Ухвала суду № 14353242, 18.03.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18 березня 2011 р. № 5013/375/11

Суддя господарського суду Кіровоградської області Балик В.М., розглянувши матеріали

за позовом малого приватного підприємства "Вибір", Кіровоградська область, Петрівський район, смт Петрове

до відповідача 1: відділу ДВС Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області, Кіровоградська область, Петрівський район, смт Петрове,

до відповідача 2: селянського фермерського господарства "Арніка", Кіровоградська область, Петрівський район, смт Петрове,

про виключення майна з акта опису й арешту та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Малим приватним підприємством "Вибір" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про виключення з акта опису й арешту майна від 21.09.2010 АА № 295670 та звільнення з-під арешту насіння соняшника після очищення в кількості 103550 кг, яке належить позивачеві.

У відповідності до частини 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діє з 09.03.2011) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Враховуючи викладене та з огляду на звернення позивача до суду в порядку позовного провадження з посиланням на статтю 60 Закону України "Про виконавче провадження" фактично мале приватне підприємство "Вибір" звернулось до господарського суду з вимогою про визнання права власності на майно та про зняття з нього арешту.

Відповідно до пункту 3 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита в установленому порядку та розмірі.

Заявником даної вимоги не дотримано.

Згідно вимог статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 № 7-93 із позовних заяв майнового характеру справляється державне мито в розмірі 1 % від ціни позову.

Відповідно до вимог статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному порядку);

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

При цьому ціну позову вказує позивач.

Між тим позивачем не зазначено ціну позову.

Із матеріалів, доданих до позовної заяви, а саме: із акта опису й арешту майна серії АА № 295670 від 21.09.2010 вбачається, що вартість арештованого майна становить 311100,00 грн.

У випадку, коли позивач у заяві не вказує суму позову або встановити точно його ціну неможливо, суддя попередньо встановлює розмір належного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.12.2005 № 01-8/2451).

Враховуючи викладене, приблизна вартість спірного майна становить 311100,00 грн. Саме із зазначеної ціни позову має бути сплачено позивачем державне мито за розгляд позовної вимоги про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту у господарському суді. Отже, розмір належного до сплати державного мита складає 3111,00 грн.

Додана позивачем квитанція від 23.02.2011 № К25/N/21 не є належним доказом сплати державного мита в установленому законом розмірі, оскільки позивач сплатив державне мито в сумі 85 грн лише за розгляд позовної вимоги про виключення майна із акта опису й арешту.

За вимогами пункту 3-1 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та наказу Державного казначейства України від 01.02.2011 з 07.02.2011 зарахування надходжень від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні суди) до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог чинного законодавства в 2011 році здійснюється за наступними реквізитами: отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31214264700002, код 24145329, код бюджетної класифікації 22050003.

Позивачем згідно квитанції від 23.02.2011 № К25/N/22 сплачено витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн за іншими реквізитами, ніж зазначено вище.

У відповідності до пунктів 4, 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України неподання доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставами для повернення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, позовна заява підлягає поверненню згідно пунктів 4, 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення допущеного порушення у відповідності до вимог частини третьої статті 63 Господарського процесуального кодексу України позивач має право повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.

Додатково господарський суд звертає увагу заявника на необхідність формулювання позовних вимог з урахуванням змісту частини 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, яка діє з 09.03.2011.

Керуючись ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 17.03.2011 б/н (вх. № 02-15/375/11 від 17.03.2011) на 2-х аркушах та додані до неї документи на 21 аркуші, в тому числі квитанцію від 23.02.2011 № К25/N/21 про сплату державного мита в сумі 85,00 грн та квитанцію від 23.02.2011 № К25/N/22 про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн, повернути на адресу заявника без розгляду.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.М.Балик