Рішення № 14353532, 17.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11                                                                                 Справа № 4/12/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ”, м. Луганськ

до Державного підприємства «Луганськвугілля», м.Луганськ

про стягнення 41730 821 грн. 94 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренко В.А.

У присутності представників сторін:

від позивача - Спіцина Н.Ф., довіреність №251 від 09.02.2011;

від відповідача –Макаров І.В., довіреність № 03/5-610 від 25.12.2010

У судовому засіданні 14.03.2011 по справі № 4/12/2011,згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 17.03.2011.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 17.03.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20 від 04.03.2008 у сумі 41730821,94 грн. у тому числі: кредит у сумі 34500000,00 грн., проценти у сумі 7230821,94 грн.

          Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 03.03.2011 № 03/3-82 та письмовими поясненнями від 14.03.2011 № 03/9-104 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що позивачем при нарахуванні розміру позовних вимог не врахована сума боргу ,яка була стягнута з відповідача згідно рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2009 у справі № 16/273, тому проценти на суму нараховані не вірно.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком ( Закрите акціонерне товариство) (далі- Банк, позивач) та Державним підприємством «Луганськвугілля»(далі-Позичальник, відповідач) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20 від 04.03.2008 із змінами до нього договір № 20/1-54 від 27.06.2008, договір № 20/2-68 від 30.09.2009, договір № 20/3-2 від 06.02.2009 , договір № 20/4-26 від 22.06.2009(надалі - Кредитний договір), відповідно до якого позивач (Банк) надав відповідачу (позичальнику) кредит у сумі 35000 000 грн. 00 коп., з кінцевим строком погашення 17.12.2009.

Акціонерний комерційний промислово - інвестиційним банк ( Закрите акціонерне товариство) з метою приведення Статуту у відповідність до вимог Закону України «Про

акціонерні товариства»№ 514-УІ від 17.09.2008 Акціонерний комерційний промислово - інвестиційним банк ( Закрите акціонерне товариство) перейменовано на Публічне акціонерне товариство " Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк ", яке є правонаступником усіх прав та обов’язків Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку ( Закрите акціонерне товариство).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 № 306161 від 13.08.2009 проведена зміна свідоцтва про державну реєстрацію найменування установи –Публічне акціонерне товариство " Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк ", код ЄДРПОУ 00039002.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, Банк на умовах тендерної пропозиції, акцептованої Позичальником, надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 35000000,00 грн. на умовах, передбачених цим Договором, з графіком погашення.

Видача кредиту здійснювалася шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку Позичальника на рахунки його контрагентів.

За користування кредитом Позичальник повинен сплачувати проценти у розмірі, передбаченому п.3.2 Кредитного договору - 16% річних, та за неналежне користування кредитом відповідно до п. 3.4 Кредитного договору - 25% річних.

Відповідно до умов п. 3.2 та п.3.4 Кредитного договору, проценти за користуванням кредиту і плата за управління повинні сплачуватися відповідачем, виходячи із встановленої відсоткової ставки, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем своєчасно не виконано взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором, в результаті чого, згідно ч.1 ст.612 ЦК України, за відповідачем виникло прострочення виконання зобов’язання щодо повернення суми кредиту і прострочення зобов’язань по сплаті процентів за користуванням кредитними коштами.

Відповідач порушив зобов’язання за Кредитним договором щодо своєчасної та повної сплати кредиту та процентів за користування кредитом, в зв’язку з чим за ним уторилась заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20 від 04.03.2008 у сумі 41 730 821,94 грн. у тому числі: кредит у сумі 34 500 000,00 грн., проценти у сумі 7 230 821,94 грн. за період з 01.03.2010 по 31.12.2010.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовною заявою, якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20 від 04.03.2008 у сумі 41 730 821,94 грн. у тому числі: кредит у сумі 34 500 000,00 грн., проценти у сумі 7 230 821,94 грн. за період з 01.03.2010 по 31.12.2010, посилаючись на положення ст.ст. 525,526,530,1054 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії № 20 від 04.03.2008.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір з обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася , по сплаті процентів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов кредитного договору №20 від 04.03.2008 Банком Позичальнику наданий кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 35000000,00 грн. з графіком погашення: серпень 2008 року по 500000,00 грн. щомісячно, з вересня по грудень 2008року по 1100000,00 грн. щомісячно, січень - лютий 2009року по 14300000,00 грн., з датою повернення всіх отриманих коштів 28.02.2009 року, процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 16% річних (п.3.2.), за неналежне користування - 25% річних(п.3.4.), платою за управління кредитом -1,5 % річних..

Кредитні кошти філією Банку було надано відповідачу в період з 04.03.2008 року по 31.03.2008 року в загальній сумі 34602543,18 грн. шляхом перерахування на поточні рахунки позичальника та рахунки контрагентів позичника згідно платіжних доручень, що підтверджується випискою з руху коштів на позичковому рахунку відповідача №20625303844767 та актом перевірки цільового використання кредитних коштів, підписаного уповноваженими особами позичальника.

Відповідачем 27.06.2008 року погашено заборгованість в сумі 102543,18грн.

В подальшому, змінами від 27.06.2008 і від 30.08.2008 змінювався графік погашення кредиту, а змінами від 06.02.2009 року пролонговано залишок боргу по кредиту в сумі 34500000,00грн. до 30.06.2009 року, встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних, скасовано плату за управління кредитом.

З 22.06.2009 кредит було пролонговано з датою погашення - 17 грудня 2009 року.

З 18 грудня 2009 року по 28 грудня 2010 року заборгованість по кредиту в сумі 34500000,00грн. як прострочена заборгованість була врахована на балансовому рахунку №2067030384767, а 29.12.2010 року відповідно з протокольним рішенням Правління ПАТ Промінвестбанк №493 від 24.12.2010р. списана з балансу за рахунок страхового резерву і врахована на позабалансовому рахунку №9611130284767.

Для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій, включаючи нараховані проценти банки формують резерви (страховий резерв) за рахунок власних коштів, передбачено ст.36 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.59 Закону України «Про Національний банк України», п.п. 12.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 3 Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 13.09.2010 №424, зареєстрованою Міністерством юстиції України 27.10.2010 за №998/18293 зазначено, що банк має право самостійно списати (відшкодувати) за рахунок резервів безнадійну заборгованість за кредитами позичальників - юридичних осіб, фінансова діяльність яких визначена як незадовільна, та позичальників - фізичних осіб, фінансовий стан яких визначено як нестабільний або незадовільний, за якою платежі за основним боргом та/або нарахованими доходами прострочені понад 90 днів та яка обліковується за окремими аналітичними рахунками з обліку безнадійної заборгованості (далі - безнадійна заборгованість).

Банк має право списувати згідно з Постановою Правління Національного банку України 13.09.2010 №424 заборгованість за кредитами (уключаючи нараховані за ним проценти), яка станом на 01.11.2010 віднесена до категорії «безнадійна»відповідно до глави 6 Положень про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженою Постановою Правління Національного банку України №279 від 06.07.2000, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №474/4695 від 30.08.2000.

Згідно пояснень позивача, заявлена позивачем сума заборгованості по кредитному договору №20 від 04.03.2008, відповідно до Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 13.09.2010 за №424, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 998/18293, підпадає під критерії, встановлені Національним банком України, як безнадійна заборгованість.

Протоколом №493 засідання Правління ПАТ Промінвестбанк від 24.12.2010 затверджено перелік позичальників і договорів, заборгованість за якими класифікується як безнадійна та підлягає списанню з врахуванням вимог Постанов Правління Національного банку України №424 від 13.09.2010 та №279 від 06.07.2000. До даного переліку внесена заборгованість ДП «Луганськвугілля»за кредитним договором №20 від 04.03.2008.

При проведенні списання заборгованості, суми використаних резервів не відносились на валові доходи в податковому обліку, а списану за рахунок резервів безнадійну заборгованість банк відображає за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 №481, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2008 за №48/14739.

Пунктом 8 Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості, затвердженою Постановою Правління Національного банку України 13.09.2010 за №424, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 998/18293 списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника, оскільки відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Банк у період відповідно до законодавства України продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Таким чином, в даному випадку банк погасив заборгованість боржника ДП «Луганськвугілля»за рахунок страхового резерву шляхом перенесення боргу по простроченому кредиту в сумі 34 500 000,00грн. на позабалансовий рахунок 9611, та простроченим процентам в сумі 5 789 383,58грн. на позабалансовий рахунок 9601, без включення суми використаного резерву до валових доходів банку, що не позбавляє Банк вимагати від боржника виконання зобов'язання в частині погашення врахованого боргу за кредитним договором №20 від 04.03.2008, який не припинив своєї дії.

Прострочені відсотки в сумі 1 441 438,36грн., нараховані за період з 01.11.2010 по 31.12.2010 враховуються на позабалансовому рахунку 8069.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням господарського суду Луганської області від 05.02.2009 № 16/273 за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закритого акціонерного товариства) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Луганськ»про стягнення 2343278 грн. 69 коп. позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 1 000000 грн. , борг за процентами у сумі 757028,69 грн., плати за управління кредитом у сумі 86250 грн., витрати по держмиту у сумі 23432,79 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

На виконання вказаного рішення судом виданий відповідний наказ.

Як вбачається, згідно рішення господарського суду Луганської області від 05.02.2009 № 16/273 стягнуто з відповідача на користь позивача борг у сумі 1 000000 грн., борг за процентами у сумі 757028,69 грн. за період з 01.09.2008 по 30.11.2008, плати за управління кредитом у сумі 86250 грн.,

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони

На підставі викладеного, суд вважає, у задоволенні позовних вимог по даній справі щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 1000000 грн. слід відмовити.

Відповідач доказів належного виконання зобов’язань за договором про відкриття кредитної лінії № 20 від 04.03.2008 не надав та доводи позивача в цій частині не спростував.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача у примусовому порядку за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20 від 04.03.2008 у сумі 40 730 821,94 грн. у тому числі: кредит у сумі 33 500 000,00 грн., проценти у сумі 7230821,94 грн. за період з 01.03.2010 по 31.12.2010 є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні 17.03.2011 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме: витрати на державне мито у сумі 24888 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230 грн. 34 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22,35,44,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», вул. Лермонтова,1»В», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 32473323 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії “Відділення ПАТ “Промінвестбанк в м. Луганськ”, м. Луганськ, вул. К.Маркса, 36, код ЄДРПОУ 09304304, заборгованість за кредитом у сумі 33 500 000,00грн., проценти у сумі 7 230 821,94 грн., витрати на державне мито у сумі 24888 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230 грн. 34 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –22.03.2011.

Суддя                                                                                           Г.М.Старкова

Пом. судді Ю.А.Зайцева