Ухвала суду № 14353138, 15.03.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області

УХВАЛА

"15" березня 2011 р. Справа № 5013/151/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши справу

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кіровоград

до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь", м. Кіровоград

та приватного підприємства "Кіровоградський комплекс Агро-Торг", с. Степове, Кіровоградський район, Кіровоградська область

про визнання недійсним договору,

за участю представників:

від позивача - Довженко Д.С., довіреність від 13.07.2010 № 51,

від відповідача 1 - Пастух В.В., довіреність від 14.02.2011 № 2,

від відповідача 2 - участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву, з урахуванням доповнення до позовної заяви, про визнання недійсним договору від 25.11.2008 № 25-11, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" та приватним підприємством "Кіровоградський комплекс Агро-Торг" та стягнення на користь держави всього одержаного сторонами за вказаним договором.

Ухвалою від 09.02.2011 господарським судом порушено провадження у справі за даним позовом, від сторін витребувано необхідні для вирішення спору докази.

Відповідачем 1 направлено суду клопотання від 14.03.2011, за змістом якого товариство з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" просить припинити провадження у справі № 5013/151/11 з тих підстав, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

У наданому поясненні від 11.03.2011 позивач зазначив, що на думку податкового органу даний спір повинен розглядатися у господарському суді Кіровоградської області.

Господарським судом враховано наступне.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі – підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

В пункті 1 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України).

У пунктах 2-3 вказаних Рекомендацій зазначено, що з огляду на приписи частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимог статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено які справи підвідомчі господарським судам.

Як вбачається із матеріалів справи, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, звернулась з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" та приватного підприємства "Кіровоградський комплекс Агро-Торг" про визнання недійсним договору від 25.11.2008 № 25-11, укладеного між відповідачами та стягнення на користь держави всього одержаного сторонами за вказаним договором.

Податковою інспекцією зазначено, що в даному випадку інтереси держави полягають у законному правомірному декларуванні податків і зборів та наслідків, які настають при такому декларуванні.

При поданні позову, з урахуванням доповнень до нього, позивач посилається на частину 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

За змістом даної статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Подаючи даний позов Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція виступає не як суб'єкт цивільних чи господарських відносин, а реалізує своє право відповідно до положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Так, пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно пунктів 1, 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень (орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Отже, виходячи зі змісту пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції, виступає суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, при зверненні з позовною заявою до господарського суду Кіровоградської області позивач виступає не як суб'єкт господарювання, а як орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі Закону України "Про державну податкову службу в України".

Відповідно спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами, і тому відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України не підвідомчий господарським судам, і повинен розглядатися адміністративним судом за Кодексом адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 18.07.2007 № 7/172-2005, від 11.12.2008 № 14/284-3778, від 26.01.2011 № 01-10/8-285.

Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав не допускається.

Керуючись статтями 1, 12, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 5013/151/11 припинити.

Дана ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити сторонам.

Суддя В.Г. Кабакова