становищем.

Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, пов’язаний з відсутністю обігових коштів, погодження графіку сплати боргу з позивачем, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду на дванадцять місяців шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Львівського комунального підприємства “Сонячне”, м. Львів, вул. Айвазовського, 10 (ідентифікаційний код 20806900) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 3488692 грн. 23 коп. основного боргу з розстроченням виконання рішення суду на дванадцять місяців шляхом сплати суми боргу щомісячно рівними частинами.

3.          Стягнути з Львівського комунального підприємства “Сонячне”, м. Львів, вул. Айвазовського, 10 (ідентифікаційний код 20806900) в користь державного бюджету 25500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя