Рішення № 14353464, 17.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.11                                                                                 Справа № 26/18/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології” , с.Зарічне Жидачівського району Львівської області

до Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м.Луганськ

про стягнення 961244 грн. 89 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – представник за довіреністю Кротов В.Є., довіреність №2 від 10.01.2011;

від відповідача –юрисконсульт Айрапетян Д.Ю., довіреність №8-д від 26.01.2011;

- начальник юридичного відділу Рисістих І.А., довіреність №14-д від 17.02.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1036705 грн. 40 коп., в тому числі основний борг –812194 грн. 75 коп., 3% річних –25100 грн. 15 коп., інфляційних нарахувань у сумі 73909 грн. 72 коп., штрафних санкцій –125500 грн. 78 коп.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.03.2011 оголошувалась перерва до 17.03.2011. Рішення приймається 17.03.2011.

Відповідач відзивом б/н від 03.03.2011 вимоги позову визнав частково в сумі основного боргу 567194 грн. 76 коп., 3% річних 17528 грн. 65 коп., інфляційних нарахувань в сумі 51614 грн. 73 коп., пені у сумі 41291 грн. 78 коп. з підстав, викладених у відзиві.

Уточненням б/н від 16.03.2011 позивач уточнив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача на його користь основний борг в сумі 812194 грн. 75 коп., пеню у сумі 65110 грн. 09 коп., інфляційні нарахування у сумі 63427 грн. 80 коп., 3% річних у сумі 20512 грн. 25 коп. Дане уточнення фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог і відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України приймається судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології” (позивач, продавець) та Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго” (відповідач, покупець) 04.03.2009 був укладений договір №78-3/15-2009 купівлі-продажу, за яким продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти й оплатити продукцію (далі –товар), а саме трубопроводи і фасонні частини теплових мереж (п.1.1 договору).

Згідно п.2.2 договору ціна товару, на момент передання, зазначається, виходячи із специфікацій до договору, з підписом повноважних представників.

Відповідно до п.2.3 договору оплата по цьому договору здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця згідно виставлених рахунків. Покупець оплачує 300000 грн. 00 коп. на умовах попередньої оплати протягом 5 днів після підписання договору, згідно рахунку (п.2.4.1 договору). Остаточна оплата даного договору здійснюється до кінця поточного року (п.2.4.2 договору).

Передача товару продавцем покупцю здійснюється не пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення передплати (п.3.1 договору).

Згідно п.5.2.1 покупець зобов’язався своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату товару згідно розділу 2 договору.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу товар, що підтверджується рахунками фактурами №СФ-0324/01 від 24.03.2009, №СФ-0324/06 від 24.03.2009, №СФ-0324/07 від 24.03.2009, №СФ-0324/08 від 24.03.2009, №СФ-0325/01 від 25.03.2009, №СФ-0416/03 від 16.04.2009, №СФ-0402/02 від 17.04.2009, №СФ-0421/02 від 21.04.2009, №СФ-0429/02 від 29.04.2009, №СФ-0429/03 від 06.05.2009, №СФ-0527/01 від 27.05.2009, №СФ-0616/03 від 16.06.2009, видатковими накладними (а.с.40-55), довіреностями (а.с.56-59).

Відповідач в обумовлений договором строк в повному обсязі оплату товару не здійснив, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість за даними позивача у сумі 812194 грн. 75 коп., за стягненням якої останній і звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Позовні вимоги позивача грунтуються на підставі умов договору №78-3/15-2009 від 04.03.2009, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, до якого застосовуються положення ст.655 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідач не оспорює порушення ним зобов”язання за договором купівлі-продажу і наявність боргу в сумі 567194 грн. 76 коп., яка виникла у зв”язку з неповним розрахунком за отриманий товар, але оспорює вимоги позивача в частині боргу по оплаті транспортних послуг за цим договором в сумі 244999 грн. 99 коп.

Як було встановлено судом в ході розгляду даної справи, що 10.09.2007 між цими ж сторонами було укладено договір №495-У/3-2007 відповідального зберігання, згідно якого відповідач прийняв від позивача на відповідальне зберігання труби теплоізольовані, комплектуючі до них та запірну арматуру у кількості згідно накладних.

Саме у виконання вищевказаного договору зберігання позивачем автотранспортом було доставлено згідно товарно-транспортних накладних вищевказані товари, про що свідчать товарно-транспортні накладні №1101_00036 від 11.01.2008, №1501_00022 від 15.01.2008, №2301_00021 від 23.01.2008, №0602_00008 від 06.02.2008, №0802_00015 від 08.02.2008, №1802_00002 від 18.02.2008, №2002_00011 від 20.02.2008, №2202_00012 від 22.02.2008, №2702_00021 від 27.02.2008, №2702_00020 від 27.02.2008, №0403_00012 від 04.03.2008, №0503_00016 від 05.03.2008, №1903_00022 від 19.03.2008, №0312 від 10.04.2008 та акти виконаних робіт до цих товарно-транспортних накладних, які укладені між перевізником і позивачем у даній справі –замовником (т.1 а.с.90-117).

Позивачем в підтвердження понесених транспортних витрат надані платіжні документи, згідно яких позивач у лютому-квітні 2008 провів оплату цих транспортних послуг.

Вищевикладене свідчить, що доставка товару автомобільним транспортом проводилась не за договором купівлі-продажу, на який посилається позивач у позові, а за договором №495-У/3-2007 відповідального зберігання, який не є підставою заявлених вимог.

За таких обставин вимоги позову в частині стягнення боргу слід визнати обґрунтованими частково в сумі 567194 грн. 76 коп., а в сумі 244999 грн. 99 коп. слід відмовити як необґрунтована.

Що стосується вимог позивача про стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань і пені, то вони підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.6.2 договору у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п.2.4 договору, покупець сплачує продавцю 0,1% від неоплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Тобто, позивачем правомірно нарахована відповідачу пеня, але розмір її, враховуючи обгрунтовано заявлену суму боргу складає 57231 грн. 26 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи суму боргу, яка підлягає стягненню, позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних в сумі 20512 грн. 25 коп. та інфляційні нарахування в сумі 63381 грн. 42 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 17.03.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, вул.Куракіна, 23а, м.Луганськ, іден. код 24047779 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології”, с.Зарічне Жидачівскього району Львівської області, іден. код 20808038 заборгованість в сумі 567194 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 20512 грн. 25 коп., інфляційні нарахування в сумі 63381 грн. 42 коп., пеню у сумі 57231 грн. 26 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 7083 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 161 грн. 24 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергозберігаючі технології”, с.Зарічне Жидачівського району Львівської області, іден. код 20808038 зайве сплачені за платіжним дорученням № 8445 від 11.01.2011 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється на підставі оригіналу платіжного доручення №8445 від 11.01.2011 та даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.03.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова

Помічник судді                                                                                С.І. Заєць