Рішення № 14353565, 07.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.11 Справа№ 5015/144/11

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Лісмаш»

до відповідача державне підприємство «Бібрський лісгосп»

про стягнення коштів

ціна позову: 7963,46грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Степан Р.Я.-директор;

ОСОБА_1.- адвокат ;

від відповідача Ліва М.В.-представник (довіреність в матеріалах справи).

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісмаш»звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Бібрський лісгосп»про стягнення коштів; ціна позову: 7963,46грн. Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати, а також витрати на адвоката у сумі 600 грн.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, копією накладної №ЦБ-0000281 та податкової накладної №118 від 07 лютого 2008р., копією довіреності №554211, копією претензії і повідомення про отримання, копіями документів часткової оплати товару, копією квитанції про оплату послуг адвоката, копією довідки про включення в ЄДРПОУ, фіскальним поштовим чеком, платіжними дорученнями про сплату державного мита та витрат на інформаційно-техінчне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/144/11 від 13.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12год. 30хв. 07.02.2011р.

Сторонам оголошено їх права і обовязки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представники Позивача в судове засідання зявились, позовні вимоги підтримали повністю.

Протягом розгляду справи представниками Позивача подано наступні документи: копія протоколу №1 зборів засновників від 11 червня 2002 року, копія договору про надання юридичних послуг, копія посвідчення адвоката, заяву про незаперечення щодо розтермінування рішення строком на 3 місяці.

Представник Відповідача в судове засідання зявилась, позов визнала.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано наступні документи: відзив з додатками: копією балансу на 01 січня 2011р., фіскальний чек, що підтверджує надіслання Позивачу копії відзиву, копія довідки з ЄДРПОУ, заяву про визнання позову, а також довіреність на право здійснення представництва.

В судовому засіданні 07.02.2011року представником Відповідача подано заяву , в якій Відповідач визнає позов повністю, в тому числі щодо оплати послуг адвоката в розмірі 600грн.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення боргу в розмірі 7963,46грн.

У лютому 2010 року ДП «Бібрський лісгосп»(Відповідач) придбало у ТзОВ «Лісмаш»за накладною №ЦБ-0000281(податкова накладна №118) від 07.02.08р.,(отримувач за гендорученням НББ №554211 Назарко Р.Г.) 5 бензопил на загальну суму 23687 грн.98 коп., проте, провели оплату частково у сумі 15724 грн. 52 коп. На даний час заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 7963грн. 46 коп.

Позивачем скеровано Відповідачу вимогу про оплату 7963,46грн., підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.11.2010р. В матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведено доводів та не представлено доказів надання відповіді на претензію.

В судовому засіданні 07.02.2011 року представник Відповідача подала заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю, у тому числі щодо оплати послуг адвоката у розмірі 600 грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне чи часткове погашення боргу в сумі 7963,46грн., враховуючи представлені докази та доводи мотивувальної частини рішення, враховуючи визнання позову Відповідачем, суд приходить до висновку, що вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача 7963,46грн. підлягає до задоволення.

Щодо розстрочення виконання рішення.

У відзиві на позовну заяву Відповідачем заявлено клопотання про розтермінування виконання рішення зі сплатою рівними платежами на три місяці.

Доводи щодо необхідності розтермінування Відповідач мотивує тим, що в рузельтаті фінансово-економічної кризи зменшилась реалізація лісо продукції, тому Відповідач опинився у скрутному економічному становищі; згідно представленого Відповідачем зведеного балансу, дебіторська заборгованість по підприємству станом на 01.01.2011р. становить 907 тис.грн.

Позивачем не заперечено доводи Відповідача та подано письмову заяву, згідно якої Позивач не заперечує проти клопотання Відповідача щодо розтермінування суми боргу на три місяці.

Відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право розстрочити виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, та неохідність розстрочення виконання рішення строком на три місяці зі сплатою рівними платежами помісячно.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

07.02.2011 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.02.2011 року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Крім того, щодо оплати послуг адвоката в розмірі 600грн. суд зазначає наступне.

У позовній заяві Позивач просить стягнути з Відповідача 600грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно посвідчення адвоката НОМЕР_1 ОСОБА_1 є адвокатом та має право на зайняття адвокатською діяльністю.

08.11.2010р. між Позивачем (Замовником) та адвокатом ОСОБА_1 (Виконавчем) укладено договір б/н про надання юридичних послуг (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, Виконавець зобовязується надавати Замовнику комплекс послуг консультаційно-правового характеру (надалі послуги) у відповідності з умовами Договору, а Замовник зобовязується їх приймати та здійснювати оплату таких послуг.

Відповідно до п.1.2 Договору, предметом комплексу послуг є, в тому числі (серед чотирьох контрагентів Замовника), юридичний супровід з питань стягнення боргу з Відповідача.

Згідно п.4.1 Договору, вартість послуг, передбачених п.1.2 Договору, становить 2000грн. без ПДВ.

Відповідно до квитанції до прибуткового ордера №2, за Договором Позивачем оплачено адвокату ОСОБА_1. 600грн.

Відповідачем подано письмову заяву, згідно якої, судові витрати в частині оплати послуг адвоката в розмірі 600грн. Відповідач визнає.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються в тому числі з витрат з оплати послуг адвоката.

Згідно ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників. Судові витрати - це витрати які поніс позивач в процесі розгляду справи.

Ст.5 Закону України «Про адвокатуру»встановлює перелік адвокатських послуг, у Правилах адвокатської етики від 01.10.1999 року, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України, вказано, що гонорар, який є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнтові, повинен бути законним за формою і порядком, і розумно обгрунтованим за розміром, ст.33 Правил адвокатської етики визначено перелік чинників, які повинні враховуватись при визначенні обгрунтованого розміру гонорару.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі ціну позову, результати розгляду справи, визнання Відповідачем обовязку щодо відшкодування судових витрат в розмірі 600горн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Відповідача на користь Позивача понесених останнім 600грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 44, 48, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з державного підприємства «Бібрський лісгосп»(81220, Львівська обл., м.Бібрка, вул.Василя Стуса, 44, ідентифікаційний номер 00992488) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лісмаш»(79044, Львівська обл., м.Львів, вул. Чупринки, 87, к. 3А, ідентифікаційний код 32052971) 7963,46грн. боргу, 102грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 600грн. витрат з оплати послуг адвоката.

3.Розстрочити виконання рішення строком на три місяці з моменту набрання рішенням законної сили зі сплатою рівними платежами помісячно.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя